Франц Трешер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Франц Тре́шер старший (нім. Franz Trescher) — архітектор. Працював у Львові в першій половині XIX століття. Спорудив низку будівель у стилі класицизму.

Уродженець Пешта. Від 1802 року вписаний до цехової книги львівських будівничих. Тоді як екзаменаційну роботу представив проект ратуші для Львова. 1818 року очолив цех.[1] 14 липня 1826 року брав участь у роботі комісії, яка обстежувала вежу старої львівської ратуші. Комісія, а також кожен її член персонально, підтвердили, що стан будівлі не є загрозливим і не вимагає з боку поліції додаткових заходів безпеки. Однак того ж дня вежа завалилась.[2] За даними історика Францішека Яворського нова ратуша була споруджена у 18271835 роках за спільним проектом Трешера і Йозефа Маркля, затвердженим у Відні.[3] Існує однак версія Франца Чішки про будівництво ратуші Марклем спільно з Алоїзом Вондрашкою під керівництвом Єжи Глоговського у 18281835 роках.[4] Цій версії надає перевагу також Тадеуш Маньковський.[5] Трешер збудував також дім Куркового товариства у Львові на вулиці Лисенка у 18251827 роках. Збережений частково. Первісний вигляд відомий завдяки літографії Кароля Ауера, датованій близько 1840 року (зберігається в Історичному музеї).[6]

Син архітектора — Франц Трешер молодший також був архітектором.[1] У травні-жовтні 1820 року збудував дзвіницю Онуфріївського монастиря у Львові. Тоді ж створив проект корпусу келій, які мали примикати з півночі до дзвіниці (не був реалізований), а також 1824 року збудував притвор монастирської церкви.[7] Вписаний до цехової книги 1836 року. Хтось із Трешерів брав участь у перебудові Оссолінеума у Львові (тепер бібліотека ім. Стефаника на вулиці Стефаника, 2).[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Mańkowski T. Początki nowożytnego Lwowa w architekturze. — Kraków: Wydawnictwo UJ, 1923. — S. 10.
  2. Jaworski F. Ratusz lwowski. — Lwów: Wydawnictwo Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1907. — S. 71—72.
  3. Jaworski F. Ratusz… — S. 76, 80.
  4. Tschischka F. Kunst und Alterthum in dem österreichischen Kaiserstaate. — Wien: Fr. Beck'schen Universitats-Buchhandlung, 1836. — S. 268.
  5. Mańkowski T. Początki… — S. 13.
  6. Architektura Lwowa XIX wieku. — Kraków, 1997. — S. 78. — ISBN 83-85739-43-2.
  7. Вуйцик В. Дзвіниця церкви святого Онуфрія Василіянського монастиря у Львові // Галицька брама. — 1999. — № 1—2 (49—50). — С. 21—23.