Хосе Серрато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хосе Серрато
José Serrato
Хосе Серрато
Хосе Серрато
1 березня 1943 — 4 жовтня 1945
Попередник: Альберто Гуані
Наступник: Едуардо Родрігез Лоррета
 
Народження: 30 вересня 1868(1868-09-30)
Уругвай Уругвай, Монтевідео
Смерть: 7 вересня 1960(1960-09-07) (91 рік)
Уругвай Уругвай, Монтевідео
Країна: Уругвай
Освіта: Республіканський університет
Партія: Партія Колорадо
Батько: Домінго Серрато
Мати: Марія Бергерьйо
Нагороди:
великий офіцер ордена Почесного легіону орден Заслуг орден Визволителя

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Хосе Серрато (Монтевідео, 30 вересня 1868 — 7 вересня 1960)  — уругвайський економіст, інженер і політик, президент Уругваю між 1923 і 1927 роками.

Біографія[ред. | ред. код]

Його родина була родом з Джустеніс , провінція Савона (Лігурія, Італія), син Домінго Серрато і Марії Бергеру.[1] Він відвідував школу «Ельбіо Фернандес», засновану Хосе Педро Варелою, а потім отримав в Університеті диплом геодезиста в 1888 році.[1] Потім він вивчав інженерію в університеті республіки і закінчив її у 1892 році. Він працював професором і вчителем математики в середній освіті і на вищих рівнях. Він був одружений з Хосефіною Перей.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Колорадіст, батліст, був заступником та міністром розвитку в 1913 році, фінансист між 1904 і 1906, міністр внутрішнього розвитку 1911 і міністр іноземного розвитку між 1943 і 1945 роками.

У 1923 обраний президентом республіки на період 1923—1927 років. Він обговорив з Аргентиною договір про кордони, відкрив виборчий суд, відкрив Законодавчий палац, створив пенсії громадян, працівників банків.[1]

Він був першим президентом Уругваю, обраним загальним голосуванням, механізмом, передбаченим Конституцією 1918 року.

Він також приєднався до Державної ради 1942 року, відповідаючи за розробку Конституції 1942 року.

Кабінет міністрів[ред. | ред. код]

Міністерство Ім'я Період
Внутрішні справи Lorenzo Vicens Thievens 1923
Justino Jiménez de Aréchaga 1923 — 1925
Rufino Domínguez 1925 — 1927
Зовнішні стосунки Pedro Manini Ríos 1923 — 1924
Juan Carlos Blanco Acevedo 1924 — 1927
Казначейство Ricardo Vecino 1923 — 1927
Війна та Флот Roberto Riverós 1923 — 1925
Segundo Bazzano 1925 — 1926
Guillermo Ruprecht 1926 — 1927
Юстиція Pablo Blanco Acevedo 1923 — 1924
Rodolfo Mezzera 1924 — 1925
Carlos María Prando 1925 — 1927
Громадкість Santiago Calcagno 1923 — 1925
Juan Andrés Álvarez Cortés 1925 — 1927
Промисловість Luis Caviglia 1923 — 1927
Попередник:

Бальтазар Брум
Президент Уругваю

1923-1927
Наступник:

Хуан Кампістегі

Журналістська діяльність[ред. | ред. код]

Він опублікував багато статей під псевдонімом «Engignour».[2] З цим псевдонімом він підтримував важливе фінансове обговорення з Хуліо Еррерою й Обесом у 1902 році за допомогою статей, опублікованих у газетах Монтевідео.[1]

Політична діяльність у спорті[ред. | ред. код]

Його згадують за те, що він очолив премію «Ла Серрато», яка була об'єднанням уругвайського футболу в 1926 році, який був розділений після розколу 1922 року між Уругвайською футбольною асоціацією на чолі з Національним футбольним клубом і Уругвайською футбольною федерацією на чолі з Атлетичним клубом Пеньярол. У 1925 році турніри, організовані обома асоціаціями, були припинені, і після місяців переговорів було вирішено, що в 1926 році буде зіграно Турнір Тимчасової Ради, щоб визначити, які клуби обох організацій стануть частиною Уругвайської футбольної асоціації .[3][4]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в г Uruguayos contemporáneos. Barreiro y Ramos. 1937. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 6 de julio de 2016. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  2. Diccionario de seudónimos del Uruguay. Claudio García & Cía. 1942. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 6 de julio de 2016. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  3. Álvarez, Luciano (2010). ¡Manyas!. Historia de Peñarol (español) (вид. 3). Montevideo: Aguilar. с. 965. 186,187 {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  4. Історична хронологія професора Вальтера Рела

Посилання[ред. | ред. код]