Хромосфера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сонячною атмосферою зазвичай називають шар газів, більш розріджених, ніж гази фотосфери, густина якої зменшується із збільшенням висоти. Цей шар змінної товщини під час повних затемнень «висовується» із-за темного краю Місяця або у вигляді червонуватого кільця, або у вигляді серпа, залежно від обставин і фази затемнення. За рожевий колір цю оболонку Сонця назвали хромосферою, а рожевий колір їй надає випромінювання водню, якого в хромосфері більше всього.

Спектр хромосфери складається з яскравих ліній на темному фоні. Нижня її частина містить елементи, які формують фраунгоферові лінії поглинання. Спектр нижніх частин хромосфери, що складається з безлічі яскравих ліній, видно дуже недовго, звичайно 2 – 3 секунди, і був названий спектром спалаху: його лінії спалахують майже на мить. Лінії різних хімічних елементів, складових хромосфери, спостерігаються до різної висоти. Найвище спостерігаються лінії іонізованого кальцію – до 14 000 км., хоча він і важчий, ніж водень.

Хромосфера – область між фотосферою і короною. Проте виражена вона нечітко. Ця нечіткість виявляється особливо наочно у верхній хромосфері, яка досить плавно, без видимих меж переходить в сонячну корону. Саме у хромосфері розігруються найбільш вражаючі з точки зору людини процеси. Одне з найцікавіших і найкрасивіших явищ в хромосфері – спікули. Спікули – це струмені речовини, що піднімаються вгору зі швидкістю 20 – 30 кілометрів в секунду до висоти понад 6 тисяч кілометрів. Іншими словами, спікули йдуть в область сонячної корони. Спостережуваний ліс спікул – постійна особливість хромосфери. Окремі спікули геометрично тонкі – товщина багатьох з них менше 500 кілометрів. Деякі учені вважають, що в кожен момент часу на Сонці є близько півмільйона спікул. Окремі скупчення спікул були названі «дикобразами». Спікули пов'язані з глибшими, ніж фотосферні гранули, елементами конвекції. Це так звана супергрануляція, розміри елементів якої досягають 3 тисяч кілометрів. Це явище було відкрите порівняно недавно. Елементи супергрануляції живуть вже не декілька хвилин, а добу. Елементи супергрануляції, вірніше – пов'язані з ними магнітні поля, впливають на хромосферу, ініціюючи в ній такі складні структури, як, зокрема, спікули. Система спікул, у свою чергу, утворює в хромосфері більш великомасштабну структуру, звану сіткою хромосфери.