Хімічна промисловість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хімі́чна промисло́вість — галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хім. композитів, штучного і синтетичного волокна й текстилю, органічних і неорганічних хімікатів, гербицидів, хімікатів для презервування продуктів харчової пром-сти, фото- і кіноплівки та реактивів для упакування, штучної гуми, засобів до миття та дезинфектантів, отрутохімікатів воєнного призначення, а також деяких експозитів.

[ред.] Галузі

Основними галузями X. п. є петрохім. (або нафтохім.) промисловість, карбохімічна (або коксохім.) промисловість, заводи, що переробляють іншу хім. сировину (сірка, йод, бром) тощо. Деякі ділянки хім. виробництва, за сов. класифікацією, не належать до хім., а становлять окремі галузі пром-сти; до них належить власне нафтохім. і целюлозна та паперова (т. зв. лісохім.), коксохім., фармацевтична і найновіша — мікробіологічна промисловість.

До складу хімічної промисловості входять такі галузі:

гірничо-хімічна;
основна хімія;
хімія органічного синтезу;
виробництво та переробка полімерних матеріалів;
хімія тонкого органічного синтезу (виготовлення лаків, фарб, фотохімічних товарів);
побутова хімія.

Застосування

Вироби X. п. знаходять застосування у всіх без винятку ділянках нар. господарства і в побуті. Особливо швидке зростання вживання продуктів X. п. припадає на другу пол. 20 ст., коли у зв'язку з недостачею традиційних видів сировини (вовна, шкіра, деревина, хутра, навіть метали) та великим приростом населення постала потреба в замінниках цих матеріалів. Дякуючи високому ступеневі розвитку хім. науки та можливостям застосовувати в хім виробництві автоматизацію процесів, хім. промисловість відзначається малою трудомісткістю, але високими коштами устаткування.

[ред.] Хімічна промисловість України

Докладніше у статті: Хімічна промисловість України

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
Ададуров І. Виробництво нітратової кислоти. — Харків, 1930.
Турченко Я. Основные пути развития общей, неорганической и физической химии на Украине (XIX в. и первая половина XX в.). К. 1957;
Хім. промисловість України, гол. ред. А. Рукавишніков. К. 1960;
Химическая промышленность Украины за 50 лет советской власти, ред. Г. Вилесов, А. Рукавишников. К. 1967;
хім. промисловість УССР перед 1968 р. (ст. Т. Дубовенка, Н. Анишиної, І. Козіева) в зб. Вопросы развития народного хозяйства УССР. К. 1967;
Развитие химической технологии на Украине, т. І. ред. І. Щека , т. II. ред. А. Клименко. К. 1976.