Сєвєродонецьк
Сє́вєродоне́цьк — місто обласного значення в Луганській області. Розташоване на Донщині між річками Сіверський Донець і Борова, за 124 км від обласного центру — Луганська. Сєвєродонецькій міській раді підпорядковані 4 селища міського типу, 3 села і 3 селища.
Зміст |
Населення [ред.]
- 1939 — 5 тис. мешканців
- 1959 — 33,2 тис. мешк.
- 1970 — 90 тис. мешк.
- 1975 — 107 тис. мешк.
- 2005 — 124,2 тис. мешк.
- 2012 — 109,891 тис. мешк.[4]
Історія заснування та назви [ред.]
Засновано 1934 року в межах міста Лисичанськ у зв'язку з будівництвом Лисичанського хімічного комбінату. Звалося Лисхімстрой [5].
Від річки Сіверський Донець (рос. Северский Донец), яка у XIX і до середини XX ст. мала назву рос. Сѣверный Донецъ, (згодом рос. Северный Донец, укр. Північний Донець)[6], місто отримало назву російською мовою Северодонецк.
Українська назва міста має досить заплутану історію. В Указі Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області» назву міста було вказано як Сєвєродонецьк. Проте таке написання є помилковим в українській мові, і написання назви міста в багатьох джерелах (словниках, картах і офіційних документах) було виправлено, але це не було закріплено на офіційному рівні.
Згідно з чинним правописом, § 108 [1] назва міста — Сіверськодонецьк, яка відповідає етимології (від річки Сіверський Донець). Ця назва увійшла до енциклопедій та довідників радянських часів («Радянська енциклопедія історії України» та ін.), до Енциклопедії українознавства. На цих же засадах стоять і впливові українські мовознавці.[7] Деякі сучасні українські друковані видання використовують також назву — Сіверодонецьк[8], що цілком природно, аналогічно слову «україномовний», а не «українськомовний», хоча й утворилося від «українська мова».
У той же час офіційною була назва Сєверодонецьк, що було б справедливим, якби стосувалося міста в Росії, натомість правило щодо транслітерації російської мови українською невиправдано застосували щодо міста в самій Україні[9].
У нормативно-правовому документі «Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України» місто значилось Сєверодонецьк. Така ж сама назва була в останні роки у інших офіційних документах. В самому місті на вивісках установ до середини 1990-х переважало написання Сєверодонецьк, однак зустрічалося Северодонецьк і Сєвєродонецьк.
У 1995 році було затверджено герб міста, на якому написано Сєвєродонецьк. Після чого в місті почалося широке впровадження саме такого написання.
11 квітня 2008 року у «Відомостях Верховної Ради України» було опубліковане повідомлення про уточнення назви міста i закріплення первісної офіційної форми назви[10], посилаючись на Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області». Відтоді місто в офіційних документах називається Сєвєродонецьк.
Адміністративний поділ [ред.]
Місто поділене на 86 кварталів. Окремо розташоване селище-мікрорайон Щедрищеве. У місті нараховується 48 вулиць, 8 провулків, 1 шосе, 4 проспекти і 3 площі. Зараз у двох районах міста триває котеджна забудова, тому з'являються нові вулиці.
-
Див. також: Вулиці Сєвєродонецька
Економіка [ред.]
Найбільший центр хімічної промисловості.
Підприємства:
- ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот"
- ВАТ «Об'єднання Склопластик»
- НП "Імпульс"
- ВАТ "СПЗ"
- ВАТ "Оборонний завод"
- ЗАО «Сєвєродонецький ОРГХІМ»
- ЗАТ «Укрхіменерго»
- ПП «Хімпостачальник»
- ТОВ «Химекселен»
- ООО СП Укрзовништрейдінвест
- Сєвєродонецька НП фирма «Хіммаш компресор-сервіс»
- Сєвєродонецький завод ЗБВ
- Сєвєродонецький завод хімічних нестандартизованих приладів
- ЗАО «МРІЯ»
- Завод будівельних конструкцій і матеріалів
- Деревообробний комбінат
- ОАО "Українсько-польська компанія товарного обладнання «ВІКО»
- Завод силікатної цегли
- ЗАО «Кирпич-стройматериалы»
- Сєвєродонецький котельно-механічний завод
- Сєвєродонецький хіміко-металургійний завод "СХМЗ"
- ГП "Сєвєродонецька ТЕЦ"
- Сєвєродонецький завод будівельної кераміки
- ОАО «Мікротерм»
- ООО НПП «Антекс-автоматика»
- Підприємства харчової промисловості
- Домобудівний комбінат;
- філія ВАТ «Коровай» «Сєвєродонецький хлібокомбінат»
- Сєвєродонецький міськмолокозавод
тощо
Відеоігри [ред.]
У Сєвєродонецьку розташовується компанія-виробник відеоігор Best Way.
Транспорт [ред.]
У Сєвєродонецьку доволі розвинуте транспортне сполучення. З іншими містами Сєвєродонецьк сполучається за допомогою аеропорту, залізниці й автобусів. У самому місті дуже щільно розвинута мережа внутрішньоміських і приміських транспортних маршрутів тролейбусів, автобусів, маршрутних таксі. Планувалася трамвайна мережа.
Освіта і наука [ред.]
Вищі навчальні заклади III—IV рівня акредетації [ред.]
- Інститут підвищення кваліфікації, підготовки й перепідготовки кадрів, який заснований у 1967 році.
- Сєвєродонецька філія Міжрегіональної Академії управління персоналом, яка працює з 1997 році.
- Сєвєродонецький технологічний інститут
- Сєвєродонецька філія київського економічного інституту менеджменту.
Училища, технікуми [ред.]
- ПТУ № 1
- ПТУ № 53
- ПТУ № 92
- ПТУ № 98
- ПТУ № 99
- ПТУ № 101
- Регіональне базове Сєвєродонецьке вище професійне училище
- Сєверодонецьке музичне училище ім.С.С.Прокоф'єва
- Хімико-механічний технікум.
Інше [ред.]
Також у місті є:
- 20 середніх шкіл
- Дитяча художня школа
- Гуманітарно-естетична гімназія
- Сєвєродонецький колегіум Національного університету Києво-Могилянська академія
- Сєвєродонецький багатопрофільний ліцей
- Сєвєродонецький професійний ліцей
- Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей
- 2 дитячих музичних школи
- 16 дошкільних закладів
Культура міста [ред.]
- Пам'ятники
Бібліотеки [ред.]
На 2001 рік в Сєвєродонецьку працювало 117 осіб в 49 бібліотеках. Серед них: 7 державних, 2 профспілкових, 1 медична, 9 технічних, 5 при ПТУ, 20 шкільних, 2 Вузу і технікуму, 3 — інших систем і відомств. Загальна кількість бібліотечних фондів становила 2 057 264 примірника.
-
Див. також: Сєвєродонецька міська публічна бібліотека
-
Див. також: Преса Сєвєродонецька
Відомі земляки [ред.]
- Василь Волга — голова Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль», 2004 року був одним із кандидатів у Президенти України (див. Вибори Президента України 2004).
- Сніжана Онопко — супермодель модельної агенції DNA New York, займає 13-те місце серед найдорожчих моделей планети.[11]
- Йосип Курлат — поет, дитячий письменник, перекладач.
- Володимир Безіменний — письменник-фантаст.
- Олена Лукаш — перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України — начальник Управління правового забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Події [ред.]
Під час президентських перегонів 28 листопада 2004 року в Сєвєродонецьку відбувся з'їзд представників місцевого самоврядування, що був організований Партією регіонів. Зокрема делегати висунули ідею відділення східних та південних регіонів в окреме державне утворення у відповідь на Помаранчеву революцію. Проект отримав народну глузливо-зневажливу назву-абревіатуру ПіСУАР. Пізніше тодішній кандидат в президенти України Віктор Янукович відрікся від ідеї й публічно підкреслив підтримку соборності України.
Герб міста [ред.]
Щит перетятий лазуровим і золотим. У першій частині золотий голуб, у другій — срібна хімічна реторта з лазуровою рідиною, поверхня якої має форму електричного імпульсу. Реторта супроводжується по сторонам чорними числами «19» і «34». В червоній главі — срібний напис «Сєвєродонецьк». Щит обрамований золотими колосками, перевитими червоною стрічкою.
Спорт [ред.]
- Докладніше у статті Спорт у Сєвєродонецьку
Футбол [ред.]
У місті є футбольний клуб «Хімік».
Волейбол [ред.]
У місті є одна з найкращих жіночих волейбольних команд України, чемпіон 2009 року «Сєвєродончанка».
Льодова ковзанка [ред.]
У місті в ТРЦ «JAZZ» діє льодова ковзанка[12]
Урбаноніми на честь Сєвєродонецька [ред.]
Існує досить багато урбанонімів пов'язаних з Сєвєродонецьком. Сєвєродонецькі вулиці існують у Лисичанську, Харкові, Москві (перша і друга), Дніпропетровську, Донецьку, Луганську та інших населених пунктах. У Харкові також є провулок і в'їзд.
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Сєвєродонецьк |
- Офіційна сторінка міста Сєвєродонецька
- Сєвєродонецький інформаційний каталог INDEX — міські організації, промисловість, культура та інше
- Офіційна сторінка міста Сєвєродонецька на порталі Олега Соскіна
- Сторінка міста Сєвєродонецька на порталі Асоціації міст України
- Українська геральдика. Сєвєродонецьк
- Северодонецкие страсти(рос.)
- Историко-культурное наследие Украины(рос.)
Примітки [ред.]
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
- ↑ Побратимом Северодонецка стал Серпухов
- ↑ Офіційний сайт міста
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області»
- ↑ • Донец (Северный) (ЕСБЄ)
- Донецъ Сѣверный // П. П. Семёнов-Тян-Шанский. Географическо-статистическій словарь Россійской Имперіи. Т. II: Дабанъ — Кяхтинское градоначальство. — Санктпетербургъ, 1865. — с. 110.
- Сѣверный Донецъ считался границею Московскаго государства отъ Орды // П. П. Семёнов-Тян-Шанский. Географическо-статистическій словарь Россійской Имперіи. Т. III: СПб, 1867. — с. 99.
- Про зони санітарної охорони каналу Північний Донець - Донбас, Червонооскільського, резервних - Артемівського, Горлівського, Волинцівського та Верхньо-Кальміуського водоймищ і річок Північний Донець та Оскіл. Рада Міністрів Української РСР. Постанова від 7 жовтня 1959 р. № 1578
- ↑ http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/onomastyka
- ↑ http://www2.pravda.com.ua/news/2007/11/14/66859.htm
- ↑ Така адаптація має правописні підстави для міст РФ. При адаптації прізвищ та географічних назв російська літера е передається через е, окрім кількох особливих випадків, зокрема, коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і (на місці колишнього ятя).
- ↑ Картка постанови
- ↑ «Українські моделі завойовують світовий подіум». Новинар. 2007-12-07. Процитовано 2008-05-08.
- ↑ Льодова ковзанка в ТРЦ JAZZ
|
||||||||||||||
|
||||||||||
|
||||||||
|
||||||||||||||
