Сєвєродонецьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сєвєродонецьк
Severodoneck gerb.png Severodoneck prapor.png
Герб Сєвєродонецька Прапор Сєвєродонецька
Сєвєродонецький льодовий палац
Сєвєродонецький льодовий палац
Сєвєродонецьк на карті області
Сєвєродонецьк на карті області
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Луганська область
Район/міськрада Сєвєродонецька міськрада
Код КОАТУУ 4412900000
Засноване 1934 рік
Статус міста з 1958 рік року
Населення 108 899 (01.01.2014)[1]
Площа 42,1 (міськрада 74,6) км²
Густота населення 2687 осіб/км²
Поштові індекси 93400-93480
Телефонний код +380-6452(645)
Координати 48°57′23″ пн. ш. 38°28′53″ сх. д. / 48.95639° пн. ш. 38.48139° сх. д. / 48.95639; 38.48139Координати: 48°57′23″ пн. ш. 38°28′53″ сх. д. / 48.95639° пн. ш. 38.48139° сх. д. / 48.95639; 38.48139
Висота над рівнем моря 51 м
Водойма оз.Чисте, Сіверський Донець
Міста-побратими Єленя Ґура, Польща Польща
Рівне, Україна Україна
Серпухов[2], Росія Росія
Чадир-Лунга[3], Молдова Молдова
День міста остання неділя травня (День хіміка)
Відстань
Найближча залізнична станція Лисичанськ
До станції 6 км
До обл./респ. центру
 - фізична 92 км
 - залізницею 165 км
 - автошляхами 110 км
Міська влада
Адреса 93404, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 32
Веб-сторінка http://www.sed-rada.gov.ua/
Міський голова Казаков Валентин Васильович

Сє́вєродоне́цьк — місто обласного значення в Луганській області. Розташоване на Донщині між річками Сіверський Донець і Борова, за 124 км від обласного центруЛуганська. Одне з найважливіших промислових міст Донбасу. Центр хімічної промисловості України, один з центрів будівельної, приладобудівної промисловості. Великий транспортний вузол. Сєвєродонецькій міській раді підпорядковані 4 селища міського типу, 3 села і 3 селища.

Населення[ред.ред. код]

  • 1939 — 5 тис. мешканців
  • 1959 — 33,2 тис. мешк.
  • 1970 — 90 тис. мешк.
  • 1975 — 107 тис. мешк.
  • 2005 — 114,2 тис. мешк.
  • 2014 — 108,5 тис. мешк.

Історія заснування та назви[ред.ред. код]

Сєвєродонецький храм

Засновано 1934 року в межах міста Лисичанськ у зв'язку з будівництвом Лисичанського хімічного комбінату. Звалося Лисхімстрой [4].

Від річки Сіверський Донець (рос. Северский Донец), яка у XIX і до середини XX ст. мала назву рос. Сѣверный Донецъ (згодом рос. Северный Донец, укр. Північний Донець)[5], місто отримало назву російською мовою Северодонецк.

Українська назва міста має досить заплутану історію. В Указі Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області» назву міста було вказано як Сєвєродонецьк. Проте таке написання є помилковим в українській мові, і написання назви міста в багатьох джерелах (словниках, картах і офіційних документах) було виправлено, але це не було закріплено на офіційному рівні.

Згідно з чинним правописом, § 108 [1] назва міста — Сіверськодонецьк, яка відповідає етимології (від річки Сіверський Донець). Ця назва увійшла до енциклопедій та довідників радянських часів («Радянська енциклопедія історії України» та ін.), до Енциклопедії українознавства. На цих же засадах стоять і впливові українські мовознавці.[6] Деякі сучасні українські друковані видання використовують також назву — Сіверодонецьк[7], що цілком природно, аналогічно слову «україномовний», а не «українськомовний», хоча й утворилося від «українська мова».

У той же час офіційною була назва Сєверодонецьк, що було б справедливим, якби стосувалося міста в Росії, натомість правило щодо транслітерації російської мови українською невиправдано застосували щодо міста в самій Україні[8].

У нормативно-правовому документі «Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України» місто значилось Сєверодонецьк. Така ж сама назва була в останні роки у інших офіційних документах. В самому місті на вивісках установ до середини 1990-х переважало написання Сєверодонецьк, однак зустрічалося Северодонецьк і Сєвєродонецьк.

У 1995 році було затверджено герб міста, на якому написано Сєвєродонецьк. Після чого в місті почалося широке впровадження саме такого написання.

11 квітня 2008 року у «Відомостях Верховної Ради України» було опубліковане повідомлення про уточнення назви міста і закріплення первісної офіційної форми назви[9], посилаючись на Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області». Відтоді місто в офіційних документах називається Сєвєродонецьк.

Війна 2014 року[ред.ред. код]

Місто було захоплено проросійськими терористами з початку 2014 року. Було визволено українськими військами 22 липня 2014 року.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Місто поділене на 86 кварталів. Окремо розташоване селище-мікрорайон Щедрищеве. У місті нараховується 48 вулиць, 8 провулків, 1 шосе, 4 проспекти і 3 площі. Зараз у двох районах міста триває котеджна забудова, тому з'являються нові вулиці.

Економіка[ред.ред. код]

Найбільший центр хімічної промисловості.

Підприємства:

Супермаркет «Абсолют»
  • Завод будівельних конструкцій і матеріалів
  • Деревообробний комбінат
  • ОАО "Українсько-польська компанія товарного обладнання «ВІКО»
  • Завод силікатної цегли
  • ЗАО «Кирпич-стройматериалы»
  • Сєвєродонецький котельно-механічний завод
  • Сєвєродонецький хіміко-металургійний завод "СХМЗ"
  • ГП "Сєвєродонецька ТЕЦ"
  • Сєвєродонецький завод будівельної кераміки
  • ОАО «Мікротерм»
  • ООО НПП «Антекс-автоматика»
  • Підприємства харчової промисловості
  • Домобудівний комбінат;
  • філія ВАТ «Коровай» «Сєвєродонецький хлібокомбінат»
  • Сєвєродонецький міськмолокозавод

тощо

Відеоігри[ред.ред. код]

У Сєвєродонецьку розташовується компанія-виробник відеоігор Best Way.

Транспорт[ред.ред. код]

У Сєвєродонецьку доволі розвинуте транспортне сполучення. З іншими містами Сєвєродонецьк сполучається за допомогою аеропорту, залізниці й автобусів. У самому місті дуже щільно розвинута мережа внутрішньоміських і приміських транспортних маршрутів тролейбусів, автобусів, маршрутних таксі. Планувалася трамвайна мережа.

Освіта і наука[ред.ред. код]

Вищі навчальні заклади III—IV рівня акредетації[ред.ред. код]

Училища, технікуми[ред.ред. код]

Торговельний комплекс «МИР»

Інше[ред.ред. код]

Також у місті є:

Культура міста[ред.ред. код]

Бібліотеки[ред.ред. код]

На 2001 рік в Сєвєродонецьку працювало 117 осіб в 49 бібліотеках. Серед них: 7 державних, 2 профспілкових, 1 медична, 9 технічних, 5 при ПТУ, 20 шкільних, 2 Вузу і технікуму, 3 — інших систем і відомств. Загальна кількість бібліотечних фондів становила 2 057 264 примірника.

Відомі земляки[ред.ред. код]

Події[ред.ред. код]

Під час президентських перегонів 28 листопада 2004 року в Сєвєродонецьку відбувся з'їзд представників місцевого самоврядування, що був організований Партією регіонів. Зокрема делегати висунули ідею відділення східних та південних регіонів в окреме державне утворення у відповідь на Помаранчеву революцію. Проект отримав народну глузливо-зневажливу назву-абревіатуру «Південно-Східна Українська Автономна Республіка». Пізніше тодішній кандидат в президенти України Віктор Янукович відрікся від ідеї й публічно підкреслив підтримку соборності України.

Герб міста[ред.ред. код]

Щит перетятий лазуровим і золотим. У першій частині золотий голуб, у другій — срібна хімічна реторта з лазуровою рідиною, поверхня якої має форму електричного імпульсу. Реторта супроводжується по сторонам чорними числами «19» і «34». В червоній главі — срібний напис «Сєвєродонецьк». Щит обрамований золотими колосками, перевитими червоною стрічкою.

Спорт[ред.ред. код]

Докладніше у статті Спорт у Сєвєродонецьку

Футбол[ред.ред. код]

У місті є футбольний клуб «Хімік».

Волейбол[ред.ред. код]

У місті є одна з найкращих жіночих волейбольних команд України, чемпіон 2009 року «Сєвєродончанка».

Льодові майданчики[ред.ред. код]

У місті в ТРЦ «JAZZ» діє льодова ковзанка[11]

Сєвєродонецький льодовий палац приймає зустрічі з хокею та фігурного катання .

Урбаноніми на честь Сєвєродонецька[ред.ред. код]

Існує досить багато урбанонімів пов'язаних з Сєвєродонецьком. Сєвєродонецькі вулиці існують у Лисичанську, Харкові, Москві (перша і друга), Дніпропетровську, Донецьку, Луганську та інших населених пунктах. У Харкові також є провулок і в'їзд.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  2. Побратимом Северодонецка стал Серпухов
  3. Офіційний сайт міста
  4. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 року «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області»
  5. * Донец (Северный) (ЕСБЄ)
  6. http://ponomariv-kultura-slova.wikidot.com/onomastyka
  7. http://www2.pravda.com.ua/news/2007/11/14/66859.htm
  8. Така адаптація має правописні підстави для міст РФ. При адаптації прізвищ та географічних назв російська літера е передається через е, окрім кількох особливих випадків, зокрема, коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і (на місці колишнього ятя).
  9. Картка постанови
  10. «Українські моделі завойовують світовий подіум». Новинар. 2007-12-07. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2008-05-08. 
  11. Льодова ковзанка в ТРЦ JAZZ