Церква Успіння святої Анни (Львів, Голоско)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Успіння святої Анни (Львів)
49°52′18″ пн. ш. 24°00′52″ сх. д. / 49.8719000° пн. ш. 24.0145056° сх. д. / 49.8719000; 24.0145056Координати: 49°52′18″ пн. ш. 24°00′52″ сх. д. / 49.8719000° пн. ш. 24.0145056° сх. д. / 49.8719000; 24.0145056
Розташування Україна УкраїнаЛьвів
Належність ПЦУ
Адреса Львів, вул. Заозерна, 11

Церква Успіння святої Анни - сакральна споруда, розташована на вул. Заозерній, 11,[1] використовується Православною Церквою, споруджена у XVIII столітті на місці давнішої. Тривалий час була головним храмом колишнього села, а згодом, львівського району Голоско.

Історія[ред. | ред. код]

Перший відомий храм на цьому місці відомий у XVI столітті. Це була дерев'яна споруда, деталі зовнішнього вигляду якої залишаються невідомими. В цей час церква носила назву Покрови Пресвятої Богородиці та була парафіяльною для жителів Великого і Малого Голосків. Можливість спорудження нового храму з'явилась після закінчення польського панування та переходу у 1772 році Галичини до складу імперії Габсбургів. Нова, мурована, будівля з’явилася 1775 року, але освячена на честь Успіння святої Анни.

Від початку існування у храмі Успіння святої Анни розміщувався іконостас авторства Івана Рутковича, який згодом був втрачений. Збереглися лише дві ікони “Акафіст Богородиці”, в музеї історії релігії, та “Успіння Анни”, яка й досі знаходиться у храмі. У 1924–1943 роках парохом церкви був отець Михайло Жовнірук, активний діяч товариства «Просвіта». В 1940-х роках храм був закритий та перетворений на склад господарських речей. На початку 1990-х років діяльність храму відновила православна громада.[2]

Архітектура[ред. | ред. код]

Споруда має традиційну тридільну планувальну структуру, яка, ймовірно, відтворює план попередньої дерев'яної церкви. Невеликий притвор увінчаний простим бароковим аттиком. Центральна нава, близька до квадрату з двома вікнами (на північній та південній стіні), має просте барокове оконтурення та шоломоподібний купол із широкою сигнатурою. Вівтар нижчий за наву та рівновисока до притвору, з круглим вікном на осі. Дах вівтарної частини також прикрашений невеличкою сигнатуркою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Храми. Духовна Велич Львова (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 17 травня 2020.
  2. Храм Успіння Праведної Святої Анни, УАПЦ. Екскурсії по Львову. Що подивитися у Львові? (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 17 травня 2020.