Церква Успіння святої Анни (Львів, Голоско)
| Церква Успіння святої Анни (Львів) | |
|---|---|
 | |
| 49°52′18″ пн. ш. 24°00′52″ сх. д. / 49.8719000° пн. ш. 24.0145056° сх. д.Координати: 49°52′18″ пн. ш. 24°00′52″ сх. д. / 49.8719000° пн. ш. 24.0145056° сх. д. | |
| Розташування |
 Україна, Львів |
| Належність | ПЦУ |
| Адреса | Львів, вул. Заозерна, 11 |
Церква Успіння святої Анни - сакральна споруда, розташована на вул. Заозерній, 11,[1] використовується Православною Церквою, споруджена у XVIII столітті на місці давнішої. Тривалий час була головним храмом колишнього села, а згодом, львівського району Голоско.
Історія[ред. | ред. код]
Перший відомий храм на цьому місці відомий у XVI столітті. Це була дерев'яна споруда, деталі зовнішнього вигляду якої залишаються невідомими. В цей час церква носила назву Покрови Пресвятої Богородиці та була парафіяльною для жителів Великого і Малого Голосків. Можливість спорудження нового храму з'явилась після закінчення польського панування та переходу у 1772 році Галичини до складу імперії Габсбургів. Нова, мурована, будівля з’явилася 1775 року, але освячена на честь Успіння святої Анни.
Від початку існування у храмі Успіння святої Анни розміщувався іконостас авторства Івана Рутковича, який згодом був втрачений. Збереглися лише дві ікони “Акафіст Богородиці”, в музеї історії релігії, та “Успіння Анни”, яка й досі знаходиться у храмі. У 1924–1943 роках парохом церкви був отець Михайло Жовнірук, активний діяч товариства «Просвіта». В 1940-х роках храм був закритий та перетворений на склад господарських речей. На початку 1990-х років діяльність храму відновила православна громада.[2]
Архітектура[ред. | ред. код]
Споруда має традиційну тридільну планувальну структуру, яка, ймовірно, відтворює план попередньої дерев'яної церкви. Невеликий притвор увінчаний простим бароковим аттиком. Центральна нава, близька до квадрату з двома вікнами (на північній та південній стіні), має просте барокове оконтурення та шоломоподібний купол із широкою сигнатурою. Вівтар нижчий за наву та рівновисока до притвору, з круглим вікном на осі. Дах вівтарної частини також прикрашений невеличкою сигнатуркою.