Цушко Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цушко Сергій Вікторович
Сергій Цушко. Грудень 2017 року.
Народився 21 липня 1945(1945-07-21)
Лиса Гора
Помер 10 червня 2021(2021-06-10) (75 років)
Громадянство Україна Україна
Діяльність Інженер, журналіст
письменник, бард
Мова творів українська
Членство Національна спілка письменників України

Сергі́й Ві́кторович Цушко́ (нар. 21 липня 1945, Лиса Гора — 10 червня 2021)[1] — український поет, прозаїк, перекладач. Перекладав білоруських, литовських, вірменських та польських поетів. Літературний редактор. Автор пісень на власні слова та на вірші інших поетів. Член Національної спілки письменників України (1997).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 липня 1945 року в селі Лиса Гора Первомайського району на Миколаївщині. 1969 року закінчив Київський політехнічний інститут, факультет автоматики та електроприладобудування.

До 1997 року працював наладчиком систем автоматизації технологічних процесів цукрової промисловості, з 1997 по 2000-й — заступником редактора газети «Витоки» і часопису «Світло». У 2001–2013-му — редактор Університетського видавництва «Пульсари».

Творчість[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

  • Внутрішні монологи. — Стара Синява: МП «Офсет», 1993. — 80 с.;
  • Слово. — Фастів: Поліфаст, 1994. — 72 с.;
  • Хор: партитура буття. — К.: УВ Пульсари, 2004. — 159 с.;
  • Закоханий мандрівець: ліричний ужинок. — К.: УВ Пульсари, 2007. — 136 с.; друге видання — К.: Видавничий дім «АртЕК», 2019. — 160 с.
  • Мій Майдан. — К.: УВ Пульсари, 2007. — 48 с.;
  • Сонце осені: вірші й переклади. — К.: УВ Пульсари, 2010. — 184 с.;
  • Граматика життя: поезії, замальовки. — К.: УВ Пульсари, 2013. — 120 с.;
  • Один із вас: вибрані поезії. — К.: Ярославів Вал, 2014. — 320 с.
  • Метелик у місті: нові поезії. — К.: Ярославів Вал, 2019. — 144 с. (Відзначена премією НСПУ «Благовіст» 2020 р.)

Твори для дітей[ред. | ред. код]

  • Данилкова абетка. — К.: Задруга, 2000. — 40 с.;
  • Ганнусина книжка. — К.: Задруга, 2000. — 32 с.;
  • На кого я схожий (кол. збірка). — Харків: ВД «ШКОЛА», 2007. — 80 с.
  • Я — дитина України: читанка. — К.: Преса України, 2008. — 232 с.;
  • Вухолапохвіст (кол. збірка). — Харків: ВД «ШКОЛА», 2010. — 80 с.;
  • 10 кн. у серії «Малятко-розумнятко». — Харків: ВД «ШКОЛА», 2015—2016;
  • Дощик вибіг на перон. — Харків: ВД «ШКОЛА», 2016, 2020. — 80 с.

Новели та оповідання[ред. | ред. код]

  • Діду мій
  • Квітковий мед
  • На дискотеку
  • Я чекаю тебе
  • Вічна троянда
  • Калічка
  • Німецька яма

Публікувалися в періодичній пресі та колективних збірках. Окремо не виходили.

Упорядник книжок[ред. | ред. код]

  • «Вічний бій» (доля і творчість Володимира Чубинського) (1996);
  • Збірка пісень Володимира Чубинського «Поёт гитара» (2002);
  • «Капела — співуча родина» (2009).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]