Чарльз Френсіс Бріш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чарльз Френсіс Бріш
Ім'я при народженні англ. Charles Francis Brush
Народився 17 березня 1849(1849-03-17)[1][2]
Юклід, Каягога (округ), Огайо, США[3]
Помер 15 червня 1929(1929-06-15)[4][1][2] (80 років)
Клівленд, Огайо, США
Поховання Lake View Cemeteryd
Місце проживання Клівленд
Країна  США[4]
Діяльність винахідник, підприємець, винахідник, інженер-електрик
Alma mater Університет Мічигану
Кейс-Вестерн-Резерв університет
East Technical High Schoold
Членство Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[5]
Лондонське королівське товариство[5]
Батько Isaac Elbert Brushd[6]
Мати Delia Williams Brushd[6]
Діти Edna Brush Perkinsd
Нагороди
Автограф
CMNS: Чарльз Френсіс Бріш у Вікісховищі

Чарльз Френсіс Бріш (17 березня 1849 — 15 червня 1929) — американський, інженер, підприємець, меценат і винахідник, який за свої наукові досягнення отримав медаль Едісона[7].

Біографія[ред. | ред. код]

Бріш народився в містечку Евклід, штат Огайо. Його батьки: Ісаак Елберт Бреш та Делія Вільямс Філіпс.[8][9]

Виріс він на фермі поблизуу Клівленда .Цікавився наукою, особливо експериментами Хамфрі Деві з дуговим світлом ; конструював прості електричні прилади з 12 років, напрклад, машину для статичної електрики. Закінчивз відзнакою в 1867 Центральну середню школу в Клівленді, там же побудував свій перший винахід дугову лампу.[10] Свій виступ у середній школі він розпочав з теми «Збереження сили».[11] Далі Бріш отримав переддипломну освіту в коледжі в Мічиганському університеті, де вивчав гірничо-шахтне виробництво, яке закінчив у 1869 р. У Мічигані Бріш був членом братства Delta Kappa Epsilon (глава Омікрон). Він отримав свою докторську ступінь в Western Reserve (нині Case Western Reserve University), який закінчив у 1880.[12][13]

Новий дизайн динамо[ред. | ред. код]

У 1876 році, в Клівленді, розпочав проектувати своє «динамо» (електричний генератор) для живлення дугових вогнів . Розпочав з динамо-дизайну Зенобе Грамме, але його остаточний дизайн був значно інший. Бріш обґрунтував свою мотивацію вдосконалення генератора в своєму U.S. Patent 189 997 : «Найкращі форми магнітоелектричних апаратів, які зараз є публічними, є надмірно громіздкими, важкими і дорогими і більш-менш марно витрачають механічну силу». В результаті Інститут Франкліна, після завершення випробувань у 1878 р. у Філадельфії, визнав динамо Бреша кращим завдяки його простому дизайну та можливості легко ремонтувати.[14]

Надалі Бріш створив додаткові патенти, що вдосконалили дизайн його дугових вогнів, і продавав системи кільком містам для громадського освітлення.[15] Його вогні були простішими в обслуговуванні, мали автоматичні функції і горіли вдвічі довше, ніж свічки Яблочкова. Генератори Бріш були надійними і автоматично збільшували напругу при більшому навантаженні, зберігаючи постійний струм.[16] До 1881 р. У Нью-Йорку, Буффало, Сан-Франциско, Бостоні, Філадельфії, Монреалі, Балтиморі, Клівленді та інших містах існували системи дугового освітлення «Бріш», яке застосовувалось для загального освітлення аж до 20 століття.[14]

Файл:Arc Lamp Examples.jpg
Приклади дугової лампи
Нью-Йоркська центральна електростанція, що працює на динамо-дугових лампах для громадського освітлення. Розпочавши експлуатацію в грудні 1880 року на вулиці Західна двадцять п'ята вулиця 133, він живив двомільну ланцюг.

В Сан-Франциско вперше комунальне підприємство продало електроенергію з центральної станції споживачам через розподільні лінії.[16] В1879 році California Electric Light Company (нині PG&E)[17][18] придбала два генератори у компанії Чарльза Бреша і незабаром відкрила другу установку з чотирма додатковими генераторами. Плата за подачу світла становила 10 доларів за лампу протягом шести днів на тиждень.[19] Система Бріш розпочала освітлювати Бродвей на два роки раніше, ніж станція Едісона Перл Стріт — Нью-Йорк.[14] До 1893 року на вулицях Нью-Йорка було 1500 дугових вогнів.[20]

Англо-американська корпорація Brush Electric Light в Ламбеті, Лондон, Англія, з 1879 р. використовувала винаходи Бреша. Пізніше ця компанія переїхала до Лафборо, Англія, і стала Brush Electrical Engineering Co. Ltd.

У 1880 році Бреш заснував компанію Brush Electric в США але, не зважаючи на успіх, зіткнувся з жорсткою конкуренцією з боку Thomson-Houston Electric Company. У 1882 році компанія Brush Electric Company поставила генераторне обладнання для гідроелектростанції на водоспаді Сент-Ентоні в штаті Міннеаполіс. Вона була серед перших, хто виробляв електроенергію з водної енергії в США . Томсон-Х'юстон викупив Brush в 1889 році і об'єднав її з компанією General Electric в 1891 році. Бріш, продавши свої інтереси в Brush Electric, до електротехнічної промисловості так і не повернувся.

Перший у світі автоматичний вітрогенератор була побудована в 1888 році Чарльзом Ф. Брешем. Він мав 12кВт динамо.[21][22]

У 1884 році Бріш побудував особняк на авеню Евкліда в Клівленді, де разом із своєю сім'єю прожив решту свого життя. У підвалі діяла приватна лабораторія Бреша де і було продемонстровано багато його винаходів[23] У 1888 році він забезпечив особняк першим у світі автоматичним вітрогенератором,. Це був перший будинок у Клівленді з електрикою. Протягом свого 20-річного життя турбіна безперервно забезпечувала будинок світлом.[21] У 1926 році Бріш вперше створив легку п'єзоелектричну голку .[24]

У 1898 році Бріш відкрив новий газ, який назвав «ефіріоном». Цей газ був у 10 000 разів легшим за водень і проводив тепло в 20 разів швидше за нього.[25] У 1900 році Маріан Смолуховський визначиив, що це водяний пар.[26]

У період між 1910 і 1929 рр. ним було написано кілька статей про кінетичну теорі гравітації, в його особистій інтерпретації.

Чарльз Френсіс Бріш помер 15 червня 1929 року в Клівленді, штат Огайо,[7] і похований на місцевому кладовищі Лейк-Вью.[27]

Спадщина[ред. | ред. код]

Медальйон Чарльза Ф. Щітка, що висить за межами Клівлендської аркади на Авеню Евкліда, Клівленд, штат Огайо
  • Школа Чарльза Ф. Бреша в Ліндхерсті, штат Огайо, названа на честь Бреша, чиї спортивні команди та інші групи називаються «Дуги», після лампи Бреша.
  • Підготовча середня школа Чарльза Ф. Бреша в Данші, Ефіопія, відкрита в 2018 році, побудована випускниками Бреша та Асоціацією розвитку Тігрея .
  • Парки метрополітену, що обслуговують метрополітен округу Самміт в Ричфілді, штат Огайо, отримали пожертву від землі від сім'ї Чарльза Ф. Бреша. Пожертвуваний урочище відоме як хмиз.
  • USS Brush (DD-745) 1943—1969 (тоді тайванський Сянг Ян до припинення в 1993 р.) Був названий на честь Пензля, за підтримки його правнучки.[28]

Пошана[ред. | ред. код]

Патенти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  3. ↑ http://www.heritagepursuit.com/Cuyahoga/Cleveland1910VIP600.htm
  4. ↑ а б http://www.britannica.com/EBchecked/topic/82324/Charles-Francis-Brush
  5. ↑ а б NNDB — 2002.
  6. ↑ а б Geni.com — 2006.
  7. ↑ а б Charles F. Brush, Scientist, Dead. Inventor of Arc Light, 80 Years Old, Succumbs at Home in Cleveland. He Established Foundation for the Betterment of Man, Was Active in Philosophical Society. The New York Times. 16 червня 1929. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 17 березня 2018.
  8. ↑ The Successful American, Volume 3, Part 1 — Volume 4, Part 1, 1900, page 382, Press Biographical, 1900.
  9. ↑ A Brief Genealogy of Isaac Elbert Brush and Delia Williams Phillips and Their Descendants. The Brush Family, 1925.
  10. ↑ La Favre, Jeffrey (1998). Charles Brush and the Arc Light. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 26 жовтня 2015.
  11. ↑ Freeberg, Ernest (2013). The Age of Edision. The Penguin Press. ISBN 978-1-59420-426-5.
  12. ↑ Charles F. Brush. Engineering and Technology History Wiki. 5 березня 2018. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
  13. ↑ The Book of Clevelanders: A Biographical Dictionary of Living Men of the City of Cleveland. Burrows Bros. 1914. с. 42. Процитовано 17 березня 2018. case school applied science baseball.
  14. ↑ а б в Charles Francis Brush. Hebrew University of Jerusalem. 11 квітня 2003. Архів оригіналу за 24 February 2009. Процитовано 18 березня 2018.
  15. ↑ Calhoun, Charles William (2006). The Gilded Age. Rowman & Littlefield. с. 40. ISBN 9780742550384. Процитовано 17 березня 2018.
  16. ↑ а б Kirby, Richard Shelton; Davis, Frances A. (1990). Engineering in History. Courier Dover Publications. с. 358. ISBN 0-486-26412-2. Процитовано 17 березня 2018.
  17. ↑ Supreme Court of California (1905), California Electric Light Company v. California Safe Deposit & Trust Co. et al., The Pacific reporter, т. 78, West Publishing, с. 372—376

    Note legal title. Roe, born circa 1852, died December 10, 1894.
  18. ↑ Roth, Charles B. (19 грудня 2009). Extrait de "PG&E of California, The centenial[[[sic]]] story of pacific gas and electric company 1852—1952». electrifications.net. Архів оригіналу за 23 July 2011. Процитовано 18 березня 2018. In June 1879 [young Canadian broker] Roe [and other investors] incorporated the California Electric Light Co., he serving as secretary and manager. J. R. Hardenbergh was the first president…. In July 1880 Pierre B. Cornwall was elected vice president and treasurer. Next year he became president… {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  19. ↑ Walker, Dag W. (18 листопада 2007). Povertarian Romance Fascism's Hatred of Cleanliness and Plenty. No Dhimmitude. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  20. ↑ Dennis, Richard (2008). Cities in Modernity: Representations and Productions of Metropolitan Space, 1840-1930. Cambridge University Press. с. 132. ISBN 9780521464703. Процитовано 18 березня 2018.
  21. ↑ а б A Wind Energy Pioneer: Charles F. Brush. Danish Wind Industry Association. Архів оригіналу за 8 September 2008. Процитовано 18 березня 2018.
  22. ↑ Righter, Robert W. (1996). Wind Energy in America: A History. University of Oklahoma Press. с. 44. ISBN 9780806128122. Процитовано 18 березня 2018.
  23. ↑ La Favre, Jeffrey (1998), Brush mansion and family life, архів оригіналу за 18 березня 2018, процитовано 18 березня 2018
  24. ↑ Schoenherr, Steven (6 липня 2005). Recording Technology History. Архів оригіналу за 20 July 2009. Процитовано 18 березня 2018.
  25. ↑ New Gas a Wonder. Mariposa Gazette. Mariposa, CA. 17 грудня 1898. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  26. ↑ Fontani, Marco; Costa, Mariagrazia; Orna, Mary Virginia (2014). The Lost Elements: The Periodic Table's Shadow Side. Oxford University Press. с. 424. ISBN 9780199383344.
  27. ↑ Vigil, Vicki Blum (2007). Cemeteries of Northeast Ohio: Stones, Symbols and Stories. Cleveland: Gray & Company. с. 101. ISBN 9781598510256.
  28. ↑ DANFS entry on USS Brush. History.navy.mil. Архів оригіналу за 6 December 2013. Процитовано 18 березня 2018.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чарльз_Френсіс_Бріш&oldid=42365478