Чатир-Тау
Чатир-Тау
| ||||
| Шатер-Гора , Чатиртау | ||||
 | ||||
| Чатир-Тау Татарстан | ||||
| Країна | Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Татарстан | |||
| Місто | Азнакаєво | |||
| Площа | 41,5 км2 | |||
| Довжина | 12 км | |||
| Ширина | 3 км | |||
| Найвища точка | ||||
| - висота | 321,7 м | |||
 Азнакаєвський район Татарстану
| ||||
 Чатир-Тау у Вікісховищі | ||||
Чатир-Тау (з тат.— Шатер-Гора) — державний природний заказник регіонального значення комплексного профілю[1], одна з найбільш високих точок Республіки Татарстан.[2][3][4][5] Займає вершину висотою 321,7 м і схили хребта, які розташовані за 7 км від міста Азнакаєво.
Чатир-Тау нерідко позначають на географічних картах як хребет (єдиний в Татарстані), проте за своїм походженням це останець, тобто ландшафт, який прийняв форму хребта через тектонічні підняття, а не внаслідок ерозії навколишніх долин.[6][7]
Фауна[ред. | ред. код]
Біля підніжжя схилу і в розпадках мешкає колонія звичайних (степових) сурків, а також звичайний сліпачок, хом'ячок Эверсмана, сірий хом'ячок і степова форель, у яких Чатир-Тау — північна межа ареалів.
Історія[ред. | ред. код]
У XVIII столітті на схилах гори видобували мідь. П. С. Паллас проїздив тут в 1772 р., писав: «Через 10 верств від Чалпи приїхали ми до села і річки Сугоят, яка між берегами, що складаються з червонуватого мулу, тече між слоями вапняного каменю. Тут живуть також Уфяне і Казанські татари і мають в селі мечеть. Дещо далі досягли ми малої Сугоят, а потім Сапей ауль, до великого Татарського села з мечеттю, що лежить при р. Вердшель, яка має свою назву від якогось Башкирця, нащадки якого там до цього часу живуть. В цій країні по ліву сторону дороги і від пом'янутого села прямо на схід видно високу шарувату гору, яка до нарочито високого Шатир-Тау підносячись піднімається…» Незважаючи на сильну грозу Паллас піднявся до вершини гори і відвідав одну із мідних копалень знаходилися в її відрогах.[8]
Чатир-Тау є державним природним заказником комплексного значення згідно з Постановою Кабінету Міністрів Республіки Татарстан від 18 липня 2005 року N 353 "Про затвердження Положення про державний природний заказник регіонального значення комплексного профілю «Чатир-Тау».
Західні схили Чатир-Тау покриті численними відвалами штолень. В кадастр внесено 57 штолень, відзначено кілька десятків провалів і воронок невеликих шахт, і розвідувальних шурфів. На одній із ділянок, розташованій в лісовій зоні, був виявлений відкритий, але досить сильно замитий вхід у штольню.
Згідно з легендою, на цій горі стояв зі своїм військом Омелян Пугачов; існують легенди про печери на вершині гори із збереженим арсеналом зброї.[9]
Схили Чатир -Тау користуються популярністю у парапланеристів.[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про затверджнггя Положення про державний природний заказник регіонального значення комплексного профілю "Чатир-Тау" (із змінами на 2 травня 2012 року). Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 21 травня 2018.
- ↑ Чатир- тау (Шатер гора) – сама висока точка Татарстану (Азнакаєвський район). Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 13 травня 2019.
- ↑ Єкологія Татарстану. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 21 травня 2018.
- ↑ Республіка Татарстан – загальна інформація, пам'ятки. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 13 травня 2019.
- ↑ Чатир-тау: сама висока точка Татарстану. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 21 травня 2018.
- ↑ Сементовський В. Н. и др. РЕЛЬЄФ ТАТАРІЇ. Казань 1951 Р. — СПЕЛЕСТОЛОГІЯ І ПІДЗ.ПРОСТОРИ — ЛІТЕРАТУРА — Архів — PRO Speleo. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 травня 2018.
- ↑ Воробйов Н. І. ОсновИ фізиченої географії Татарстої АРСР. Казань, 1936 — КРАЄЗНАВСТВО І АРХЕОЛОГІЯ — ЛІТЕРАТУРА — Архів — PRO Speleo. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 травня 2018.
- ↑ Чатир-Тау — перші длслідження весняно-літнього сезону ТКСЭ-2008 — 14 травня 2008 — PRO Speleo. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 травня 2018.
- ↑ Гора Чатир-Тау — Офіційний сайт м. Азнакаєво, погода, карти міста, розклад. Архів оригіналу за 2 квітня 2009. Процитовано 21 травня 2018.
- ↑ ПАРАГЛАЙДИНГ в Казані[недоступне посилання з травня 2019]