Ча-ча-ча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Танець
Змагання з танцю Ча-ча-ча в Австрії
Ча-ча-ча
класифікація бальний, парний
музика ча-ча-ча
розмір 4/4
темп 30 тактів/хв.
походження Куба
епоха друга половина 20-го століття

Ча-ча-ча (cha-cha-chá) — парний бальний танець кубинського походження, який входить у програму латиноамериканських танців. Розмір танцю 4/4 слухати. Ча-ча-ча танцюють під однойменну музику, запропоновану в 1953 році кубинським композитором і скрипалем Енріке Хорріном. Ритм ча-ча-ча виник як розвиток кубинського музичного стилю дансон і відрізняється синкопуванням четвертої долі такту. Назва музики й танцю пояснюється звуконаслідуванням - фразу ча-ча-ча в кубинському оркестрі грає гуїро, її ж відтворює човгання ніг танцюристів.

Походження[ред. | ред. код]

Те, як ча-ча-ча танцюють сьогодні, результат роботи вчителя танців П'єра Зушер-Марголя, відомого під псевдонімом месьє П'єр. Він відвідав Кубу в 1952 з метою вивчення кубинських танців. Там месьє П'єр помітив, що четверта доля нового танцю розділена навпіл, і танцювати кубинці починають з другої долі, а не з першої. Він привіз цю ідею до Англії, і там створив те, що зараз називають бальним ча-ча-ча.

За своїм походженням від кубинських танців ча-ча-ча має спільні корені з румбою. Однак, шляхи румби та ча-ча-ча розійшлися — румба стала повільнішою і чуттєвішою, ча-ча-ча — швидшим та грайливішим.

Під час танцю пари повинні передати веселий, безтурботний і розв'язний характер, на відміну від ліричної румби. Якщо румба - спокушання і переживання, то ча-ча-ча - кокетство і флірт.

У англійській мові і в США первинна назва cha-cha-cha поступово скоротилася до cha-cha, що пов'язане із зміною характеру танцю.

Опис[ред. | ред. код]

Ритм ча-ча-ча[1]

Ча-ча-ча танцюють у темпі 120 ударів за хвилину (30 тактів на хвилину). Положення корпуса таке саме, як і в самбі – вага тіла переноситься на пальці ніг. Перший крок сильніший, виразний, що підкреслюється більшою тривалістю виконання порівняно з іншими чотирма кроками. Композиції в цьому танці так само різноманітні, як і грайливі: одна з них називається "полювання" і полягає в тому, що один з партнерів повертається до другого спиною – такий собі жарт у дусі народного танцю. Словом, на відміну від ліричної, "дорослої" румби, танець ча-ча-ча радше схожий на ексцентричного підлітка, неслухняного й вередливого.

Основний крок[ред. | ред. код]

Також називають "Базове шасе" (англ. "Side Basic" чи "Chasse Basic", "Close Basic")

Крок Позиція раз два ча ча ча
Вперед Перша позиція. Вага на правій нозі. Ліва нога дещо зігнута в коліні. Крок вперед лівою на всю підошву. Права нога піднімається на подушку ступні і дещо згинається в коліні.[2] Вага тіла повертається на випрямлену праву ногу, яка стає на підошву, ліва, дещо зігнута в коліні, на подушку. Крок лівою ліворуч. Права нога приставляється до лівої. Невеличкий крок лівою ліворуч. Вага на ліву ногу. Права дещо зігнута в коліні. Це вихідна позиція для кроку назад.
Назад Перша позиція. Вага на лівій нозі, права дещо зігнута в коліні. Крок правою назад на всю підошву. Ліва нога підіймається на подушку ступні і дещо згинається в коліні. Вага тіла повертається на випрямлену ліву ногу, яка стає на підошву, права, дещо зігнута в коліні, на подушку. Крок правою праворуч. Ліва нога приставляється до правої. Невеличкий крок правою праворуч. Початкова позиція для кроку вперед.

Коли на рахунок «раз-два», вага тіла спочатку частково переноситься на випрямлену ногу, а потім повертається на іншу, танцюрист виконує характерне для кубинських танців похитування стегнами, почергово згинаючи спочатку одне, а потім інше коліно.

Відео з танцювального клубу

На рахунок «ча-ча-ча» виконується шасе - крок ненавантаженою ногою, приставляння другої ноги і знову невеличкий крок з переносом ваги тіла. В основному кроці шасе виконується вбік, інші типи шасе дозволяють танцюристам переміщатися і виконувати складніші фігури. Стилі ча-ча-ча можуть відрізнятись позицією шасе в ритмічній структурі. Оригінальний кубинський та бальний варіант рахунку в ча-ча-ча є "два, три, чачача" або "чотири-і-раз, два, три". Танець не починається на першому ударі такту, хоча він може початись з перенесення ваги на праву ногу лідера.

Щоправда, багато соціальних танцюристів рахують "раз, два, ча-ча-ча" і їм складно підлаштуватись під "правильну" фазу танцю.[3]

Музика[ред. | ред. код]

Ча-ча-ча можна танцювати під автентичну кубинську музику, чи під латиноамериканський поп чи рок. Музика для міжнародного бального ча-ча-ча є енергійною і з постійним ритмом. Кубинське ча-ча-ча більш чуттєве і може включати складні поліритми.

Танцюристи[ред. | ред. код]

Танець ча-ча-ча належить до 5 основних танців латино-американської програми. Виконується усіма категоріями танцюристів: класу А, В, С, D, E.

Серед світових чемпіонів, відомих своєю технікою виконання танцю ча-ча-ча, є [4]:

  • Bryan Watson & Carmen Vincelj
  • Michael Malitowski and Joanna Leunis[5]
  • Paul Killick & Hanna Karttunen[6]
  • Jukka Haapalainen & Sirpa Suutari[7]
  • Riccardo Cocchi & Yulia Zagoruychenko[8]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Blatter, Alfred 2007. Revisiting music theory: a guide to the practice p28. ISBN 0-415-97440-2.
  2. Basic Cha Cha Dance Steps. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 12 січня 2014.
  3. Ритм "раз, два, ча-ча-ча" був популяризований в пісні "Tea For Two Cha Cha" (1958) оркестру Томмі Дорсі, і вважається правильним при танцях для таких аранжувань.
  4. World Latin Dance Champions[en]
  5. Michael Malitowski & Joanne Leunis - Cha Cha. YouTube. afrobot2007. 6 листопада 2008. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 9 червня 2021.
  6. Paul Killick & Hanna Karttunen - Cha Cha (WSSDF2003). YouTube. afrobot2007. 7 травня 2009. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 9 червня 2021.
  7. Jukka Haapalainen & Sirpa Suutari - Cha Cha (WSSDF2003). YouTube. afrobot2007. 7 травня 2009. Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 9 червня 2021.
  8. 2008 "Hello Baby" Riccardo Cocchi & Yulia Zagoruychenko. YouTube. Ken. 6 листопада 2008. Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 9 червня 2021.