Ча-ча-ча
Ча-ча-ча (cha-cha-chá) — парний бальний танець кубинського походження, який входить у програму латиноамериканських танців. Розмір танцю 4/4 
слухатиопис файлу. Ча-ча-ча танцюють під однойменну музику, запропоновану в 1953 році кубинським композитором і скрипачем Енріке Хорріном. Ритм ча-ча-ча виник як розвиток кубинського музикального стилю дансон і відрізняється синкопуванням четвертої долі такту. Назва музики й танцю пояснюється звуконаслідуванням - фразу ча-ча-ча в кубинському оркестрі грає гуїро, її ж відтворює човгання ніг танцюристів.
Те, як ча-ча-ча танцюють сьогодні, результат роботи вчителя танців П'єра Зушер-Марголя, відомого під псевдонімом месьє П'єр. Він відвідав Кубу в 1952 з метою вивчення кубинських танців. Там месьє П'єр помітив, що четверта доля нового танцю розділена навпіл, і танцювати кубинці починають з другої долі, а не з першої. Він привіз цю ідею до Англії, і там створив те, що зараз називають бальним ча-ча-ча.
За своім походженням від кубинських танців ча-ча-ча має спільні корені з румбою. Однак, шляхи румби та ча-ча-ча розійшлися — румба стала повільнішою і чуттєвішою, ча-ча-ча — швидшим та грайливішим.
Під час танцю пари повинні передати веселий, безтурботний і розв'язний характер, на відміну від ліричної румби. Якщо румба - спокушання і переживання, то ча-ча-ча - кокетство і флірт.
У англійській мові і в США первинна назва cha-cha-cha поступово скоротилася до cha-cha, що пов'язане із зміною характеру танцю.
Ча-ча-ча танцюють у темпі 120 ударів за хвилину. Положення корпуса таке саме, як і в самбі – вага тіла переноситься на пальці ніг. Перший крок сильніший, виразний, що підкреслюється більшою тривалістю виконання порівняно з іншими чотирма кроками. Композиції в цьому танці так само різноманітні, як і грайливі: одна з них називається "полювання" і полягає в тому, що один з партнерів повертається до другого спиною – такий собі жарт у дусі народного танцю. Словом, на відміну від ліричної, "дорослої" румби, танець ча-ча-ча радше схожий на ексцентричного підлітка, неслухняного й вередливого.
Основний крок [ред.]
| Крок | Позиція | раз | два | ча | ча | ча |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Вперед | Перша позиція. Вага на правій нозі. Ліва нога дещо зігнута в коліні. | Крок вперед лівою на всю підошву. Права нога піднімається на подушку ступні і дещо згинається в коліні. | Вага тіла повертається на випрямлену праву ногу, яка стає на підошву, ліва, дещо зігнута в коліні, на подушку. | Крок лівою ліворуч. | Права нога приставляється до лівої. | Невеличкий крок лівою ліворуч. Вага на ліву ногу. Права дещо зігнута в коліні. Це вихідна позиція для кроку назад. |
| Назад | Перша позиція. Вага на лівій нозі, права дещо зігнута в коліні. | Крок правою назад на всю підошву. Ліва нога підіймається на подушку ступні і дещо згинається в коліні. | Вага тіла повертається на випрямлену ліву ногу, яка стає на підошву, права, дещо зігнута в коліні, на подушку. | Крок правою праворуч. | Ліва нога приставляється до правої. | Невеличкий крок правою праворуч. Початкова позиція для кроку вперед. |
Коли на рахунок «раз-два», вага тіла спочатку частково переноситься на випрямлену ногу, а потім повертається на іншу, танцюрист виконує характерне для кубинських танців похитування стегнами, почергово згинаючи спочатку одне, а потім інше коліно.
На рахунок «ча-ча-ча» виконується шасе - крок ненавантаженою ногою, приставляння другої ноги і знову невеличкий крок з переносом ваги тіла. В основному кроці шасе виконується вбік, інші типи шасе дозволяють танцюристам переміщатися і виконувати складніші фігури.
Танець ча-ча-ча належить до 5 основних танців латино-американської програми. Виконується усіма категоріями танцюристів: класу А, В, С, D, E. Серед світових чемпіонів, відомих своєю технікою виконання танцю ча-ча-ча, є[1]:
Bryan Watson & Carmen Vincelj[2]
Michael Malitowski and Joanna Leunis[3]
Paul Killick & Hanna Karttunen[4]
Jukka Haapalainen & Sirpa Suutari[5]
Riccardo Cocchi & Yulia Zagoruychenko[6]
