Музичний розмір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
основні музичні розміри

Музи́чний ро́змір - дріб, що позначує ритмічну впорядкованість та величину такту в музиці. Верхня цифра (чисельник) вказує кількість, а нижня (знаменник) - тривалість долей, що складають такт. Окрім того існує розмір, що позначається літерою С (ціла нота, рахується, як 4/4, тобто на 4) та ¢ (ціла навпіл, рахується як 2/2, тобто на 2).

Розмір виставляється на початку твору, як правило на кожному нотному рядку окремо (в нотах другої половини 20-го століття іноді між нотними рядками, або зверху партитури) після ключових знаків (якщо такі є) і зберігає своє значення до кінця твору, або до зміни розміру. В разі зміни розміру в середині твору, новий розмір ставлять на початку такту, починаючи з якого встановлюється новий розмір.

Розрізняють прості та складні музичні розміри.

  • Такт з простим розміром, (або простий такт) містить одну сильну і решту слабких долей. В залежності від кількості долей розрізняють
    • (дводольний), напр. 2/4, містить сильну та слабку долю та
    • (тридольний) напр. 3/4, містить сильну та дві слабких долі, наприклад:
Бетховен, Соната №31 для фортепіано. Позначення розміру виділено синім кольором
  • Такти із складним розміром (або складний такт) містить кілька наголосів, перший з яких - найсильніший. Перша доля складного такту називається сильною, решта наголошених долей - відносно-сильними.

Таким чином складний такт можна розглядати, як такт, складений із кількох простих тактів. В залежності від кількості простих тактів, що входять до складного такту, розрізняють

    • двоскладові (два простих такти, напр. 6/8 = 3/8 + 3/8),
    • трискладові (три простих такти, напр. 9/8 = 3/8 + 3/8 + 3/8) і
    • чотирискладові (чотири простих такти, напр. 12/8 = 3/8 + 3/8 + 3/8 + 3/8 ).

У випадку додавання один до одного двох або більше неоднорідних розмірів утворюються такти з мішаним розміром, наприклад 5/4 = 2/4 + 3/4 або 3/4 + 2/4 , наприклад:

Д. Брубек "Take Five" – Послухати

Зустрічаються і складніші мішані розміри, як 8/2, 8/4, 5/5, 8/16 з таким групуванням: 2+3+3, або 3+3+2, або 3+2+3; нарешті, 9/2, 9/4, 9/8, 9/16 з групуванням: 3+2+2+2, або 2+3+2+2 і т. д.

В деяких творах використовують розмір, що постійно змінюється. Такий розмір називають змінним розміром. Змінні розміри особливо характерні, наприклад, для творчості І. Стравінського:

І.Стравінський, "Весна Священна", "Священна пляска"


Слід також зазначити, що математичне правило скорочення дробів для музичних розмірів не може бути застосованим. Так наприклад 3/2 та 6/4 є абсолютно різними розмірами, оскільки перший групується, як 2/4 + 2/4 + 2/4 і відносно-сильними є третя та п'ята четвертні, а другий - як 3/4 + 3/4 і має відносно сильну четверту четвертну.

Таблиця музичних розмірів.
В дужках подано рідко вживані розміри.
Розміри
× Прості Складні
2-дольні 3-дольні 2-складові 3-складові 4-складові Мішані
Половинні 2/2 3/2 4/2   6/2 (9/2) (12/2) 5/2 (7/2) (10/2) (11/2)
Четвертні 2/4 3/4 4/4   6/4 9/4 12/4 5/4 7/4 (10/4) (11/4)
Вісімкові (2/8) 3/8 4/8   6/8 9/8 12/8 5/8 7/8 (10/8) (11/8)
Шістнадцяткові (2/16) 3/16 4/16   6/16 9/16 12/16 5/16 7/16 (10/16) (11/16)

Література[ред.ред. код]

  • Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст] : навч. посіб. / С.В. Шип. - К. : Заповіт, 1998. - 368 с. - ISBN 966-7272-21-4 : Б. ц.
  • Побережна Г. І., Щериця Т. В. Загальна теорія музики. К: Вища школа, 2004 - 303 с.
  • Смаглій Г.А. Маловик Л.В. Основи теорії музики.-Харків, 2004.