Чибча (мова)
| Чибча | |
|---|---|
| Muysccubun | |
 поширення мови чибча | |
| Поширена в |
 Колумбія (центральні райони) |
| Носії | † вимерла |
| Писемність | відсутня |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | chb |
| ISO 639-3 | chb |
Чибча або Муїска (muysccubun) — мертва південноамериканська мова, поширена на території сучасної Колумбії до XIX ст., коли зазнала повного занепаду, та на її території була поширена іспанська мова.
Історія[ред. | ред. код]
Була власною мовою народа відомого як чибча-муїска. Протягом свого існування не набула форм писемності, залишаючись усною. Поширена була скрізь по землям муїсків (сучасні колумбійські департаменти Бояка, Кундинамарка, Сантадер). На ній створювалися пісні, легенди та міфи цього народу.
В часи іспанського загарбання муїски легко засвоювали іспанські слова, і цією своєю здатністю дивували ще Гонсало Хіменеса де Кесаду та інших конкістадорів. Покоління індіанців, яке народилися після Конкісти, в часи колоніальної влади, без допомоги вчителів легко опанувало мовою завойовників. Наприкінці XVI ст. муїски вже вільно висловлювалися по-іспанськи на ринках і ярмарках, у приймальні королівського суду, сповідалися священикам в католицькій церкві. Водночас у 1580 році мову чибча за наказом короля Філіппа II викладали на кафедрі мов при Королівській Аудієнсії в Боготі. У 1581 році в заснованій архієпископом Луїсом Сапатою де Карденасом семінарії Сан-Луїс. У 1614 році — також в коледжі Сан-Бартоломе.
Водночас перші іспанські хроністи й особливо католицькі місіонери намагалися вивчити мову чибча. У 1619 році вийшла перша граматика цієї мови, складена Бернардо де Луго. Джерелами з вивчення є манускрипти 158 BNC, 2922 BPRM, 2923 BPRM, 2924 BPRM.
Разом з тим за свідченнями іспанських чиновників вже у 1750-х роках у публічних місцях мова чибча зникла. Рідну мову індіанець міг почути лише у своїй родині, в тісному колі родичів. Через 200 років мова муїска згасла і там: навіть колискові пісні матери-індіянки співали іспанською. Цьому сприяв наказ (королівське письмо, фактично закон) іспанського короля Карла III у 1770 році щодо поширення іспанської мови в усіх колоніях. Мова чибча повністю вийшла з ужитку на початку XIX ст., хоча збереглися деякі особливості, так званні муїскинізми. Лише у 1991 році з прийняттям нової конституції Колумбії цей закон було скасовано.
Натепер зусиллями науковців та громадськості здійснюються заходи з відродження мови муїска (відкриті деякі класи та 1 школи на 150 осіб), втім вони не мають значного результату. У 2008 році кафедрою антропології Національного університету Колумбії започатковано проект «Muysccubun».
Характеристика[ред. | ред. код]
Фонологія[ред. | ред. код]
| Голосні переднього ряду | Голосні середнього ряду | Голосні заднього ряду | |
|---|---|---|---|
| Голосні високого піднесення | i (i, j, y) | ɨ (ɣ, y, i, e, Ø) | u u, v, gu |
| Голосні середнього піднесення | e (e) | o (o, u) | |
| Голосні низького піднесення | a (а) |
| Губний | Ясенний | Середньопіднебінний | Задньоязиковий | Гортанний | |
|---|---|---|---|---|---|
| Проривний глухий | p | t | k (c, q, qu) | ' (h) | |
| Проривний дзвінкий | b | g | |||
| Носовий | m | n | η (ng) | ||
| Щілинний глухі | f | s | ŝ (ch) | ||
| Глухий заясенний африкат | ts, tʂ (z, ç) | ||||
| Одноударний | ɾ (r) | ||||
| Сонорний щілинний | w (hu) |
Граматика[ред. | ред. код]
Відмінювання за відмінками було однаковим для прикметників і для іменників. Відмінки утворювалися додаванням частинок і слів до називного відмінку: -epqua, -ipqua (родовий), -guaca (давальний), -ca (знахідний), перед словом додається O (кличний),-ná, -bhôzha (орудний). Рід впізнається за значенням і за контекстом. Він застосовується до тварин і до розумних і нерозумних істот, а також птахів, але не до рослин та інших предметів.
Іменники бувають основні і похідні (слово suâ (сонце) є основним, а suê (людина сонця) — похідне); прості і складові (останні в географічних назвах та іменах).
В мові муїска 9 займенників (я-хича, ти-муе, той-ас, цей-шіс, те-ис, я або мій-ши, я або мій-і, ти або твій-ум, його-а), що відмінюються. При їх додавання до об'єкту або дієслова значення цього складногослова набуває нового змісту, дієслово відмінюється.
Джерела[ред. | ред. код]
- http://muysca.cubun.org/
- Lengua muisca está más presente de lo que se cree
- Adelaar, Willem (2004). The Languages of the Andes. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-36275-7.
- Alvar, M. (2000) América la lengua, Valladolid: Universidad de Valladolid, Secretariado de Publicaciones e Intercambio Editorial
- Constenla Umaña, A. (1984) Los fonemas del muisca, en Estudios de lingüística chibcha, t. iii, pp. 65-111
- Larrucea de Tovar, C. & Tovar, A. (1984) Catálogo de las lenguas de América del Sur, Madrid: Gredos
Посилання[ред. | ред. код]
- Мова чибча на сайті Glottolog 3.0: Language: Chibcha [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова чибча на сайті WALS Online: Language Muisca [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)