Чопівський Юрій Юрійович
| Чопівський Юрій Юрійович | |
|---|---|
| Діяльність | підприємець, меценат |
| Родичі | Фещенко-Чопівський Іван Адріянович |
| Нагороди |
 |
Юрій Юрійович Чопівський — американський бізнесмен, український меценат.[1]. Оплачував утримання офісу для українського посольства у Вашингтоні впродовж півтора року, бо у перші роки незалежності держава не мала достатньо коштів[2]. Президент фундації родини Чопівських[3]. Є одним із спонсорів української програми при Стенфордському університеті.
Життєпис[ред. | ред. код]
Очолює потужний будівельний концерн у Вашингтоні[4]. У 1992 році, на початку діяльності посольства України в США, виділив у своєму офісі робочі кімнати, надав технічну допомогу і сприяв тому, щоб посольство розпочало реальну роботу по встановленню політичних та економічних зв'язків із США та відновленню співпраці з українською діаспорою Америки.[5] Сприяв організації виставки у посольстві України за темою — «Внесок українців у сільське господарство США» і посприяв збору матеріалів для неї. Виставка мала значний успіх під час її показу у Вашингтоні, Філадельфії, університеті штату Айова.
Юрій Чопівський є одним із спонсорів української програми при Стенфордському університеті. На його думку, позитивним є також те, що програми в Стенфорді та інших навчальних закладах США та Канади надають можливість українським науковцям набути досвіду та провести дослідження у Північній Америці. Пан Чопівський каже, що бачить результати роботи подібних програм, і лише жалкує, що їх мало.[6]
Наприкінці 1990-х придбав Замок Річарда на андріївському узвозі у Києві. Спочатку хотів зробити магазини, офіси та ресторани, а потім збирався будувати готель. За новим проєктом Замок Річарда буде прибутковим будинком.[7]
Сім'я[ред. | ред. код]
- Дідусь — Фещенко-Чопівський Іван Адріянович (1884—1952), український вчений, громадський та політичний діяч.
- Бабуся — Синайда Чопівська
- Батько — Чопівський Юрій Іванович (1923—1988) (Професор медицини, розпочав медичні студії у Празькому університеті, а закінчив їх докторатом у Мюнхенському університеті в 1948 році. Був президентом медичного збору Грегам лікарні в Кантон (1959), потім президентом Мейсон лікарні (1962-63). Був також президентом Медичного товариства повіту Фултон, Іллінойс, а наприкінці — президентом медичного відділу Американської Міжнародної лікарні в Заян, Іллінойс).[8]
- Мати — Чопівська Софія Костянтинівна (Клепачівська)
- Брати та сестри — Чопівська Лідія Юріївна, Чопівський Андрій Юрійович, Чопівський Петро Юрійович (який у 1974 році з відзнакою закінчив Пристонський університет, в якому він концентрувався на біології та на слов'янських науках. Ще під час навчання отримав премію імені Вілліяма Бомонта за виконання праці в галузі репродуктивної фізіології, а також стипендію на подорож до СРСР для поглиблення своїх студій. Диплом доктора медицини Петро Чопівський отримав 26 травня 1978 року у Джордж Вашингтон Університеті у Вашингтоні, спеціалізувався в царині родинної медицини, практикував у шпиталі Каліфорнійського університету).
- Донька — Чопівська Алекса Юріївна (директор програм зі світової економіки в Інституті Аспена, виконавчий директор Американського центру Європейської України, засновник і виконавчий директор «Транснаціональної Освітньої Групи», для студентів спеціальності «Міжнародна інформація» на тему «Communication in US Congress and Ukraine Advocacy in America».)[9]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (23 серпня 2021) — за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, зміцнення міжнародного авторитету України, популяризацію її історико-культурної спадщини[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Украинский «Полещук» мирового масштаба. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
- ↑ Работа посольства Украины в США начиналась с трех комнат. Вспоминает ветеран украинской внешней разведки Игорь Дунайский, которого распад СССР застал в Вашингтоне в резидентуре советской разведки. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
- ↑ Агробізнес України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
- ↑ Здобуття незалежності України у 1991 році
- ↑ Український «Поліщук» світового виміру
- ↑ Про українські студії у Стенфорді
- ↑ Із замку Річарда в Києві зроблять прибутковий будинок — ЗМІ
- ↑ ВОНИ ТВОРИЛИ НЕЗАЛЕЖНУ УКРАЇНУ. СЛОВО ПРО КЛЕПАЧІВСЬКИХ ТА ЧОПІВСЬКИХ. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
- ↑ Інститут міжнародних відносин. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
- ↑ Указ президента України №388/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 8 грудня 2021.