Чорний кайман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорний кайман
Чорний кайман
Чорний кайман
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
- Зауропсиди (Sauropsida)
Надряд: Крокодилоподібні (Crocodylomorpha)
Ряд: Крокодилові (Crocodilia)
Родина: Алігаторові (Alligatoridae)
Рід: Чорний кайман (Melanosuchus)
Gray, 1862
Вид: Чорний кайман
Spix, 1825
Поширення чорного каймана
Поширення чорного каймана
Синоніми
Caiman niger
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Melanosuchus niger
ITIS logo.jpg ITIS: 202215
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 38656
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Melanosuchus niger
Fossilworks: 190756[1] 190756[1]

Чорний кайман (Melanosuchus niger) — єдиний представник роду великих плазунів Чорний кайман родини Алігаторові.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина досягає 3—5 м. Зрідка — до 7,7 м. Найбільший представник своєї родини. Найбільша зафіксована вага 1310 кг. Голова велика. Морда подовжена, витягнута, загострена. Очі великі. На очима є кістковий гребінь. Шкіра луската. Хвіст короткий.

Забарвлення чорного кольору, яке слугує як для маскування, так й для поглинання тепла. На щелепах присутні 3 світлі або темні смуги.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє нешвидкі річки, закриті водойми, заболочені місцини, затоплені савани. Харчується рибою, зокрема піраніями, сомами, водяними птахами, черепахами, тапірами, капібарами, оленями, а іноді навіть анакондами. Небезпечний і для людини. Цей крокодил рве здобич та ковтає великими шматками або в цілому після утоплення. Молоді каймани живляться ракоподібними та комахами.

Сезон парування триває з вересня до січня. Самиця будує кубло з рослинних залишків, куди відкладає 50—60 яєць. Весь час самиця охороняє кладку. Через 6 тижнів з'являються молоді каймани.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у басейні річки Амазонка (Бразилія, східні — Перу, Еквадор, Болівія, Колумбія, південні — Гвіана, Гайана).

Джерела[ред.ред. код]

  • Charles A. Ross (Hrsg.): Krokodile und Alligatoren — Entwicklung, Biologie und Verbreitung, Orbis Verlag Niedernhausen 2002
  • Sommerlad, R. 2011. Krokodile — Reptiliengiganten in Gefahr. Reptilia (Münster) 16 (87): 16-22
  • Акимушкин І. І. Світ тварин: Птахи, Риби, Земноводні і плазуни, 2-е вид-я. — К., «Думка», 1989