Чубов Юхим Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чубов Юхим Федорович
Народився 2 лютого 1903(1903-02-02)
с. Анчекрак Анчекрак-Іллінської волості Одеського повіту Херсонської губернії
Помер 3 лютого 1982(1982-02-03) (79 років)
м. Миколаїв
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Миколаївський кораблебудівельний інститут
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Нагороди Два ордени Трудового Червоного Прапора, орден Червоної Зірки, орден «Знак Почета», медалі «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.», «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.» та ін.

Чубов Юхим Федорович (нар. 2 лютого 1903, с. Анчекрак — пом. 3 лютого 1982 р., м. Миколаїв) — кандидат технічних наук, інженер-підполковник, директор Миколаївського кораблебудівного інституту з 1940 по 1965 рр.

Біографія[ред. | ред. код]

Чубов Юхим Федорович народився 2 лютого 1903 р. в селі Анчекрак Анчекрак-Іллінської волості Одеського повіту Херсонської губернії в селянській родині. У дитинстві був пастухом. Після закінчення початкової сільської школи в 1919 р. стає діловодом волосного військового комітету, потім військовим комісаром і головою волосного військового комітету.

З 1923 по 1925 рр. Юхим Федорович — завідувач районним відділом культури, секретар Очаківського райвиконкому, з 1925 р. — студент Миколаївського інституту народної освіти. Після закінчення двох його курсів (1925—1927 рр.) вступає на перший курс Миколаївського кораблебудівного інституту.

У 1931 р. закінчує МКІ зі званням «інженер-механік» за фахом «Паротурбобудування» і вступає до аспірантури інституту. Після закінчення аспірантури призначений старшим викладачем МКІ з дисципліни «Опір матеріалів».

У листопаді-грудні 1932 р. і січні-березні 1935 р. виконує обов'язки директора МКІ. У цей час владою було здійснено спробу закрити МКІ, і Ю. Ф. Чубову належить велика заслуга в його збереженні: він бере активну участь у відстоюванні права інституту на існування (неодноразово виїжджає до Москви з цього питання, домагається підтримки партійних і громадських організацій).

З 1940 по 1965 рр. — директор МКІ. Ю. Ф. Чубов був першим його керівником, який закінчив цей навчальний заклад.

У 1940 р. при безпосередній участі Ю. Ф. Чубова була затверджена генеральна перспектива побудови комплексу будівель МКІ в районі Варварівка.

У 1941 р. організовує евакуацію МКІ з Миколаєва спочатку до м. Сталінград (нині м. Волгоград), потім — до м. Пржевальськ (нині — Каракол, Киргизія). Очолювала цю роботу призначена Ю. Ф. Чубовим спеціальна бригада в складі викладачів і співробітників МКІ: А. І. Картави, М. Ф. Чулкова, І. Д. Лясковського, С. Ф. Вовчарука, Ф. П. Самохлеба, А. Е. Колесникова.

У 1942—1944 рр. займається організацією роботи і життя викладачів і студентів МКІ в евакуації у м. Пржевальськ. Заняття студентів почалися 9 лютого 1942 р. У Пржевальську був проведений новий набір на перший курс, після чого загальна кількість студентів склала 257 осіб, з них на першому курсі — 45, другому — 12, третьому — 15, четвертому — 104, п'ятому — 81. За воєнні роки в Пржевальську інститутом було випущено 375 молодих фахівців.

У червні 1944 р. після визволення Миколаєва від фашистських загарбників (28 березня 1944 р.) директор інституту інженер-майор Ю. Ф. Чубов повертається до міста й очолює роботи з відновлення МКІ після реевакуації. Основні роботи розгорнулися з 1945 р. за п'ятирічним планом відновлення і розвитку інституту. На ці цілі було виділено 36,5 млн руб. До середини 1946 р. силами інституту введені в дію такі лабораторії, як електротехнічна, фізична, хімічна та опору матеріалів, механічний цех на 30 верстатів, столярно-шлюпковий і судномодельний цехи навчально-виробничих майстерень, кабінети графіки, дипломного проектування, кабінет військово-морської підготовки, великий спортзал. Книжковий фонд бібліотеки зріс до 20 тис. томів. До кінця 1947 р. головні будівлі інституту були відновлені. А в 1950 р. інститут вже мав приміщення загальною площею 14569,5 кв. м, а також гуртожиток на 400 осіб.

З 1948 р. Ю. Ф. Чубов працює в галузі досліджень загасання коливань у суднобудівних сталях — проблеми, пов'язаної з розрахунками суднової вібрації.

У 1950 р. захищає кандидатську дисертацію.

У 1951 р. Ю. Ф. Чубова затверджено у вченому званні доцента.

За 1956—1960 рр. відбулося майже трикратне збільшення числа фахівців, що випускаються в МКІ.

У 1961—1967 рр. під керівництвом Ю. Ф. Чубова йде будівництво гуртожитку і нового корпусу МКІ в районі Пєсков (зараз просп. Центральний).

8 лютого 1965 р. виходить на пенсію.

3 лютого 1982 р. пішов з життя після важкої хвороби.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1935 р. Юхим Федорович у механічній лабораторії Ленінградського інституту інженерів комунального будівництва провів випробування складових швелерних балок з метою підтвердження гіпотези плоского перерізу і встановлення закону розподілу напружень в області пластичних деформацій при поперечному вигині балок. Ним була спроектована спеціальна установка для випробування балок способом безпосереднього навантаження водою при лабораторії опору матеріалів.

У 1936 р. Ю. Ф. Чубов проходить курс підготовки з оптичного методу дослідження напружень при науково-дослідному інституті математики і механіки Ленінградського державного університету. Вивчає теорію гармонійних коливань, хвильову теорію світла, кристалооптику, теорію пружності і постановку практичних завдань з оптичного методу визначення напружень.

У 1939 р. Ю. Ф. Чубов за запитом суднобудівного заводу № 200 (нині Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод») провів натурні випробування з перевірки розрахункових напружень у конструкціях плавучого дока вантажопідйомністю 5000 т при спуску. У той же час під керівництвом завідувача кафедри опору матеріалів доцента А. Я. Золоторьова він проводить експериментальну перевірку напружень у днищі і баштах дока при випробуваннях на міцність його конструкцій. Експеримент включав у себе імітацію постановки дока на підошву хвилі шляхом баластування на тихій воді. У 1938—1939 рр. бере участь у науково-дослідних роботах кафедри опору матеріалів з вивчення мастильних матеріалів, що застосовуються під час спуску суден, і механічних якостей суднобудівних сталей з метою зменшення ваги суднових конструкцій.

У 1939—1940 рр. працює вченим секретарем Миколаївського відділення Всесоюзного наукового інженерно-технічного товариства суднобудування (ВНІТТС). Президія товариства в особі академіка О. М. Крилова відзначила діяльність Ю. Ф. Чубова і в 1939 р. представила його на Сталінську стипендію для талановитих учених.

З 1948 р. Ю. Ф. Чубов працює в галузі досліджень загасання коливань у суднобудівних сталях — проблеми, пов'язаної з розрахунками суднової вібрації. У 1950 р. Юхим Федорович у вченій раді Одеського політехнічного інституту успішно захищає кандидатську дисертацію на тему «Влияние затухания на резонансные амплитуды при поперечных колебаниях стержней, выполненных из судостроительных сталей» і отримує вчений ступінь кандидата технічних наук.

Нагороди[ред. | ред. код]

Два ордени Трудового Червоного Прапора, орден Червоної Зірки, орден «Знак Почета», медалі «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.», «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.» та ін.

Роботи[ред. | ред. код]

Кандидатська дисертація і дві рукописних статті були здані в конструкторське бюро Суднобудівного заводу імені 61 комунара (зараз Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод») як спеціально виконані.

Література[ред. | ред. код]

  1. Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова / пред. редкол. С. С. Рыжков. — Киев: Логос Украина, 2015. — 320 с.
  2. Имени адмирала: университет, музей, фонд ценной книги / [ред. В. В. Мацкевич]. — Николаев: Торубара Е. С., 2011. — 126 с.
  3. Бугаенко, Б. А. По волнам времени (история николаевского кораблестроения и кораблестроительного образования в личностях и событиях) / Б. А. Бугаенко, А. Ф. Галь. — Николаев: НУК, 2010. — 424 с.
  4. Бугаенко, Б. А. Николаевский кораблестроительный. Судьбы выдающихся выпускников и ученых НКИ–УГМТУ / Б. А. Бугаенко, А. Ф. Галь. — Николаев: УГМТУ, 2002. — 218 с.
  5. История кораблестроительного факультета Николаевского кораблестроительного института — Украинского государственного морского технического университета имени адмирала Макарова / под ред. А. Ф. Галя, К. В. Кошкина. — Николаев: УГМТУ, 2000. — 168 с., 134 ил.
  6. Николаевцы (1789—1999): энциклопед. словарь. Вып. 7 / гл. ред. В. А. Карнаух. — Николаев: Возможности Киммерии, 1999. — 374 с.
  7. Освіта на Миколаївщині у XIX—XX ст. Історичні нариси / наук. ред. І. С. Павлик. — Миколаїв, 1997. — 175 с.
  8. Романовский, Г. Ф. Украинскому государственному морскому техническому университету — 75 лет (краткая историческая справка) / Г. Ф. Романовский, Б. А. Бугаенко, А. Ф. Галь // Вісті Академії інженерних наук України. — 1996. — № 1 (7). — С. 87–92.
  9. Бугаенко, Б. А. Николаевский кораблестроительный. Очерк истории института–университета / Б. А. Бугаенко, А. Ф. Галь, Н. М. Костенко. — Николаев: УГМТУ, 1995. — 241 c.

Посилання[ред. | ред. код]