Херсонська губернія

Херсонська губернія
Герб
Центр	Херсон
Утворена	15 травня 1803
Попередники	Миколаївська губернія
Наступники	Херсонська область

Херсонська губернія — губернія на півдні європейської частини Російської Імперії з 1802 по 1921 рік (до 1803 року Миколаївська), одна з Новоросійських губерній на території сучасної України і Молдови. Адміністративний центр — місто Херсон.

Губернія простилалась з сходу на захід на 367 верст та із півночі на південь на 271 версту, між 46°4'38" і 49°6'10" п. ш. та 29°1'32" і 34°10'34" с. д.

Межувала на півночі з Полтавською, Київською і Подільською губерніями, на півдні губернія омивалась водами Чорного моря, та Дніпра та межувала з Таврійською губернією, на сході — з Таврійською і Катеринославською губерніями, на заході її кордон пролягав рікою Дністер з Бессарабською губернією. За площею займала 16-те місце серед інших губерній імперії — близько 63209 кв. в.

Найбільші міста: Одеса, Херсон, Миколаїв.

Населення

Населення губернії на початку ХХ ст. сягало понад 3 млн чоловік. Більшість населення становили українці, жили також росіяни, євреї (в містах), молдавани, німці, поляки, болгари і представники інших національностей.

Населення Херсонської губернії згідно з переписом 1897 р.

Мовний склад населення повітів Херсонської губернії за даними перепису 1897 р.

	Населення	українська	російська	єврейська	румунська	німецька	польська	болгарська	білоруська	грецька	татарська	вірменська	циганська
Херсонський повіт	587 804	323 627	144 623	69 674	4 953	20 290	5 152	3 575	12 558	295	1 057	141	235
Олександрійський повіт	416 576	354 456	39 072	15 322	2 721	1 356	966	6	2 354	26	69	4	120
Ананьївський повіт	265 762	164 887	29 160	22 129	35 833	10 177	1 782	405	221	187	9	22	453
Єлисаветградський повіт	613 283	405 546	93 381	57 581	36 819	5 445	2 620	4 608	5 842	148	363	23	433
Одеський повіт	610 042	133 474	228 436	134 020	7 138	62 658	18 467	8 290	1 631	7 535	1 516	1 405	169
Тираспольський повіт	240 145	80 049	40 703	23 811	59 754	23 527	1 907	8 801	352	106	138	475	261
Херсонська губернія	2 733 612	1 462 039	575 375	322 537	147 218	123 453	30 894	25 685	22 958	8 297	3 152	2 070	1 671

	Населення	українська	російська	єврейська	румунська	німецька	польська	болгарська	білоруська	грецька	татарська	вірменська	циганська
Херсонський повіт	587 804	55,1%	24,6%	11,9%	0,8%	3,5%	0,9%	0,6%	2,1%	0,1%	0,2%
Олександрійський повіт	416 576	85,1%	9,4%	3,7%	0,7%	0,3%	0,2%		0,6%
Ананьївський повіт	265 762	62,0%	11,0%	8,3%	13,5%	3,8%	0,7%	0,2%	0,1%	0,1%			0,2%
Єлисаветградський повіт	613 283	66,1%	15,2%	9,4%	6,0%	0,9%	0,4%	0,8%	1,0%		0,1%		0,1%
Одеський повіт	610 042	21,9%	37,4%	22,0%	1,2%	10,3%	3,0%	1,4%	0,3%	1,2%	0,2%	0,2%
Тираспольський повіт	240 145	33,3%	16,9%	9,9%	24,9%	9,8%	0,8%	3,7%	0,1%		0,1%	0,2%	0,1%
Херсонська губернія	2 733 612	53,5%	21,0%	11,8%	5,4%	4,5%	1,1%	0,9%	0,8%	0,3%	0,1%	0,1%	0,1%

Розподіл населення в містах губернії за мовою (перепис 1897 року)
Місто	Українська	Російська	Їдиш	Польська	Молдавська	Інша
Херсон	19.6%	47.2%	29.1%	1.7%	0.1%	2.3%
Берислав	72.9%	4.3%	21.7%	0.3%		0.8%
Миколаїв	8.5%	66.3%	19.5%	2.8%	0.1%	2.8%
Олександрія	54.7%	16.9%	26.3%	1.2%	0.1%	0.8%
Новогеоргіївськ	29.1%	57.2%	12.3%	0.7%		0.7%
Ананьїв	43.2%	8.6%	21.1%	1.5%	25.0%	0.6%
Єлисаветград	23.6%	34.6%	37.8%	1.9%		2.1%
Бобринець	66.7%	5.9%	24.4%	0.3%	2.4%	0.3%
Вознесенськ	35.8%	16.4%	37.3%	0.9%	7.9%	1.7%
Новомиргород	6.1%	75.0%	17.3%	1.1%	0.1%	0.4%
Ольвіополь	73.0%	3.9%	21.5%	0.4%	0.1%	1.1%
Одеса	9.4%	49.1%	30.8%	4.3%	0.1%	6.3%
Маяки	20.6%	62.6%	14.1%	0.8%	0.3%	1.6%
Овідіополь	53.7%	38.5%	7.5%	0.1%	0.1%	0.1%
Очаків	48.2%	32.5%	13.3%	4.0%	0.1%	1.9%
Тирасполь	11.7%	44.3%	27.1%	3.2%	11.4%	2.3%
Григоріополь	9.3%	24.1%	10.9%	0.3%	49.2%	6.2%
Дубоссари	23.5%	3.3%	44.1%	0.4%	28.0%	0.7%
По губернії	17.2%	45.0%	28.4%	3.1%	2.2%	4.1%

Природа

Рельєф

Поверхня — рівна, степова, з невеликими горбами, що продовжують так зване Авратинське нагір'я, розділяється р.Буг, у південно-східному напрямку, на дві неоднакові частини: східну, велику, і західну, меншу. Обидві частини мали нахил до р. Буг та, крім того, із півночі на південь. Найвищий пункт губернії був біля села Гидерім (Ананьївського повіту, 890 фт. над рівнем моря), південна частина губернії спускалася до моря.

Корисні копалини

З мінеральних багатств зустрічалися: граніти, жорновий пісковик, раковисті вапняки, вогнетривкі і фарбувальні глини, аспідний і точильний сланець, графіт, марганець, мідна руда, торф і особливо багато залізної руди в районі Кривого Рогу, а також сіль в південних частини губернії, іноді попадався янтар.

Ґрунти

Корінними породами в північній частині губернії були граніти, що оголювались з-під делювіального шару на берегах річок і кам'янистому їх дні (кам'янки, каменоватки, ташлики); у південній частині — вапняки міоценового ярусу третинної формації.

Підґрунтям був лес і червоно- і жовто-бура намивна глина. Ґрунт — чорнозем. На берегах річок чорнозем бурішого кольору; біля берегів Чорного моря попадалися солонці і піски.

Води

Чорне море омивало губернію впродовж 117 верст. Озера губернії: прісноводі, такі, що залишалися після розливу річок, і солоні, або лимани. Перші, в долинах річок, створюючих болотисті плавні другі — біля берегів Чорного моря, що походять від наносів під час повені і що характеризуються пересипами, що відокремлюють їх від моря.

Територію губернії перетинали річки: Дніпро, Дністер, Південний Буг і ін. Лимани: Дніпровський, Дністровський, Тілігульський, Хаджібейський.

Клімат

Клімат помірно континентальний з нерівномірними опадами.

Економіка

Будинок, де розміщувалась Херсонська народна губерніальна управа. 1918 р. (нині — вул. Гоголя, 1)

Більшість населення займалось землеробством. Вирощували пшеницю, овес, кукурудзу, займались садівництвом, вирощуванням бахчевих культур та тютюну, розведенням худоби (великої рогатої худоби, коней, овець, свиней).

Фабрики і заводи переважно борошномельні, чавуноливарні і механічні, бурякоцукрові. Найбільші були розташовані в Миколаєві та Одесі.

Рибальство було розвинене в Дніпровському лимані (білуга, осетер, севрюга, камбала і ін.) і в Дніпрі (тараня, чехоня, лящ).

Торгівля була зосереджена головним чином в Одесі.

Санітарна організація

Одразу після введення в 1864 р. в Російській імперії земства як своєрідної форми місцевого самоврядування в Херсонській губернії почала створюватись унікальна система медичної допомоги сільському населенню. Виникла перша в Україні Херсонська земська організація. Протягом більше ніж півстоліття існування в губернії земської медицини вона займала гідне місце в громадській медицині держави, була ініціатором і провідником багатьох передових форм і напрямків у медичній справі. Найвидатнішим здобутком херсонської земської медицини було утворення санітарної організації. Взявши з самого початку напрямок на максимальне розширення лікарської допомоги, Херсонське земство вже у 1866 р. вийшло на перше місце в імперії за забезпеченням лікарями: всі 6 повітів мали земських лікарів (15 чол.). Поряд з цим уже на ранньому етапі діяльності земської медичної організації місцеві лікарі дійшли висновку про недостатність тільки лікувальної допомоги і зрозуміли необхідність доповнення земської медицини санітарною частиною. Херсонська губернія раніше від інших зробила спробу започаткувати її. Наприкінці 60-х років Херсонське губернське земство з метою запобігання епідеміям постановило звернутися до повітових зборів і управ з проханням розглянути питання устрою санітарної справи в губернії та виробити в подальшому єдиний для всіх повітів санітарний кодекс. У 1871 р. губернське земство планувало запросити спеціального лікаря для ведення медико-статистичної роботи і організації протиепідемічних заходів. Після наполегливих зусиль земських лікарів Херсонське земське зібрання у 1885 р. знову розглянуло питання про санітарну справу, визнало недостатність неорганізованої боротьби з епідеміями і, нарешті, остаточно висловило бажання дати земській медицині санітарно-протиепідемічний напрямок. Для цього вирішено було ввести у кожному повіті посади санітарного лікаря, зобов'язавши його проводити збір і опрацювання медико-статистичних і медико-топографічних відомостей, розробку протиепідемічних заходів.

Адміністративний поділ

Адміністративний поділ Херсонської губернії

Губернія поділялась на шість повітів:

• 1 — Олександрійський;
• 2 — Ананьївський;
• 3 — Єлисаветградський;
• 4 — Одеський;
• 5 — Тираспольський (6352 в²);
• 6 — Херсонський (17181 в²).

Склад за Гетьманату (квітень-грудень 1918)

Губернія мала бути складеною з 9 повітів: вже існуючі 6 повітів з планованими долучити 3 повітів з Бесарабської губернії: Бендерський повіт, Аккерманський повіт, Ізмаїльський повіт.

Голови дворянства

• Акацатов Микола Юрійович (1803–1806)
• Козлов Федір Федорович (1806–1809)
• Шкляревич Ілля Опанасович (1809–1811)
• Чорба Петро Федорович (1811–1814)

Персоналії

• Алмазов Олекса, генерал-хорунжий Армії УНР.
• Верещагін Леонід Федорович, фізик (СРСР), академік АН СРСР (1966; член-кореспондент 1960).
• Гавриленко Володимир Никифорович, український письменник.
• Дараган Юрій Юрійович, сотник Армії УНР, український поет та літератор.
• Єфим Голишев, письменник та композитор.
• Кедровський Володимир Іванович, державний і політичний діяч, публіцист, полковник Армії УНР.
• Кравець Йосип Наумович, український філософ.
• Мірча Іонеску-Квінтус, румунський політик, Міністр юстиції
• Мишаків Михайло Васильович, полковник Армії УНР.
• Моше Шарет, прем'єр-міністр Ізраїлю (1953—5). Депутат Кнесету (1949—65).
• Назаренко Павло, хорунжий Армії УНР.
• Лавреньов Борис Андрійович, російський письменник.
• Перехрестів Микола Пилипович, старшина Дієвої армії УНР.
• Пономаренко Євген Порфирович, український актор.
• Сталь Герман Фердинандович, генерал-хорунжий Армії УНР.
• Сухоцький Іван Іванович, підполковник Армії УНР.
• Трилицький Павло Сілаунович, полковник Армії УНР.
• Тараненко Микола Іванович, курінний Українське козацтво.