Шаблон:Вибрана стаття/18 Лютого, 2006

Шабля належить до холодної колючо-рублячої ріжучої зброї лезового типу. Перші шаблі з’явились у 7-8 ст. та були перейняті нашими пращурами від кочовиків у 11-12 ст. За козацьких часів використовували багато різновидів шабель. Завдяки еволюції зброї і військового мистецтва шабля й шашка тривалий час були домінуючим типом холодної зброї у військах багатьох країн Євразії та Америки. Шаблю використовували переважно у кінноті, але й у пішому строю вона також часто ставала у пригоді. Її перевагою над мечем була значно менша вага, котра дозволяла суттєво прискорювати ударно-захисні дії. Поряд із цим силу удару й глибину проникнення надолужували за рахунок кривизни "робочої частини" клинка, котра дозволяла в ударі використати "ріжучий" ефект. У порівнянні зі шпагою шабля вигравала за рахунок здатності наносити важкі рублячо-ріжучі удари, котрі для швидкісної кінноти були головною перевагою у рухливому бою як проти ворожої кінноти, так і піхоти.