Швейна машина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Швейна машинка Singer
Швейна машина, винайдена Еліасом Хоу в 1845 г.
Голкова пластина, лапка й транспортер швейної машини

Швейна машина (в побуті Швейна машинка) (англ. sewing machine) — технічний пристрій для виконання процесів з'єднання, скріплення або обробки деталей швейних виробів.

Історія винаходу[ред.ред. код]

Створення швейної машини відноситься до другої половини XVIII століття. Перші швейні «машинки» відрізнялися тим, що повністю копіювали метод ручного одержання стібка. Але в 1814 році австрійський кравець Джозеф (Йозеф) Мадерспергер створив голку з вушком у вістря одного з кінців. Через кілька років Фишер, Гібоні, Уолтер Хант, Эллиас Хоу й інші вчені почали працювати над одержанням стібка за допомогою голки з вушком.

В 1830 році Бартелемі Тимоньє отримав патент на швейну машину і відкрив першу у світі автоматизовану швейну фабрику.

В 1845 році Елліас Хоу в США розробив човниковий стібок й одержав патент на швейну машину із цим стібком, що працювала зі швидкістю 300 стібків у хвилину. Особливістю механізму цієї машини було те, що голка рухалася горизонтально, а тканини, що зшиваються, розташовувалися у вертикальній площині й могли переміщатися тільки по прямої лінії, що викликало деяку незручність.

В 1850 році в швейному апараті А. Вільсона, а пізніше в 1851 році і в машинах Зингера і Гіббса голка рухалася вертикально, а тканина, притиснута спеціальною лапкою, розташовувалася на горизонтальній платформі і її просуванні здійснювалося зубчастим колесом, що переривчасто рухається, а згодом — зубчастою пластинкою (рейкою).

З кожною створеною моделлю швейної машини конструкція швейної машини ускладнювалася й удосконалювалася, вони ставали більше швидкохідними й спеціалізованими.

Механізми приводу швейної машини[ред.ред. код]

За допомогою ручного або ножного приводу, частіше ножного, можна запустити роботу механізму, який запустить різні шестерні, важелі, колесики та інші частини швейної машини. Для шиття прикріплюється голка, а нитка вставлюється в спеціальну паличку. Щоб шити, нитка багато разів обкручується через різні виступи і спеціальні загони, що значно ускладнює роботу, а якщо нитка обірветься, то потрібно знайти і замінити обірвану нитку, на що витрачається багато часу. Такі швейні машини, в силу конструктивних особливостей, можуть виконувати тільки обмежений набір видів рядків.

Сучасні технології вже давно використовуються в побутових приладах. Швейні машини, так само як і багато інших домашні пристрої, бувають з комп'ютерним керуванням. В них всіма діями допомагає керувати вбудований мікропроцесор. Дані про типи можливих строк зберігаються у вбудованій пам'яті і обмежуються тільки фантазією розробників та її об'ємом. На ткацьких фабриках вже давно використовується такий тип машинок, що значно прискорює пошиття і полегшує працю.

У електромеханічних швейних машинах по-різному скомбінувати обидва види управління.

Див. також[ред.ред. код]


Інструменти Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Текстиль Це незавершена стаття про текстиль.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.