Ядлівчак квінслендський
| Ядлівчак квінслендський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Colluricincla boweri Ramsay, 1885 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Collyriocincla boweri | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ядлівча́к квінслендський[2] (Colluricincla boweri) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae)[3]. Ендемік Австралії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 19,5-21 см, вага 39-48 г. У самців голова, шия, верхня частина тіла і хвіст темно-буруввато-сірі, обличчя сірувате. Над очима нечіткі бліді рудувато-коричневі смуги, іноді вони відсутні. Підборіддя кремове, решта нижньої частини тіла тьмяно-рудувато-коричнева, горло і груди поцятковані сірими смугами. Нижня сторона хвоста коричнювато-сіра. Райдужки червонувато-карі, навколо очей сірі кільця. Дзьоб чорний, лапи сизі. У самиць над очима широкі рудувато-коричневі смуги, навколо очей незамкнені рудувато-коричневі кільця, обличчя кремове. Дзьоб тьмяніший, темно-сірий або чорнувато-сірий, райдужки темно-карі.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Квінслендські ядлівчаки поширені на північному сході штату Квінсленд, від Куктауна і гір Палума[en] до плато Атертон. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях, на висоті понад 400 м над рівнем моря. Зустрічаються поодинці або парами, ведуть переважно осілий спосіб життя. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом зі строкатоволими нявкунами. Живуляться комахами, яких шукають серед листя в нижньому ярусі лісу. Сезон розмноження триває з жовтня по січень. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок, корінців, сухого листя і папороті. В кладці 2 яйця. За сезон може вилупится два виводки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Colluricincla boweri.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 червня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- P. J. Higgins (Hrsg.): Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic Birds, Band 6, Pardalotes to shrike-thrushes, Oxford University Press, Oxford 1993, ISBN 0-19-553069-1.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |