Яськів Володимир Богданович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Яськів Володимир Богданович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
29 липня 1977 Тернопіль | |
| Смерть |
9 липня 2021 (43 роки) Золоте | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Володи́мир Богда́нович Я́ськів (29 липня 1977 — 9 липня 2021) — старший солдат 24-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 29 липня 1977 року в селищі Великі Бірки на Тернопільщині.
Старший солдат, старший стрілець 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 24 омбр імені короля Данила.
Загинув 9 липня 2021 року під час бойового чергування на позиції ЗСУ поблизу м. Золоте на Луганщині, отримавши смертельне поранення кулею ворожого снайпера під час зміни позиції під час масованого обстрілу опорного пункту.
Похований в Великих Бірках.
Залишились мати, син та дочка.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 576/2021 від 15 листопада 2021 року, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 15 листопада 2021 року № 576/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Яськів Володимир Богданович [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Загиблі герої липня 2021: сім облич, сім історій. Новинарня. Архів оригіналу за 1 січня 2022.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |