Тернопіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тернопіль
Ternopilgerb.jpg
Герб Тернополя
Тернопільський став. На задньому плані Катедральний собор УГКЦ і Тернопільський замок
Тернопільський став. На задньому плані Катедральний собор УГКЦ і Тернопільський замок
Тернопіль на мапі України
Тернопіль на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада місто обласного підпорядкування
Рада Тернопільська міська рада
Код КОАТУУ 6110100000
Засноване 1540
Магдебурзьке право 1548
Статус міста з 1540 року
Населення 217240 (1 листопада 2011) [1]
Площа 72 км²
Густота населення 3 741 осіб/км²
Поштові індекси 46000-499
Телефонний код +380-352
Координати 049.553 0025.59549°33′12″ пн. ш. 25°35′41″ сх. д. / 49.553333° пн. ш. 25.594722° сх. д. (G)
Висота над рівнем моря середня - 320 м, найнижча - 298 м, найвища - 374 м
Водойма Серет
Назва мешканців тернополяни, тернополянин, тернополянка
Міста-побратими Пенза Росія Росія

Слівен Болгарія Болгарія
Йонкерс США США
Ельблонг Польща Польща
Радом Польща Польща
Тарнув Польща Польща
Хожув Польща Польща
Батумі Грузія Грузія
Тирасполь Придністров'я Придністров'я
День міста 28 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Тернопіль, Тернопіль-Товарний
До Києва
 - фізична 367 км
 - залізницею 486 км
 - автошляхами 438 км
Міська влада
Адреса 46000, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, 52-20-21
Веб-сторінка Тернопільська міська рада
Міський голова Надал Сергій Віталійович
Відстані до інших обласних центрів (автошляхами)
Вінниця 239
Дніпропетровськ 818
Донецьк 1068
Житомир 325
Запоріжжя 884
Івано-Франківськ 137
Київ 465
Кіровоград 564
Луганськ 1219
Луцьк 164
Львів 127
Миколаїв 713
Одеса 676
Полтава 819
Рівне 158
Сімферополь 1048
Суми 810
Ужгород 353
Харків 963
Херсон 780
Хмельницький 117
Черкаси 587
Чернівці 176
Чернігів 622
Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Тернопіль (значення).

Терно́піль (до 1944 року — Тарно́поль, Тарно́піль) — місто у західній частині України, політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр Тернопільської області. Один з трьох головних центрів історичного регіону Галичина. Розташоване на річці Серет. У Тернополі перетинаються важливі автомобільні та залізничні шляхи. Єдине місто обласного значення Тернопільської області. Обслуговується міжнародним аеропортом Тернопіль, що знаходиться у східній частині міста.[2].

Засноване у 1540 році Яном Тарновським. До 1569 року належало до Теребовлянського староства (пізніше повіту) Руського воєводства Королівства Польського. У 1569—1772 роках вже у Речі Посполитій: у складі Теребовлянського повіту, Галицької землі Руського воєводства; у 1772—1810, 1815—1867 — центр Тарнопільського округу у складі Королівства Галичини та Лодомерії, 1810—1815 — Тернопільського краю Російської імперії, з 1867 до 1939 — адміністративний центр Тернопільського повіту у складі різних держав: Австро-Угорщини, ЗУНР, ГСРС, Другої Речі Посполитої. З 1920 — адміністративний центр воєводства, від 1939 — області. Наприкінці 1918-го до 2 січня 1919 року Тернопіль — столиця ЗУНР, а з 8 липня по 21 вересня 1920 року Тернопіль був столицею маріонеткового більшовицького державного утворення — Галицької СРР. У період нацистської окупації (1 серпня 1941 — квітень 1944) місто підпорядковувалося дистрикту «Галичина».

Покровителем міста вважають святу Теклю. До Другої світової війни вівтар з її зображенням знаходився у Домініканському костелі — нині церкви Непорочного зачаття Матері Божої[3].

Населення — 218 641 осіб (2010)[1]. Тернопіль займає площу 7268 га[1].

Зміст

Походження назви

Існують різноманітні версії походження назви міста.

Перше тлумачення має краще наукове підґрунтя. Заснування міст в Речі Посполитій відбувалося на основі королівських привілеїв. Досить часто засновник давав місту своє ім'я. Тернопіль був заснований магнатом та видатним діячем Речі Посполитої Яном Тарновським, відповідно назва міста походить від прізвища магнатів Тарновських і грецького скороченого закінчення -поль від поліс «місто»[4]. В свою чергу, прізвище роду виводять з назви міста їхнього роду - Тарнова Також на честь Тарновських названі засновані ними міста Тарнобжег і Тарногруд. Варто звернути увагу, що навіть герб Тернополя є варіантом шляхетського гербу Леліва, який використовувався Яном Тарновським. До 1944 року місто називалося Тарнопіль (Tarnopol) [5].

Інше тлумачення назви є більш народним. Нібито місцевість, де було засноване місто, називалася 'Тарнополлям'. Ця назва походить від польського слова tarnina «тер(е)н». В українській транскрипції з'являється варіант Тернополля — «Тернове поле», з якого і виводять сучасну назву міста. Тернополлям місцевість називали за те, що вона довгий час була поросла терном[Джерело?]. Але тут потрібно згадати ситуацію у Польщі, де назву міста Тарнобжег намагалися пояснити тим, що нібито там на берегах Вісли ріс терен. Можливо, що поширення цієї версії відбувалося для дебуржуїзації походження назви міста.[Джерело?]Проте вона не прижилася, оскільки заснування міста Тарновськими було надто очевидним. Зокрема, Тарновські поховані у заснованому ними Домініканському монастирі, а герб міста теж відповідає їхньому родинному. Щодо радянської ситуації, то 1982 року в рамках радянської геральдичної кампанії було створено герб Тернополя. Замість буржуйського родинного гербу Тарновських (але історичного) - герб з наголошенням на "терновому походженні" - срібний п'ятилисник терену з насінником у вигляді червоної зірки. (Див. Герб Тернополя)

Географія

Розташування міста

У фізико-географічному відношенні місто знаходиться на Тернопільському плато, Подільської височини Східно-Європейської рівнини. Належить до помірного поясу зони широколистих лісів.

У історико-географічному відношенні місто знаходиться у Галичині. Етнографічні межі Волині та Поділля знаходяться за 25-30 кілометрів від міста.

У давнину місто знаходилося на вигідних торговельних шляхах, за рахунок чого швидко збільшувалося. Зараз це важливий транспортний вузол України.

Агломерація

Тернопіль є центром агломерації яка налічує близько півмільйона чоловік [6]

Приміські села :

Приблизна статистика агломерації (20011)

Чисельність населення - 506,1 тис. осіб. Площа - 4473 кв.км. Щільність населення - 113,1 осіб/кв.км.

У складі:

місто Тернопіль - 226,0 тис.осіб, 59 кв.км

Тернопільський район - 60,8 тис.осіб, 749 кв.км

Збаразький район - 60,3 тис.осіб, 863 кв.км

Зборівський район - 47,0 тис.осіб, 978 кв.км

Козівський район - 41,8 тис.осіб, 694 кв.км

Теребовлянський район - 70,2 тис.осіб, 1130 кв.км

Рельєф

Переважно рівнина. На місцях, де текла річка Рудка, утворилась долина. Незначне підвищення утворилось на території поблизу вулиці Тарнавського.

У Тернопільському районі горбиста місцевість, завдяки горам Медоборам. Рельєф району проявляється і у Тернополі.

Висота пагорбів у районі Кутківців — 349—356 м.

Найвища точка — 374 м — «Східний» масив, проспект Степана Бандери, біля магазину «Орбіта». Найнижча точка — 298 м — береги річки Серет, що біля Об'їзної дороги, неподалік спортивного комплексу «Політехнік». Середня висота міста над рівнем моря — 320 м.

Клімат

Клімат Тернополя є помірно континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від — 5 °C в січні до +19 °C в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520—600 мм. Найвища температура у Тернополі спостерігалась 18 липня 2007 року — до +38 °C. Найнижча температура спостерігалась у Тернополі до −34°С[7]

Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середня температура °C (°F) −4.44 (24) −3.89 (25) 1.11 (34) 7.22 (45) 13.33 (56) 16.11 (61) 17.22 (63) 17.22 (63) 13.33 (56) 7.78 (46) 1.67 (35) −2.22 (28) 7.22 (45)
Джерело: Weatherbase[8]

Водойми

Тернопільський став. На другому плані мікрорайон «Дружба»

Найбільшою водоймою та окрасою міста є Тернопільський став, розташований на річці Серет. Раніше під самим Тернополем протікала річка Рудка (майже повністю висохла впродовж другої половини ХІХ століття). Вона текла зокрема по лінії сучасних вулиць Соломії Крушельницької та Галицькій, а починалася неподалік сучасного Підволочиського шосе.


Історія

Детальніше: Історія Тернополя та Історія Тернополя (хронологічна таблиця)

Уперше Тернопіль згадується 15 квітня 1540 р., коли польський король Сигізмунд I видав краківському каштелянові, великому коронному гетьману Янові Амору Тарновському грамоту на заснування міста та володіння землею навколо нього. Тоді розпочалося будівництво замку, який у перебудованому вигляді зберігся до наших днів.

Парафіяльний костел в Тернополі перед початком І Світової Війни. Тепер на його місці ЦУМ (Універмаг)

Поселення на території Тернополя були і до заснування міста. На його околицях, зокрема, виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в Х тис. до н. е.

Період Речі Посполитої

У 1548 р. місто отримало Магдебурзьке право, згідно з яким Тернополю надавались певні привілеї, а саме: його жителі на 15 років звільнялися від податків, на 20 років — від сплати мита, а також одержали право влаштовувати три ярмарки на рік та щотижневі торги. У XVI—XVII ст. місто не раз зазнавало руйнівних нападів ординців. Через Тернопіль проходив визвольний шлях козаків Богдана Хмельницького у боротьбі проти польської шляхти: 1648 р., 1651 р. і 1655 р.

Австрійський період

У 1772 р., після першого поділу Польщі, Тернопіль перейшов під владу Австрії. Невеликий період, 1809—1815 рр, місто належало до Російської імперії і було центром окремої адміністративної одиниці — Тернопільського краю. В 1820 р. відкрилась у Тернополі гімназія. В 1844 р. місто звільнилося від свого приватного власника і стало вільним королівським містом. Під час «весни народів» 1848 р. була створена у Тернополі Руська рада як філія Головної Руської Ради у Львові. В 1870 р. у Тернопіль прийшла залізниця. У вересні 1875 р. заснована тернопільська «Просвіта». У 1898 р. почала діяти українська гімназія.

1914—1920 роки

Від серпня 1914 р. до липня 1917 р. місто було зайняте російськими військами і було центром Тернопільської губернії воєнного генерал-губернаторства. 3 листопада 1918 р. у Тернополі утвердилась українська влада. Міським комісаром став гімназійний професор С. Сидоряк. Делегатами парламенту ЗУНР були обрані: від міста — П. Карманський, від повіту — А. Кунько. Від 23 листопада до 31 грудня 1918 р. у Тернополі перебував уряд ЗУНР на чолі з К. Левицьким (від середини грудня виконував обов'язки голови уряду С. Голубович).

16-31 травня у Тернополі перебувала Директорія, уряд і вище армійське командування УНР на чолі з С. Петлюрою. В липні 1919 р. місто перейшло під владу Польщі і було в складі цієї держави до вересня 1939 р., за винятком серпня-вересня 1920 р., коли Тернопіль був столицею маріонеткової більшовицької держави — Галицької соціалістичної радянської республіки, влада в якій належала Галревкому на чолі з В. Затонським. Отож, Тернопіль — єдине місто в Україні, в якому перебували уряди трьох держав у період національно-визвольних змагань.

Друга Річ Посполита

У 1921 р. Тернопіль став центром новоствореного однойменного воєводства Польщі, що охоплювало 17 повітів.

Радянський період

17 вересня 1939 р. місто зайняли війська Червоної армії. 4 грудня цього ж року Тернопіль став центром області у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Тернопільского доктора — Л. Карачку згадують у Кресовій книзі справедливих на стор. 152.

Період Незалежної України

Нині Тернопіль — центр Тернопільської області у складі України.

Демографія

Детальніше: Населення Тернополя

Населення міста (на 1 грудня 2007) — 217, 5 тис. осіб, із них:

Динаміка кількості жителів:

  • 1857 — 17 210 (перепис);
  • 1890 — 27 405 (перепис);
  • 1939 — 37 500 (перепис);
  • 1959 — 52 245 (перепис);
  • 1970 — 84 663 (перепис);
  • 1979 — 143 625 (перепис);
  • 1989 — 204 845 (перепис);
  • 1998 — 235 100 (оцінка);
  • 2001 — 227 755 (перепис);
  • 2010 — 218 681 (оцінка на 1 листопада 2010).

Релігія

Детальніше: Храми Тернополя

Більшість тернополян — греко-католики. Другою за чисельністю в місті є православна громада, яка адміністративно розділена між кількома церквами: УПЦ КП, УПЦ (МП) та УАПЦ. Частина тернополян є римо-католиками. Також в місті діють общини християн, що належать до різних протестантських течій. Існує громада язичників-рідновірів (належить до Об'єднання рідновірів України).

  • Церква св. Петра УКГЦ у мікрорайоні №12 «Аляска»

  • Церква Матері Божої Неустанної Помочі УГКЦ на «Східному» масиві

  • Стара синагога у Тернополі (руїни). Нині на місці храму - художня майстерня (вул.Паращука 2)

  • Церква св. Василія Великого УГКЦ, що на масиві «Новий світ»

  • Костел Божого милосердя і Божої Матері Неустанної Помочі РКЦ, «Східний» масив

  • Церква св. Віри, Надії, Любові та Софії УПЦ МП, що на «Східному» масиві

  • Воздвиженська церква (Надставна церква), УАПЦ

Освіта

Славиться Тернопіль своїм інтелектуальним потенціалом. За чисельністю докторів і кандидатів наук на 10 тисяч населення займає провідні позиції в державі, а кількістю студентів на таку ж чисельність населення поступається лише Києву і Харкову[Джерело?].

Загальноосвітні школи:

Школа № 2 міста Тернополя
Школа № 4 міста Тернополя
Школа № 5 міста Тернополя
Школа № 10 міста Тернополя

В Тернополі існує 29-ть ЗОШ №№ 2—30 (середню школу № 1 в 1991 році перейменували у фізико-математичну гімназію, а згодом Тернопільська українська гімназія ім. І. Франка).

Серед них 5 спеціалізованих:

Також 3 школи носять імена видатних українців:

Школи із спортивною та супільно-гуманітарною спрямованністю:

Інші загальноосвітні навчальні заклади

Вищі навчальні заклади

Головний корпус Тернопільської Політехніки

Позашкільні навчальні заклади

Бібліотеки

Детальніше: Бібліотеки Тернополя

У Тернополі діють:

Бурси

Першу бурсу у Тернополі засновано 1872. 15 липня 1899 Галицьке намісництво зареєструвало статут товариства «Руська бурса у Тернополі» (від 1908 — «Українська бурса ім. А. Качали»); воно постало з ініціативи Володимира Лучаківського, який був першим його головою. Від лютого 1926 у приміщенні бурси діяла жіноча гімназія «Рідної школи», котра згодом змінила статус і від 1937 користувалася будинком уже неподільно, а бурса перейшла в інше приміщення на вул. Костюшка (нині Камінна).

У вересні 1876 зареєстровано статут товариства «Бурса для синів сільських учителів»; 1894 ця «учительська бурса» перейшла в новозбудоване приміщення на вулиці Стрілецькій (нині Івана Франка).

1 жовтня 1899 почала діяти бурса («інтернат») для учнів учительської семінарії на розі вул. Лелевеля (нині Січових Стрільців) і Шевченка (нині Пирогова); власником будинку було Товариство опіки над інтернатом.

1902 створена «Селянська бурса», якою опікувалося «Руське товариство педагогічне».

1905 відкрито бурсу «Товариства польської бурси ім. М. Мацішевського» для учнів польських гімназій та вищої реальної школи.

1911 вступила в дію польська бурса «Товариства школи людової» на вулиці о. С. Качали. Крім того, в Тернополі діяли Бурса ім. А. Шептицького та єврейська, 1918—1919 — також при Жіночому інституті імені княгині Ярославни. Утримувалися бурси за громадські кошти і доброчинні пожертви[11][12].

Культура

Окрасою Тернополя є театральний майдан і бульвар Шевченка. Тут 29 квітня 1990 р. вперше в нашій державі було піднято і освячено український національний прапор. Ще раніше тут провела віче Крайова Рада Народного Руху, створена першою в Україні 24 березня 1989 р. На майдані проходять велелюдні зібрання, мітинги, які проводять демократичні партії та громадські організації, відбувається урочини випускників шкіл. Сюди люди приносять квіти до пам'ятника Т. Г. Шевченка, встановленого у сквері біля майдану.

На вулиці гетьмана П. Сагайдачного 28 травня 1995 року освячено пам'ятник І. Франку, який природно поєднується із архітектурним ансамблем міста. Це — ще одне підтвердження того, що Тернопіль продовжує свої культурно-мистецькі традиції.

Ще з минулого століття до нинішнього дня тернополяни щороку урочисто відзначають роковини Т. Г. Шевченка. Пам'ятними подіями у житті міста були виступи корифеїв українського театру М. Кропивницького, М. Заньковецької, М. Садовського, композитора М. Лисенка, всесвітньо відомої Соломії Крушельницької. В роки першої світової війни режисер Лесь Курбас організовував славнозвісні «Тернопільські театральні вечори». В різні часи у нашому місті перебували П. Куліш, І. Франко, В.Стефаник, Лесь Мартович, В.Гнатюк, О.Довженко, І.Багряний, П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, А.Малишко, О.Гончар.

Театри

Тернопільський драматичний театр імені Тараса Шевченка, архітектор Дмитро Чорновіл

Театральне життя на Тернопільщині узагалі пов'язане із існуванням у XVIII — на початку XIX століть у палацах та давніх замках поміщиків, графів так званих «маєткових театрів» з обладнаними залами, сценою, наявністю малого оркестру, хору з обдарованих панщизняних селян і освіченого диригента. Такі «маєткові театри» були в Золотому Потоці та Вишнівці. Палац у Вишнівці, де був «маєтковий театр», зберігся до наших днів.

29 березня 1864 почав уперше свою діяльність професійний західноукраїнський театр товариства «Бесіда». Він показав десятки вистав у Львові, Перемишлі, Коломиї, Станіславі, Самборі та Чернівцях і на 15-му місяці свого існування прибув на Тернопільщину. 10 червня 1865 року на вулицях Тернополя були розвішані театральні афіші за підписом режисера О. Бачинського. Вони сповіщали: «Товариство українського народного театру зі Львова поставить в місті Тернополі 20 драматичних творів». Кореспондент львівської газети «Слово» з цього приводу повідомляв, що тернополяни з великою радістю очікують дорогих гостей, небачених ще на галицькім Поділлі професійних артистів. На той час у Тернополі вважали щасливою людиною того, хто бачив у Львові вистави театру. Так безсмертна опера «Наталка Полтавка» І. Котляревського стала першою постановкою професійного театру в Тернополі. Вистава справила сильне враження на глядачів, всі подивляли талановиту і природну гру артистів Т. Бачинської в ролі Наталки та Г. Моленцького в ролі Макогоненка. Зал був переповнений міщанами, інтелігенцією. Були селяни з близьких сіл. В інших ролях виступали: Богданівна — Терпелиха, Вітошинський — Петро, Стефанів — Микола, Бачинський — Возний.

З успіхом пройшли тоді вистави п'єс Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці», «Маруся» (інсценізація повісті), «Щира любов», а також постановка драми Ю. Коженьовського «Верховинці».

Видавнича справа

В Тернополі базуються близько 30 видавництв. Видавнича справа у Тернополі є однією з найрозвинутіших в Україні.

Найбільші видавництва:

Видають головно підручники, дитячу, краєзнавчу, наукову літературу, перекладні твори, книги місцевих авторів тощо.

1910 у Тернополі вперше в Україні був виданий альманах «Русалка Дністрова», який підготували і надру­кували в Будапешті 1837 діячі «Руської трійці». Окрім того, у 1930-ті в Тернополі виходили альманахи «Сяйво», «Чар-зілля».

1957 випущено «Тернопільський альманах». Журнал «Тернопіль» видав літературні додатки альманахового типу «Тернопільщина літературна» (1991-92); Галицько-Волинське братство — А. «Курінь»; т-во «Меморіал» ім. В. Стуса — А. «Зродились ми великої години» (Ч. 1, 1992)[14].

Тернопільський Пласт

Пластова станиця у Тернополі
Детальніше: Пласт на Тернопільщині

Тернопільська Станиця пласту знаходиться на вулиці Федьковича, 11. У станиці близько 300 пластунів і пластунок, 8 юнацьких куренів, 2 новацькі гнізда. Щороку пластуни тернопільської станиці організовують близько ста заходів. Щороку організовуються станичні і курінні табори.

Музеї

Тернопільські музеї:

У 2010 році розпочала свою роботу робоча група зi створення обласного музею Тараса Шевченка. У майбутньому історично-культурному закладі буде зібрано, зокрема, всі матеріали, пов'язані з перебуванням Кобзаря на Тернопільщині у 1846 році (у складі Археографічної комісії на Волині), присвячені йому твори місцевих митців як минувшини, так і сьогодення, взагалі обліковано й узагальнено всі документи, пов'язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, що зберігаються зараз у фондах обласних державного архіву та краєзнавчого і художнього музеїв. Музей має розміститися в історичному будинку у самому центрі міста на бульварі Шевченка, де зараз розташовується обласна бібліотека[15].

Виставки

Місцями організації пер­ших виставок у Тернополі, що мали громадський резонанс, стали Міський (нині Старий) парк і зал ремісничого товариства «Ґвязда». 26 вересня — 2 жовтня 1884 на території парку відбувалася Крайова бджільничо-городницька виставка, для якої спорудили спеціальний павільйон;

У липні 1887 в Міському парку — друга Крайова етнографічна виставка. Були представлені: знаряддя та обладнання, їжа й напої, одяг і взуття, предмети, пов'язані з народними обрядами та звичаями, вироби народного мистецтва. До організаційного комітету входили В. Федорович (голова), О. Барвінський, В. Боберський, Г. Федорович та ін. На відкриття В. приїхав архікнязь Рудольф Габсбург, який високо оцінив культуру, побут і традиції українців. Тернопільський фотограф А. Сількевич виготовив фотоальбом із 50 світлин; час­тина з них зберігаються в ТОКМ.

29 травня — 4 черв­ня 1905 біля Міського парку на 18 тис. м² відбула­ся с.-г. виставка, яку організувало Господарче товариство, 1906 — промислова виставка у залі товариства «Ґвязда».

Виставки різ­ної тематики організовували українське товариство «Просві­та» й польське «Товариство народної школи». Від 23 червня до 3 липня 1931 в Міському парку та двох гімназійних приміщеннях відбулися воє­водська і регіональна виставки, до них були видрукувані план Тернополя, монографія «Тернопільське воєвод­ство».

Від 1950-х організовували обласні виставки, на яких представляли здобутки сільського господарства та промисловості Тер­нопільщини. Постійно виставки різноманітної тематики ек­спонують у ТОКМ, ТОХМ, ДАТО, художній га­лереї НСХУ.

Фестивалі

У Тернополі щорічно проходить дитячий фестиваль «Кришталевий жайвір» і рок-фестиваль «Нівроку», всеукраїнський фестиваль «Цвіт вишиванки».

Щорічно проходить Всеукраїнський Релігійний Фестиваль «О, мати Божа, О, Райський Цвіте», у палаці культури «Березіль». У фестивалі беруть участь церковні хори із Києва, Автономної Республіки Крим, Тернополя та з багатьох інших міст України.

У 2008 році міська влада Тернополя запропонувала проект «Тернопіль — місто фестивалів».

Також у Тернополі щорічно проводяться 2 пластові фестивалі: «Орликіада» та «Фест-Кіно»

Фестиваль «Байда»

Всеукраїнський фестиваль козацької пісні в Тернополі. Проводиться з ініціативи та під егідою Великої ради Українського козацтва. Тернопільські обласні фестивалі відбувалися 6-7 жовтня 2001, 12-13 жовтня 2002 та 29-30 серпня 2003 (в останньому брали участь також представники кримськотатарського народу, Росії та Сербії)[16].

Засоби масової інформації

Детальніше: Засоби масової інформації у Тернополі

У Тернополі видається більше десятка газет, переважно тижневики. Деякі з них: «Вільне життя», «20 хвилин», «Місто», «Нова Ера», «Нова тернопільська газета», «Номер один», «Свобода», «RIA+». Журнали: «Тернопіль». Із 2007 року в Тернополі видається всеукраїнський журнал «Своя музика». Свого часу в Тернополі також видавався журнал «Перехід IV».

Працюють обласна державна телерадіокомпанія (телеканал «ТТБ», радіо «Лад» (71,03 MHz), обласне проводове радіо), три комерційні телестудії («TV-4», «ІНТБ» і «ТТС») та дві комерційні радіостанції («УХ-радіо» (Українська хвиля) і «Радіо Такт»).

Архітектура

Детальніше: Архітектура Тернопільської області

Пам'ятники Тернополя

Детальніше: Пам'ятники Тернополя

У Тернополі встановлено 20 пам'ятників та пам'ятних знаків[Джерело?]. Більшість розташовані у центральній частині міста: Степанові Бандері, Герою матросу, «Випадкова зустріч», Івану Горбачевському, Данилу Галицькому, Йосипу Сліпому, Ярославу Стецьку, Івану Франку, Андрею Шептицькому і Тарасу Шевченку.

Окрім того, щонайменше 5 пам'ятників не збереглося до нашого часу[Джерело?].

Вулиці Тернополя

Детальніше: Вулиці Тернополя

  • Вулиця Валова — одна з найстаріших вулиць міста

  • Новобудови вулиці Білецької

  • Вулиця Омеляна Польового

  • Фрагмент дворику будинку «TSL» на вулиці Качали

  • Вид на вулицю гетьмана Сагайдачного (3 мая) з бульвару Тараса Шевченка

  • Вулиця князя Острозького у Тернополі: відрізок навпроти автобусної станції

  • Бульвар Тараса Шевченка. Зима

  • Проспект Степана Бандери. Справа — міський стадіон

Архітектурні пам'ятки

Тернопільський замок
Фонтан «Каскад» (в народі його також називають «Водоспад» та «Сльози Гронського»)

Під час Другої світової війни місто було серйозно зруйноване. Більше 90% будинків не збереглося. Проте деякі цінні будівлі вдалось відбудувати.

Пам'ятки архітектури національного значення

Пам'ятки архітектури місцевого значення

  • Пансіонат сестер Йозефіток із ліцеєм (нині обласна прокуратура),
  • Офіцерське казино (нині міська рада),
  • Вілла А. Грабовського (нині обласна універсальна бібліотека),
  • Залізничний вокзал,
  • Міський шпиталь (нині ЗОШ № 5),
  • Австро-Угорський банк (нині Національний банк),
  • Готель «Подільський» (колишній готель «Україна»),
  • Реальна гімназія (нині українська гімназія ім. І. Франка),
  • «Міщанське братство» (нині філармонія),
  • Товариство народних шкіл (нині адміністративний будинок),
  • Друга польська гімназія (нині ЗОШ № 4),
  • Міська ощадна каса (нині Ощадбанк),
  • Промислова школа (нині супермаркет).

Фонтани у Тернополі

Детальніше: Фонтани Тернополя

У Тернополі є близько 12 фонтанів, 6 з яких є діючі і несуть важливу архітектурну та розважальну роль. Зазвичай вони діють лише у неділі та свята, починаючи з Великодня, закінчуючи святом Покрови. Відреконструйовані фонтани, такі як «Кульбаба», «Каскад» і «Життя», працюють щодня. Приблизний час їхньої роботи — з 12:00 до 22:00. Працюють вони тільки у хорошу погоду. За гарне композиційне поєднання вулиць і водограїв Тернопіль часом називають «містом фонтанів».

Спорт

Емблема ФК «Нива» Тернопіль
Чемпіонат Європи з водно-моторного спорту, 27 серпня 2011

У місті виступає кілька професіональних команд.

Волейбольна команда «Галичанка» є чемпіоном української Суперліги і цьогоріч виступає у єврокубках.

Футбольна команда «Нива» грає в другій лізі чемпіонату України.

Гандбольна команда «ЕкономУніверситет-Енерго» є твердим середнячком української суперліги.

Баскетбольна команда БК «Тернопіль» виступає у вищій лізі.

27 та 28 серпня 2011 року в Тернополі відбувся Чемпіонат Європи з водно-моторного спорту.

Рекреація

Дитячий майданчик в парку ім Т. Г. Шевченка міста Тернополя
Гідропарк «Топільче» в Тернополі, вигляд зі сторони масиву «Дружба»

Парки культури та відпочинку

Вид на Тернопільський став, попереду набережна в парку ім Т. Г. Шевченка, на задньому плані масив «Дружба».


Ландшафтні парки


Меморіальні парки

Промисловість

У Тернополі до останнього часу працював потужний комбайновий завод, який виробляв бурякозбиральні комбайни та комплекси. Працює великий завод світильників «Ватра», бавовняний комбінат «Текстерно» (провідне підприємство текстильної галузі України) та інші підприємства.

Проте з середини 90-их рр. промисловість почала занепадати, але в останні роки починається відродження промислового потенціалу міста.

Зараз у Тернополі діють багато потужних промислових підприємств, серед них: Хіміко-фармацевтична фабрика, завод залізобетонних виробів, авторемонтний завод, радіозавод «Оріон», підприємство «Техінмаш», СП «Ватра-Шредер» (виробляє світильники), кондитерська («Тера») фабрика, молочний та хлібний заводи, меблеві фабрики («Нова» та ін.), завод штучних шкір «Вінісан» та інші.

За часів СРСР перебудували Тернопільський Єзуїтський Костел у швейну фабрику. За часів незалежності України будівлю швейної фабрики приватизувало підприємство «Ґалія». Згодом виробництво перемістили в один з корпусів колишнього комбайнового заводу. Старе приміщення наразі пустує, однак власник не змінився.

Поблизу Тернополя діє сучасне підприємство компанії «СЕ Борднетце Україна», яке виготовляє електричні та кабельні мережі для автомобілів «Volkswagen».

Інфраструктура

Готелі

готель «Галичина»
  • готельний комплекс «Алігатор» (вул. Гайова, 29)
  • готель «Вокзальний» (Привокзальний майдан, 1)
  • готель «Галичина» (вул. Чумацька, 1а)
  • готель «Джерман автоцентр» (вул. Микулинецька, 116-а)
  • готель «Рута» (вул. Медова, 2)
  • готель «Тернопіль» (вул. Замкова, 14)
  • мотель «У Василя» (проспект Степана Бандери, 29)
  • готель «Чайка» (вул. Білецька, 52)[17]
  • готель «Юхнович»,
  • готелі «Глобус», «Глобус+»,
  • готель «Монако»,
  • готель «Центральний».

Торгівля

Торговий центр «Орнава» всередині

У місті Тернопіль зареєстровано 102 Акціонерних Товариства (ВАТ −57, ЗАТ — 45)[18].

Продуктові супермаркети:

  • «Барвінок» (8 супермаркетів та кілька дрібних магазинів), «Фуршет» (2), «Сільпо» (4), «Київ» (5), «Універсам», «Берегиня», «Хмельничанка», «Наш край».

Продуктові гуртовні:

  • «Ровекс Cash&Carry», «Пакко».

Торгові центри:

  • ТРЦ «Подоляни» (49 тис. кв. м) — вул. Текстильна, 28ч
  • ТЦ «Орнава» (14 тис. кв. м.) — вул. Живова, 15а
  • ТЦ «Родина» — вул. 15 Квітня, 5а
  • ТЦ «Novus» (15 тис. кв. м.) — вул. Перля, 3
  • ТЦ «Центральний універмаг» (5,8 тис. кв. м) — бульвар. Шевченка, 12
  • ТЦ «Grand» — майдан Мистецтв, 4
  • ТЦ «Євроринок» — вул. Руська, 44
  • ТВЦ «Атріум» (3,5 тис. кв. м) — вул. Сліпого, 7

Будівельні торгові центри:

  • «Арс» (супермаркет), «Епіцентр» (гіпермаркет), «Наша оселя» (торговий центр).

Супермаркети побутової техніки:

  • «Технополіс» (2)
  • «Ельдорадо» (2),
  • «Фокстрот» (2)
  • «Білий лебідь» (1 супермаркет та 1 магазин).
  • «Орбіта»

Розважальні заклади

Розважальні центри:

  • ТРЦ «Подоляни» (боулінг, більярд, льодяна ковзанка «Ескімос», пивний паб «Хмільне щастя», ресторани) — вул. Текстильна, 28ч
  • РЦ «Марципан» (боулінг, ресторан, спорт-бар, нічний клуб) — вул. Кривоноса, 2б
  • ТВЦ «Атріум» (ресторан «Відень», дитяча кімната) — вул. Сліпого, 7
  • РЦ «Кристал» (більярд, ресторан, бар; інші площі станом на 17 грудня 2011 року незадіяні) — вул. Монастирського, 50
  • ГРК «Алігатор» (зачинений, запрацює орієнтовно у грудні 2011 - січні 2012) (боулінг, більярд, ресторан, нічний клуб, аквапарк, фітнес-центр, готель) — вул. Гайова, 29

Ресторанні комплекси:

  • «Максим» (ресторани, лаунж-бар, опен-бар, літній майданчик) — вул. Білецька, 1 (фактично — на вул. Замковій)
  • «Андріївський» (піцерія «Челентано» на 2 зали і ресторан «Картопляна хата») — вул. Сагайдачного, 11

Нічні клуби:

  • «Riverpool» — вул. Чумацька, 14а
  • «Party-Club» (у ЦДМІ ім. Довженка) — просп. Злуки, 45
  • «Holiday» (у ТРЦ «Подоляни») — вул. Текстильна, 28 ч
  • «Бомба» (на місці колишнього клубу «Лас-Вегас») — вул. Гжицьких, 3

Кінотеатри:

  • «Сінема-сіті» (4-зальний, у ТРЦ «Подоляни») — вул. Текстильна, 28ч
  • «Перемога» (комунальне підприємство «Український дім Перемога») — бульвар Шевченка, 27
  • «Палац кіно» (не працює) (комунальне підприємство «Палац кіно») — вул. Франка, 8

Транспорт

В Тернополі наявні автомобільний (автобуси, таксі, маршрутні таксі), електричний (тролейбуси), залізничний (електрички, дизельні поїзди), повітряний (літаки, гелікоптери) та водний транспорти (теплоходи, яхта, вітрильник).

Тролейбуси

Детальніше: Тернопільський тролейбус
Один із нових тернопільських тролейбусів, вироблених львівським заводом «ЛАЗ»

Перший тернопільський тролейбус вийшов на лінію 25 грудня 1975 року. До 2003 року у місті діяло 15 тролейбусних маршрутів. Станом на грудень 2011 року в Тернополі діє 9 тролейбусних маршрутів (з них 2 — у «години-пік»). Тернопіль обслуговують в середньому 50 тролейбусів. У місті використовуються тролейбуси таких виробників як Škoda, ЮМЗ та ЛАЗ.

Автомобільний транспорт

Вигляд на головний автобусний вокзал Тернополя з вулиці Живова
Детальніше: Список автобусних маршрутів Тернополя

Нині діючий автовокзал у Тернополі відкрито 1971, він нале­жить до І класу. До послуг пасажирів — кімната матері та дитини, пошта, перукарня, кафе, аптечний і газетний кіоски, квиткові каси, довідкове бюро, телефони-автомати, камери зберігання.

Автовокзал забезпечує автобусне сполучення з райцентрами та іншими населеними пунктами області, з окремими обласними центрами Ук­раїни і Києвом. У Тернополі є також автостанція, яка обслуговує автобусне сполученням приміські населені пункти. Всього в області — 40 автостанцій. Ни­ні з Тернополя курсують автобуси до Варшави, Вроцлава, Жешува (Польща), Праги (Чехія),Мюнхена (Німеччина), Бреста (Білорусь), Кишинева (Молдова), Москви (Росія) та інших міст ряду країн[19].

Залізничний транспорт

Детальніше: Тернопільський залізничний вокзал

Тернопіль є важливим залізничним вузлом. З Тернополя їздять поїзди у таких основних напрямках: Львів, Хмельницький, Чортків, Ланівці, Рогатин. Тернопільський вокзал був заснований 1870 р. з тим, як було прокладено залізничну лінію Львів-Підволочиськ. З того час споруду неодноразово перебудовували.

Нині в межах Тернополя існує одна пасажирська залізнична станції: головний вокзал Тернополя, що розташований у районі між вулицями Богдана Хмельницького, Вояків дивізії «Галичина», Соломії Крушельницької.

Водний транспорт

Теплоходи «Герой Танцоров» та «Капітан Парій»

По Тернопільському озері в сезон навігації курсують теплоходи «Герой Танцоров» та «Капітан Парій» (колишній ПТ-50). У теплу погоду судна сполучають центр міста з Дальнім пляжем, а у прохолодніші дні роблять круїзи без зупинок. Вартість квитка за повне коло станом на 2011 рік становить 10 гривень, в один кінець (до Дальнього пляжу) — 5 гривень. Вартість квитка для дітей віком від 5 до 10 років — 50% від повної вартості. Для дітей до 5-річного віку проїзд безкоштовний.

Окрім теплоходів, на озері можна побачити яхту «Світлана». Вона швартується на пристані, що в парку ім. Т. Г. Шевченка, навпроти дитячого майданчика. Її також можна замовити для прогулянки. Вартість оренди на пів години становить 90 гривень.

Також на озері є рятувальний глісер на повітряній подушці — МАРС-700, який належить обласному управлінню МНС.

Авіатранспорт

Детальніше: Тернопіль (аеропорт)

Після зведення у дію у травні 1985 року нової злітно-посадочної смуги був введений в експлуатацію Тернопільський аеропорт. Має статус «міжнародного». Приймає лише чартерні рейси. Кілька років тому двічі на тиждень були рейси до Стамбула (Туреччина), а у 2010 році тривалий час діяв спеціальний рейс «Тернопіль-Київ», що згодом відмінили через нерентабельність. У планах міської та обласної влади — відновлення регулярних авіарейсів.

Проблеми транспорту

Однією з головних проблем Тернополя залишається невідповідна пропускна здатність доріг (ширина) до інтенсивності руху автомобільного транспорту. Найзавантаженішими вулицями міста залишаються Богдана Хмельницького, Руська, Живова, Збаразька та інші. Цю проблему вдалося частково вирішити із прокладенням нової тролейбусної лінії — по вулиці Вояків дивізії «Галичина», що частково розвантажило тролейбусний рух на вулиці Богдана Хмельницького. Однак у серпні 2009 року через поганий стан дорожнього покриття вулиці Вояків дивізії «Галичина», а також через незручність ходити по надземному пішохідному мосту до зупинки, яка там розташована, тролейбусний маршрут № 8 тимчасово повернули назад на вулицю Богдана Хмельницького. Після того, як вулицю Вояків дивізії «Галичина» приведуть до ладу, там обіцяють організувати односторонній рух — в напрямку від вул. Бродівської до проспекту Степана Бандери. У протилежному напрямку автотранспорт рухатиметься вулицею Богдана Хмельницького, яку також зроблять односторонньою.

Протягом 2009 року в Тернополі на ряді центральних вулицях ввели односторонній рух: Шашкевича (вниз до вул. Живова), Паращука (вгору до вул. Руська), Листопадовій (вгору до Майдану Волі), Франка (від вул. Качали до Головпоштампу), частину вул. Чорновола (від Головпоштампу до залізничного вокзалу). Це у значній мірі розвантажило центр міста.

Органи управління

Тернопільська обласна державна адміністрація. Вигляд з Парку імені Тараса Шеченка
Державна податкова адміністрація в Тернопільській області

Персоналії

Соломія Крушельницька — відома українська співачка, провела дитинство у селі Біла, що на околицях Тернополя

Уродженці

Видатні діячі

У січні 1944 у місті перебував Іван Багряний. Тут він написав поему «Гуляй-Поле». Дружина Багряного Галина Тригуб була родом із Тернопільщини[20].

Відвідували місто

У Тернополі побували:

У Тернополі помер і похований генерал УНР Євген Мєшковський.

З Габзбургів на Тернопільщині побували: 1823 — Франц І — звелів спорудити новий будинок г-зії; 1833 — ерцгер­цог (принц) Фердинанд д'Есте Габсбург — подарував колекцію монет і виділив кошти на утримання г-зії; 1851 — цісар Франц Йосиф І; в липні 1887 — кронпринц, спад­коємець престолу Рудольф Габсбург — з нагоди чого тут була організов. етногр. виставка; в серпні 1917 — цісар Карл І — у Тернополі та ін. містах, після відступу з краю рос. військ; 1917-­19 — архікнязь Вільгельм Г.-Лотрінген, котрий в укр. історії відомий як Василь Вишиваний[23].

Письменник Юрій Андрухович у червні 2008 побував у м. Тернопіль: у арт-клубі «Коза» декламував влас. вірші, новий прозовий твір «Альберт, найвища форма страти» — про події у середньовічному Львові, у вересні виступав у кінотеатрі «Перемога» з муз. гуртом «Karbido»[24].

Іван Франко в Тернополі

Тут він зупинявся при не­одноразових поїздках у с. Вікно. У червні 1887 року, як кореспондент га­зети «Кур'єр Львовскі» Іван Франко відвідує українську краєву етногра­фічну виставку. Тут він побував також у 1897—1898 pp. з нагоди перед­виборних зборів. Адже в травні 1898 року Іван Франко останній раз вису­нув свою кандидатуру на додаткових виборах до австрійського парламенту на виборчому округу Тернопіль — Збараж — Скалат. У 1902 році пись­менник зустрічався з тернопільськими гімназистами. А в 1911 громадсь­кість Тернополя вітає його на площі біля залізничного вокзалу. Разом із сином Андрієм він приїхав читати свою поему «Мойсей». Хворого і па­ралізованого письменника учні гімназії на руках перенесли через площу до підводи. В приміщенні Міщанського братства (тепер філармонія) І. Я. Франко читав «Мойсея». Неодноразово він зупинявся в готелі «Подільсь­кий» (тепер «Україна»), Навесні 1911 року в цьому готелі письменник вечеряв разом з вчителями міста. 1911 рік був останнім роком перебуван­ня Каменяра в Тернополі[25].

Голови міста

Бургомістри Тернополя

У період ЗУНР міську владу в Тернополі очолював комісар Семен Сидоряк.

Міські голови Тернополя («мери»)

Тернопіль у культурі та мистецтві

Фольклор

Gnome-colors-gtk-edit.svg
 Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ.
Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.

Література

У творі Івана Франка «Свинська конституція» є частковий опис Тернополя.

Банди Тернополя в останні роки СРСР — основна тема роману Анатолія Дністрового «Пацики».


Живопис

У сучасних тернопільських художників є низка картин, присвячена пам'яткам Тернополя, зокрема, Катедральному собору, вулиці Сагайдачного, Тернопільському замку, Надставній церкві тощо.

Кіно

У Тернополі знімався художній фільм «Іван та кобила» (1992), в окремих епізодах чітко видно Тернопільський став, мікрорайон «Дружба», вулиці Валова, Сагайдачного та Юліана Опільського.

У радянський період зняли ряд документальних фільмів про Тернопіль і Тернопільщину. Це, зокрема, «Сражение за Тарнополь» (1944), «Радянська Тернопільщина» (1978), «Земле моя — Тернопільщина» (1983).

Естрадна музика

Гурт «Брати Гадюкіни» — пісня «Файне місто Тернопіль». Гурт мандрівних дяків «Вертеп» — пісня «Тернопіль».

Міста-побратими

Місто Країна Дата угоди
Слівен Болгарія Болгарія  ???
Пенза Росія Росія  ???
Йонкерс США США 1991
Ельблонг Польща Польща 1991
Радом Польща Польща  ???
Тарнув Польща Польща  ???
Хожув Польща Польща  ???
Батумі Грузія Грузія 2011
Тирасполь Придністров'я Придністров'я 2011
Gnome-colors-gtk-edit.svg
 Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ.
Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення.

Примітки

  1. ↑ а б в http://www.te.ukrstat.gov.ua/files/DS/DS1.htm
  2. ↑ Верховна Рада України
  3. ↑ http://www.dominic.ua/uk/
  4. ↑ М. П. Янко. Топонімічний словник України. — К., «Знання», 1998, стор. 350
  5. ↑ http://www.city-adm.ternopil.ua/index.php?module=include&file=e3.2.php
  6. ↑ http://goroda.blogsome.com/2009/06/29/p17/
  7. ↑ «Географія Тернопільської області» — навчальний посібник. Б. В. Крисоватий, І. М. Миколів, Л. П. Царик. малюнок 7 — Клімат Тернопільської області.
  8. ↑ «Historical Weather for Ternopil» (English). Weatherbase. http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=051433&refer=. Процитовано 2008. 
  9. ↑ http://zik.ua/ua/news/2011/06/21/294274
  10. ↑ П. Гуцал. Європейський університет (Тернопільський підрозділ) // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
  11. ↑ Бойцун Л. Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. — Т., 2003.
  12. ↑ Л. Бойцун. Бурса // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
  13. ↑ Б. Мельничук. «Астон» // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
  14. ↑ Б. Мельничук, М. Ониськів. Альманах // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
  15. ↑ Мичко Світлана Кобзар по–тернопільськи. В обласному центрі збирають експонати для четвертого в Україні музею Тараса Шевченка // «Україна Молода» № 175 за 22 вересня 2010 року
  16. ↑ І. Вардинець. «Байда» // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004. — стор. 67
  17. ↑ http://who-is-who.com.ua/bookmaket/hotrest2008/7/76.html
  18. ↑ І. Яремчук. Акціонерне товариство // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
  19. ↑ Х. Весна, І. Дем'янова. Автовокзал (Автостанція) // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
  20. ↑ П. Бубній. Багряний Іван // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
  21. ↑ И. Лазебник. Александр Алехин июль 1914-го-февраль 1917-го
  22. ↑ ЗАГАДКА «ФЕЛЬДТА»
  23. ↑ П. Бабій, Є. Паньків. Габсбурги // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 1, 2004.
  24. ↑ Л. Щербак. Андрухович Юрій Ігорович // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том 4
  25. ↑ Тернопільська обласна організація українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Пам'ятники Івану Франку на Тернопільщині. Тернопіль. Редакційно видавничий відділ управління по пресі 1981

Див. також

Portal.svg Портал «Тернопільщина»
WiktionaryUk.svg Тернопіль у Вікісловнику?
Commons-logo.svg Тернопіль на Вікісховищі?

Посилання

Література

  • о. П. Білинський «Місто Тернопіль та єго околиця» (1894),
  • збірники «Шляхами Золотого Поділля» (1960, 1970, 1983),
  • путівники і нариси «Тернопіль» (1962, 1964, 1966, 1975, 1979),
  • Б. Остап'юк «Давній Тернопіль» (1984),
  • фотоальбоми «Тернопіль» (1986, 1996, 2005),
  • фотопутівники І. Дуди і Б. Мельничука «Тернопіль. Що? Де? Як?» (1989), «Земля Тернопільська» (2003),
  • дослідження Любомири Бойцун «Тернопіль у плині літ» (2003),
  • польськомовні монографії Т. Кунзека (1928, 1932, 1935),
  • Ч. Бліхарський «Тернопіль, затриманий в кадрі пам'яті» (1992),
  • «Тернопіль у 1809—1945 роках» (1993),
  • «Тернополяни на старому батьківському шляху» (1994),
  • «Тернопільські збірки» (4 т., 1994—1997).
  • Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001
  • Незалежний культурологічний часопис «Ї» число 63 / 2010 ТЕРНОПІЛЬ TARNOPOL TERNOPOL
Ця стаття захищена від незареєстронваих та непідтверджених користувачів.
 Редагування цієї статті незареєстрованими чи непідтвердженими користувачами є забороненим на даний момент.
Дивіться правила захисту сторінок та журнал захисту для детальнішої інформації. Якщо ви не можете редагувати цю статтю і бажаєте внести зміни, то ви можете зробити запит на редагування, обговорити зміни на сторінці обговорення, зробити запит на зняття захисту, ввійти в систему або зареєструватися.
п • о • рЦентри адміністративно-територіальних одиниць України першого рівня
Flag of Ukraine.svg
п • о • р
Flag of Ternopil Oblast.svg  Міста і смт Тернопільської області
Міста: Бережани · Борщів · Бучач · Заліщики · Збараж · Зборів · Копичинці · Кременець · Ланівці · Монастириська · Підгайці · Почаїв · Скалат · Теребовля · Тернопіль · Хоростків · Чортків · Шумськ
Смт: Велика Березовиця · Великі Бірки · Вишнівець · Гримайлів · Гусятин · Дружба · Заводське · Залізці · Золотий Потік · Козлів · Козова · Коропець · Мельниця-Подільська · Микулинці · Підволочиськ · Скала-Подільська · Товсте
п • о • рТернопільська область
Райони Flag of Ternopil Oblast.svg
Міста обласного значення
Тернопіль
п • о • р
Flag of Ternopil Raion.PNG  Населені пункти Тернопільського району
Смт: Велика Березовиця · Великі Бірки
Села: Ангелівка · Баворів · Байківці · Біла · Білоскірка · Буцнів · Велика Лука · Великий Глибочок · Великі Гаї · Гаї-Гречинські · Гаї-Шевченківські · Грабовець · Дичків · Довжанка · Домаморич · Драганівка · Дубівці · Жовтневе · Забойки · Застав'є · Застінка · Івачів Горішній · Івачів Долішній · Ігровиця · Йосипівка · Кип'ячка · Козівка · Костянтинівка · Красівка · Курники · Лозова · Лучка · Малий Ходачків · Мар'янівка · Миролюбівка · Мишковичі · Настасів · Острів · Петриків · Підгородне · Плотича · Почапинці · Прошова · Романівка · Серединки · Скоморохи · Смиківці · Смолянка · Стегниківці · Ступки · Теофілівка · Товстолуг · Хатки · Чернелів-Руський · Чистилів · Шляхтинці
п • о • рМіста магдебурзького права на Тернопільщині
XIV століття
XV століття
XVI століття
XVII століття
XVIII століття
п • о • р50 найбільших міст України за населенням
   
п • о • рСтолиці державних утворень на території сучасної України
Античні часи
Руські князівства
Белз (Белзьке князівство) • Богуслав (Богуславське князівство) • Володимир (Волинське князівство) • Вишгород (Вишгородське князівство) • Галич (Галицьке князівство) • Звенигород (Звенигородське князівство) •Київ (Київська Русь) • Корсунь (Корсунське князівство) • Луцьк (Луцьке князівство) • Львів (Галицько-Волинське князівство) • Теребовля (Теребовлянське князівство) • Новгород-Сіверський (Сіверське князівство) • Овруч (Овруцьке князівство) • Перемишль (Перемиське князівство) • Переяслав (Переяславське князівство) • Чернігів (Чернігівське князівство) • Юріїв (Юріївське князівство)
Кримське ханство
Гетьманщина
1917-1921
1921-1991
Україна
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C&oldid=8750388
Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами