Тернопіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Тернопіль
Герб Тернополя
Розташування міста Тернопіль
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Тернопільська міськрада
Код КОАТУУ 6110100000
Засноване 1540
Магдебурзьке право 1548
Статус міста з 1540 року
Населення 233 152 ос. [1]
Площа 59 км²
Густота населення 3 741 осіб/км²
Поштові індекси 46000-499
Телефонний код +380-352
Координати 49°34′ пн. ш.; 25°36′ сх. д.
Висота над рівнем моря 320 м
Водойма Серет
Назва мешканців тернополяни, тернополянин, тернополянка
Міста-побратими Слівен, Пенза, Радом, Тарнув, Хожув
День міста 28 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Тернопіль, Тернопіль-Товарний
До Києва
 - фізична 367 км
 - залізницею 486 км
 - автошляхами 418 км
Міська влада
Адреса 46000, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, 52-20-21
Веб-сторінка Міська адміністрація, Тернопільська міськрада
Міський голова Заставний Роман Йосипович
Відстані до інших обласних центрів:
фізична, залізницею, автошляхами
Вінниця 239
Івано-Франківськ 137
Ужгород 353
Харків 963
Хмельницький 117
Чернівці 176
Чернігів 622

Терно́піль — місто у західній частині України, політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр Тернопільської області. Розташоване на річці Серет. У Тернополі перетинаються важливі автомобільні та залізничні шляхи. Єдине місто обласного значення Тернопільської області[2].

До 1944 року місто мало назву Тарнополь або Тарнопіль.

Засноване у 1540 році Яном Тарновським. До 1569 року належало до Теребовлянського староства (пізніше повіту) Руського воєводства. У 1569—1772 роках у складі Теребовлянського повіту Подільського воєводства; у 1772—1810, 1815—1867 — центр Тернопільського округу у складі Королівства Галичини та Лодомерії, 1910—1915 — Тернопільського краю Російської імперії, з 1867 до 1939 — адміністративний центр Тернопільського повіту у складі різних держав: Австро-Угорщини, ЗУНР, ГСРС, Другої Речі Посполитої. З 1920 — адміністративний центр воєводства, від 1939 — області. Наприкінці 1918-го до 2 січня 1919 року Тернопіль був столицею ЗУНР, а з 8 липня по 21 вересня 1920 року маріонеткового більшовицького державного утворення — Галицької СРР. У період нацистської окупації (1 серпня 1941 — липень 1944) місто підпорядковувалося дистрикту «Галичина».

Покровителем міста вважають святу Теклю. До Другої світової війни вівтар з її зображенням знаходився у Домініканському костелі — нині церкви Непорочного зачаття Матері Божої[3].

Населення — 217 706 осіб (2008)[4].

Зміст

Походження назви

Існують різноманітні версії походження назви міста.

Згідно з першою, місцевість, де було засноване місто, називалася Тарнополлям. Ця назва походить від польського слова taru «тер(е)н». В українській транскрипції з'являється варіант Тернополля — «Тернове поле», з якого і виводять сучасну назву міста. Тернополлям місцевість називали за те, що вона довгий час була поросла терном.

Існує інше тлумачення, за яким назву міста виводять від прізвища магнатів Тарнавських і грецького скороченого закінчення -поль від поліс «місто»[5]. До 1944 року місто називалося Тарнопіль[6].

Географія

Розташування міста

У фізико-географічному відношенні місто знаходиться на Тернопільському плато, Подільської височини Східно-Європейської рівнини. Належить до помірного поясу зони широколистих лісів.

У історико-географічному відношенні місто знаходиться у Галичині. Етнографічні межі Волині та Поділля знаходяться за 25-30 кілометрів від міста.

У давнину місто знаходилося на вигідних торговельних шляхах, за рахунок чого швидко збільшувалося. Зараз це важливий транспортний вузол України.

Рельєф

Переважно рівнина. На місцях, де текла річка Рудка, утворилась долина. Незначне підвищення утворилось на території поблизу вулиці Тарнавського.

У Тернопільському районі горбиста місцевість, завдяки горам Медоборам. Рельєф району проявляється і у Тернополі.

Висота пагорбів у районі Кутківців — 349—356 м.

Клімат

Клімат Тернополя є помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від — 5 °C в січні до +19 °C в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520—600 мм. Найвища температура у Тернополі спостерігалась 18 липня 2007 року до 38 °C. Найнижча температура спостерігалась у Тернополі до −34°С[7]

Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середня температура °C (°F) -4.44 (24) -3.89 (25) 1.11 (34) 7.22 (45) 13.33 (56) 16.11 (61) 17.22 (63) 17.22 (63) 13.33 (56) 7.78 (46) 1.67 (35) -2.22 (28) 7.22 (45)
Джерело: Weatherbase[8]

Водойми

Тернопільський став. На другому плані мікрорайон «Дружба»

Найбільшою водоймою та окрасою міста є Тернопільський став, розташований на річці Серет. Раніше під самим Тернополем протікала річка Рудка (майже повністю висохла впродовж другої половини ХІХ століття). Вона текла зокрема по лінії сучасних вулиць Соломії Крушельницької та Галицькій, а починалася неподалік сучасного Підволочиського шосе.

Схема міста

 Будь ласка, допоможіть проекту, завантаживши план міста Тернопіль

Мікрорайони

  • Аляска — мікрорайон, збудований головно у 1980-90-их роках з 5-ти, 9-ти поверховою забудовою.
  • Сонячний масив — мікрорайон, який забудовувався головно у 1970-их-80-их роках багатоповерховими будинками.
  • Канада — більша частина мікрорайону — приватний сектор, на сході — багатоповерхова забудова 1980—2000-их років.
  • Східний масив — забудова головно 1970-их-80-их.
  • Новий світ — давній район Тернополя, в якому збереглися будинки 1910-их років, великий приватний сектор і декілька багатоповерхових будинків.
  • Циганська гора — забудова головно 1980-их років.
  • Дружба — збудований на місці села Загребелля, від якого лишився невеликий приватний сектор. Забудова 1960-их-2000-их років.
  • Кутківці — село, приєднане до Тернополя у 1960-их роках.
  • Пронятин — село, приєднане до Тернополя у 1960-их роках.
  • Оболоня — мікрорайон, забудований на місці давнього Микулинецького передмістя Тернополя. Забудова головно 1980-их рр.
  • Промисловий мікрорайон — мікрорайон між Новим Світом і Сонячним. Тут розташовані комбайновий завод, «Текстильник» та інші великі підприємтва Тернополя.

Історія

Докладніше у статтях: Історія Тернополя та Історія Тернополя (хронологічна таблиця)

Уперше Тернопіль згадується 15 квітня 1540 р., коли польський король Сигізмунд I видав краківському каштелянові, великому коронному гетьману Янові Амору Тарновському грамоту на заснування міста та володіння землею навколо нього. Тоді розпочалося будівництво замку, який у перебудованому вигляді зберігся до наших днів.

Костел в Тернополі перед початком І Світової Війни. Зараз на його місці є ЦУМ (Універмаг)

Поселення на території Тернополя були і до заснування міста. На його околицях, зокрема, виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в Х тис. до н. е.

Період Речі Посполитої

У 1548 р. місто отримало Магдебурзьке право, згідно з яким Тернополю надавались певні привілеї, а саме: його жителі на 15 років звільнялися від податків, на 20 років — від сплати мита, а також одержали право влаштовувати три ярмарки на рік та щотижневі торги. У 16-17 ст. місто не раз зазнавало руйнівних нападів ординців. Через Тернопіль проходив визвольний шлях козаків Богдана Хмельницького у боротьбі проти польської шляхти: 1648 р., 1651 р. і 1655 р.

Австрійський період

У 1772 р., після першого поділу Польщі, Тернопіль перейшов під владу Австрії. Невеликий період, 1810—1815 рр, місто належало до Російської імперії і було центром окремої адміністративної одиниці — Тернопільського краю. В 1820 р. відкрилась у Тернополі гімназія. В 1844 р. місто звільнилося від свого приватного власника і стало вільним королівським містом. Під час «весни народів» 1848 р. була створена у Тернополі Руська рада як філія Головної Руської Ради у Львові. В 1870 р. у Тернопіль прийшла залізниця. У вересні 1875 р. заснована тернопільська «Просвіта». У 1898 р. почала діяти українська гімназія.

1914—1920 роки

Від серпня 1914 р. до липня 1917 р. місто було зайняте російськими військами і було центром Тернопільської губернії воєнного генерал-губернаторства. 3 листопада 1918 р. у Тернополі утвердилась українська влада. Міським комісаром став гімназійний професор С. Сидоряк. Делегатами парламенту ЗУНР були обрані: від міста — П. Карманський, від повіту — А. Кунько. Від 23 листопада до 31 грудня 1918 р. у Тернополі перебував уряд ЗУНР на чолі з К. Левицьким (від середини грудня виконував обов'язки голови уряду С. Голубович).

16-31 травня у Тернополі перебувала Директорія, уряд і вище армійське командування УНР на чолі з С. Петлюрою. В липні 1919 р. місто перейшло під владу Польщі і було в складі цієї держави до вересня 1939 р., за винятком серпня-вересня 1920 р., коли Тернопіль був столицею маріонеткової більшовицької держави — Галицької соціалістичної радянської республіки, влада в якій належала Галревкому на чолі з В. Затонським. Отож, Тернопіль — єдине місто в Україні, в якому перебували уряди трьох держав у період національно-визвольних змагань.

Друга Річ Посполита

У 1921 р. Тернопіль став центром новоствореного однойменного воєводства Польщі, що охоплювало 17 повітів.

Радянський період

17 вересня 1939 р. місто заяняли війська Червоної армії. 4 грудня цього ж року Тернопіль став центром області у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Період Незалежної України

Нині Тернопіль — центр Тернопільської області у складі України.

Демографія

Докладніше у статті: Населення Тернополя

Населення міста (на 1 грудня 2007) — 217, 5 тис. осіб, із них:

Динаміка кількості жителів:

  • 1857 — 17 210 (перепис);
  • 1890 — 27 405 (перепис);
  • 1939 — 37 500 (перепис);
  • 1959 — 52 245 (перепис);
  • 1970 — 84 663 (перепис);
  • 1979 — 143 625 (перепис);
  • 1989 — 204 845 (перепис);
  • 1998 — 235 100 (оцінка);
  • 2001 — 227 755 (перепис);
  • 2009 — 215 861 (оцінка на 1 травня 2009).

Релігія

Більшість тернополян — греко-католики. Другою за чисельністю в місті є православна громада, яка адміністративно розділена між кількома церквами: УПЦ КП, УПЦ (МП) та УАПЦ. Частина тернополян є римо-католиками. Також в місті діють общини християн, що належать до різних протестантських течій. Існує громада язичників-рідновірів (належить до Об'єднання рідновірів України).

Церква Св. Петра у новому районі Тернополя

Церква Матері Божої Неустанної Помочі у мікрорайоні «Східний»

Церква Різдва Христового XVI століття

Церква св. Василія Великого

Православна церква московського патріархату на Східному масиві

Надставна церква

Єврейське населення

 Ця стаття або абзац не містить посилань на першоджерела (історичні документи, хроніки, літописи)
Допоможіть Вікіпедії поповнити їх.

Євреї оселилися в Тернополі при заснування міста і незабаром вже складали більшість його населення. У 16 і 17 століттях налічувалося 300 єврейських сімей в місті. Єврейській общині було доручено підтримувати оборону міста і виділено команду для оборонни позицій під керуванням єврейського "гетьмана". Велика синагога в Тернополі була побудована в готичному стилі між 1622 та 1628 роками та була схожа на форт з можливістю вести вогонь в усіх напрямках. Тернопіль був серед знищених Богданом Хмельницьким під час свого маршу від Золочова через Галичину, більшість єврейського населення було також вбито. На 1665 рік єврейська община та Тернопіль була в поганому становищі, але вже у 18 ст. його єврейська община перевищила всі попередні показники, становлючи переважну більшість від населення і місто стало швидко відроджуватись.

Після другого поділу Польщі, Тернопіль потрапив під австрійське панування і Джозеф Перл зміг продовжити свої зусилля по поліпшенню умов життя євреїв, яку він почав в рамках Російської імперії. У 1813 він створив єврейську школу – "бейт хінух" ("בית חינוך"), а також велося вивчання івриту та різних наук. Спори між традиційним хасидизмом та модернізовим "маскілім", привели через чотири роки до перемоги останнього, після чого інститут отримав офіційне визнання і був поміщений під комунальне управління. У місті, також, заснували велику єврейську друкарню. У 1905 році єврейська громада становила половину – 14000, від загальної чисельності населення - 30415. Євреї займалися, головним чином, активним імпортом та експортом в Російську Імперію (через прикордонне місто Підволочиськ), торгівлею з містами Польші та інших країн, були: ткачами, гончярами, гравярами, чобітярами; займалися банківською справою і власними хозяйствами.

Освіта

Загальноосвітні навчальні заклади:

Школа № 5 міста Тернополя
Школа № 4 міста Тернополя

Вищі навчальні заклади

Головний корпус Тернопільської Політехніки

Загальноосвітні навчальні заклади

  • Класична гімназія
  • Галицький коледж
  • Спеціалізована початкова школа з поглибленим вивченням іноземних мов
  • Спеціальна ЗОШ І-ІІ ступеня
  • Вечірня середня школа
  • Педагогічний ліцей
  • Технічний ліцей
  • Школа допризовної підготовки
  • Приватний вищий навчальний заклад «Медичний Коледж»

Позашкільні навчальні заклади

Бібліотеки

Культура

Окрасою Тернополя є театральний майдан і бульвар Шевченка. Тут 29 квітня 1990 р. вперше в нашій державі було піднято і освячено український національний прапор. Ще раніше тут провела віче Крайова Рада Народного Руху, створена першою в Україні 24 березня 1989 р. На майдані проходять велелюдні зібрання, мітинги, які проводять демократичні партії та громадські організації, відбувається урочини випускників шкіл. Сюди люди приносять квіти до пам'ятника Т. Г. Шевченка, встановленого у сквері біля майдану.

На вулиці гетьмана П. Сагайдачного 28 травня 1995 року освячено пам'ятник І. Франку, який природно поєднується із архітектурним ансамблем міста. Це — ще одне підтвердження того, що Тернопіль продовжує свої культурно-мистецькі традиції.

Ще з минулого століття до нинішнього дня тернополяни щороку урочисто відзначають роковини Т. Г. Шевченка. Пам'ятними подіями у житті міста були виступи корифеїв українського театру М. Кропивницького, М. Заньковецької, М. Садовського, композитора М. Лисенка, всесвітньо відомої Соломії Крушельницької. В роки першої світової війни режисер Лесь Курбас організовував славнозвісні «Тернопільські театральні вечори». В різні часи у нашому місті перебували П. Куліш, І. Франко, В.Стефаник, Лесь Мартович, В.Гнатюк, О.Довженко, І.Багряний, П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, А.Малишко, О.Гончар.

Театри

Тернопільський драматичний театр імені Тараса Шевченка, архітектор Дмитро Чорновіл

У Тернополі діє драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, театр ляльок, філармонія, обласний краєзнавчий і художній музеї, музей політв'язнів (розташований у приміщенні колишньої в'язниці КДБ), палаци культури, кінотеатри, бібліотеки. У теплу пору року концерти відбуваються на Співочому полі (Парк національного відродження) та на відкритій сцені в Парку Шевченка.

Засоби масової інформації

У Тернополі видається більше десяти газет, переважно це тижневики. Серед них, зокрема (в алфавітному порядку): «Вільне життя», «20 хвилин», «Місто», «Нова ера», «Нова тернопільська газета», «Номер один», «Свобода», «RIA+». Журнали: «Тернопіль», культурологічний часопис «Тернопільський оглядач»; з 2007 року у Тернополі видається всеукраїнський журнал «Своя музика». (Свого часу в Тернополі також видавався журнал «Перехід IV».)

Працюють державна телерадіокомпанія (телеканал «ТТБ», «Радіо „Лад“» (71,03 MHz), обласне проводове радіо), дві комерційні телестудії («TV-4» і «Smile-TV») та три комерційні радіостанції («Радіо „Тернопіль“», «УХ-радіо» (Українська хвиля) та «Радіо „Тон“»).

Видавнича справа

В Тернополі базуються близько 30 видавництв. Видавнича справа у Тернополі є однією з найрозвинутіших в Україні.

Найбільші видавництва:

Видають головно підручники, дитячу, краєзнавчу, наукову літературу, перекладні твори, книги місцевих авторів тощо.

Тернопільський Пласт

Пластова станиця у Тернополі

Додаткову інформацію про пласт можна дістати у статті — Портал:Пластунство

Тернопільська Станиця пласту знаходиться на вулиці Федьковича, 11. У станиці близько 300 пластунів і пластунок, 8 юнацьких куренів, 2 новацькі гнізда. Щороку пластуни тернопільської станиці організовують близько ста заходів. Щороку організовуються станичні і курінні табори.

Виставки

Місцями організації пер­ших виставок у Тернополі, що мали громадський резонанс, стали Міський (нині Старий) парк і зал ремісничого товариствава «Ґвязда». 26 вересня — 2 жовтня 1884 на території парку відбувалася Крайова бджільничо-городницька виставка, для якої спорудили спеціальний павільйон;

У липні 1887 в Міському парку — друга Крайова етногр. виставка. Були представлені: знаряддя та обладнання, їжа й напої, одяг і взуття, предмети, пов'яз. з нар. обрядами та звичаями, вироби народного мистецтва. До організаційного комітету входили В. Федорович (голова), О. Барвінський, В. Боберський, Г. Федорович та ін. На відкриття В. приїхав архікнязь Рудольф Габсбург, який високо оцінив культуру, побут і традиції українців. Тернопільський фотограф А. Сількевич виготовив фотоальбом із 50 світлин; час­тина з них зберігаються в ТОКМ.

29 травня — 4 черв­ня 1905 біля Міського парку на 18 тис. м² відбула­ся с.-г. виставка, яку організувало Господарче товариство, 1906 — промислова виставка у залі товариства «Ґвязда».

Виставки різ­ної тематики організовували українське товариство «Просві­та» й польс. «Товариство народної школи». Від 23 червня до 3 липня 1931 в Міському парку та двох гімназійних приміщеннях відбулися воє­водська і регіональна виставки, до них були видруковані план Тернополя, монографія «Тернопільське воєвод­ство».

Від 1950-х організовували обласні виставки, на яких представляли здобутки сільського господарства та промисловості Тер­нопільщини. Постійно виставки різноманітної тематики ек­спонують у ТОКМ, ТОХМ, ДАТО, художній га­лереї НСХУ.

Фестивалі

В Тернополі щорічно проходить дитячий фестиваль «Кришталевий жайвір» і рок-фестиваль «Нівроку», всеукраїнський фестиваль «Цвіт вишиванки».

Щорічно проходить Всеукраїнський Релігійний Фестиваль «О, мати Божа, О, Райський Цвіте», у палаці культури «Березіль». У фестивалі беруть участь церковні хори із Києва, Автономної Республіки Крим, Тернополя та з багатьох інших міст України.

У 2008 році міська влада Тернополя запропонувала проект «Тернопіль — місто фестивалів».

Також у Тернополі щорічно проводяться 2 пластові фестивалі: «Орликіада» та «Фест-Кіно»

Фестиваль «Байда»

Всеукраїнський фестиваль козацької пісні в Тернополі. Проводиться з ініціативи та під егідою Великої ради Українського козацтва. Тернопільські обласні фестивалі відбувалися 6-7 жовтня 2001, 12-13 жовтня 2002 та 29-30 серпня 2003 (в остан. брали участь також представники кримськотатар. народу, Росії та Сербії).

Архітектура

Докладніше у статті: Архітектура Тернопільської області
Докладніше у статті: Сакральна архітектура Тернопільської області

Пам'ятники Тернополя

Докладніше у статті: Пам'ятники Тернополя

У Тернополі встановлено 20 пам'ятників та пам'ятних знаків. Більшість розташовані у центральній частині міста: Степанові Бандері, «Випадкова зустріч», Івану Горбачевському, Данилу Галицькому, Йосипу Сліпому, Ярославу Стецьку, Івану Франку, Андрею Шептицькому і Тарасу Шевченку.

Окрім того, щонайменше 5 пам'ятників не збереглося до нашого часу.

Вулиці Тернополя

Докладніше у статті: Вулиці Тернополя

Вулиця Валова - одна з найкраще збережених вулиць Тернополя в його історичному центрі

Новобудови вулиці Білецької

Вулиця Омеляна Польового

Проспект Степана Бандери

Вид на вулицю гетьмана Сагайдачного з бульвару Тараса Шевченека

Вулиця князя Острозького у Тернополі : відрізок навпроти автобусної станції

Бульвар Тараса Шевченка. Зима

Проспект Степана Бандери

Архітектурні пам'ятки

Тернопільський замок
Фонтан «Каскад» (в народі його також називають «Водоспад» та «Сльози Гронського»)

Під час Другої світової війни місто було серйозно зруйноване. Більше 90 % будинків не збереглося. Проте певні архітектурні будівлі вдалося реставрувати. Пам'ятки загальнодержавного значення:

Пам'ятки архітектури місцевого значення

  • пансіонат сестер Йозефіток із ліцеєм (нині облпрокуратура),
  • офіцерське казино (нині міська рада),
  • вілла А. Грабовського (нині обласна універсальна бібліотека),
  • залізничний вокзал,
  • міський шпиталь (нині ЗОШ № 5),
  • Австро-Угорський банк (нині Національний банк),
  • готель «Подільський» (колишній готель «Україна»),
  • реальна гімназія (нині українська гімназія ім. І. Франка),
  • «Міщанське братство» (нині філармонія),
  • Товариство народних шкіл (нині адміністративний будинок),
  • 2-га польська гімназія (нині ЗОШ № 4),
  • міська ощадна каса (нині Ощадбанк),
  • Промислова школа (нині супермаркет).

Спорт

Стара емблема ФК «Нива» Тернопіль

У місті виступає кілька професіональних команд.

Футбольна команда «Нива» є одним з лідерів другої ліги і має на меті піднятись у класі.

Волейбольна команда «Галичанка» є срібною призеркою української Суперліги і цьогоріч виступає у єврокубках.

Гандбольна команда «ЕкономУніверситет-Енерго» є твердим середнячком українскої суперліги.

Баскетбольна команда БК «Тернопіль» у минулому сезоні могла вийти у Суперлігу, проте не склалось, і команда виступає у вищій лізі.

Рекреація

Парки

Дитячий майданчик в парку Шевченка міста Тернополя
Парк Топільче в Тернополі, вигляд зі сторони масиву Дружба

Віднедавна у Тернополі також діє Аквапарк «Лімпопо». Це один з найбільших водних центрів відпочинку Правобережної України, одночасно в ньому може перебувати більше 400 людей.

Тернопільський став

Докладніше у статті: Тернопільський став

Тернопіль — одне з небагатьох міст у світі, в самому центрі яких є така велика водойма, причому оточена відразу кількома парками. Тернопільський став є символом міста. Якщо інші західноукраїнські міста пишаються архітектурною спадщиною, то гордість Тернополя — його блакитне плесо.

Промисловість

У Тернополі до останнього часу працював потужний комбайновий завод, який виробляв бурякозбиральні комбайни та комплекси. Працює великий завод світильників «Ватра», бавовняний комбінат «Текстерно» (провідне підприємство текстильної галузі України) та інші підприємства.

Проте з середини 90-их рр. промисловість почала занепадати, але в останні роки починається відродження промислового потенціалу міста.

Зараз у Тернополі діють багато потужних промислових підприємств, серед них: Хіміко-фармацевтична фабрика, завод залізобетоннних виробів, авторемонтний завод, радіозавод «Оріон», підприємство «Техінмаш», СП «Ватра-Шредер» (виробляє світильники), кондитерська («Тера») фабрика, молочний та хлібний заводи, меблеві фабрики («Нова» та ін.), завод штучних шкір «Вінісан» та інші.

За часів СРСР знищили Тернопільський Єзуїтський Костел, побудувавши на його місці Швейну фабрику. Зараз будинок швейної фабрики приватизувало підприємство «Ґалія».

Поблизу Тернополя споруджується нове сучасне підприємство компанії Сумітомо Бортнетце АҐ, яке виготовлятиме автомобільні електричні та кабельні мережі.

Інфраструктура

Готелі

Торгівля

Гіпермаркет «Орнава» всередині

Мережі супермаркетів:

  • «Родина», «Фуршет», «Сільпо», «Київ», Торговий світ

Торгові центри:

  • «Подоляни», «Орнава», «Західний»

Гіпермаркети:

  • «Епіцентр», «Ровекс Cash&Carry», «Вестер Гіпер» (наразі заклад тимчасово непрацює), «Пакко»

Розважальні центри:

  • «Подоляни», «Марципан», Аквапарк «Лімпопо», «Алігатор»

Транспорт

В Тернополі наявні автомобільний, електричний (тролейбуси), залізничний, повітряний та водний транспорти.

Тролейбуси

Докладніше у статті: Тролейбуси у Тернополі
Один із нових тернопільських тролейбусів, вироблених львівським заводом «ЛАЗ»

Перший тернопільський тролейбус вийшов на лінію 25 грудня 1975 року. До 2003-го року у місті діяло 15 тролейбусних маршрутів. Станом на жовтень 2007 року в Тернополі діє 10 тролейбусних маршрутів (з них 3 — у «години-пік»). Тернопіль обслуговують в середньому 53-56 тролейбусів. У місті використовуються тролейбуси таких виробників як Śkoda, ПМЗ та ЛАЗ. Діють наступні тролейбусні маршрути:

  • № 1 — вул. Карпенка — вул. Слівенська
  • № 2 — вул. Тролейбусна — вул. Лесі Українки
  • № 3 — вул. Миру — вул Текстильна (у «години-пік»)
  • № 4 — вул. Лесі Українки — Ринок — вул. Злуки
  • № 5 — вул. Миру — вул. Київська
  • № 6 — вул. Лесі Українки — вул. Текстильна (у «години-пік»)
  • № 7 — вул. Лесі Українки — Б. Г. «Епіцентр» (Комбайновий завод)
  • № 8 — вул. Володимира Великого — Газопровід (ч/з Центр, Ринок)
  • № 10 — вул. Замкова — Збаразький поворот — вул. Київська
  • № 11 — вул. Тролейбусна — вул. Слівенська — вул. Київська

Автомобільний транспорт

Вигляд на головний автобусний вокзал Тернополя з вулиці Живова
Докладніше у статті: Список автобусних маршрутів Тернополя

Нині діючий автовокзал у Тернополі відкрито 1971, він нале­жить до І класу. До послуг пасажирів — кімната матері та дитини, пошта, перукарня, кафе, аптечний і газетний кіоски, квиткові каси, довідкове бюро, тел-фони-автомати, камери зберігання.

Автовокзал забезпечує автобусне сполучення з райцентрами та іншими населеними пунктами області, з окремими обласними центрами Ук­раїни і Києвом. У Тернополі є також автостанція, яка обслуговує автобусне сполученням приміські населені пункти. Всього в області — 40 автостанцій. Ни­ні з Тернополя курсують автобуси до Варшави, Вроцлава, Жешува (Польща), Праги (Чехія), Бреста (Білорусь), Кишинева (Молдова) та інших міст ряду країн.

Залізничний транспорт

Докладніше у статті: Тернопільський залізничний вокзал

Тернопіль є важливим залізничним вузлом. З Тернополя їздять поїзди у таких основних напрямках: Львів, Хмельницький, Чортків, Ланівці, Рогатин. Тернопільський вокзал був заснований 1870 р. з тим, як було прокладено залізничну лінію Львів-Підволочиськ. З того час споруду неодноразово перебудовували.

Нині в межах Тернополя існує дві залізничні станції: головний вокзал Тернополя, що розташований у районі між вулицями Богдана Хмельницького, Вояків дивізії «Галичина», Соломії Крушельницької.

Авіатранспорт

Докладніше у статті: Тернопіль (аеропорт)

Після зведення у дію у травні 1985 року нової злітно-посадочної смуги був введений в експлуатацію Тернопільський аеропорт. Аеропорт перестав працювати близько 10 років тому. Тепер він не має якогось важливого транспортного значення. Працює лише декілька рейсів.

Проблеми транспорту

Однією з головних проблем Тернополя — невідповідний стан доріг до інтенсивності руху автомобільного транспорту. Найзавантаженішими вулицями міста залишаються Богдана Хмельницького, Руська, Живова, Збаразька та інші. Цю проблему вдалося частково вирішити із прокладенням нової тролейбусної лінії — по вулиці Вояків дивізії «Галичина», що частково розвантажило тролейбусний рух на вулиці Богдана Хмельницького.

Органи управління

Обласна Державна Адміністрація. Вигляд з Парку імені Тараса Шеченка

Персоналії

Соломія Крушельницька — відома українська співачка, провела дитинство у селі Біла, що на околицях Тернополя

Уродженці

Видатні діячі

Голови міста

Бургомістри Тарнополя

У період ЗУНР міську владу в Тернополі очолював комісар С. Сидоряк.

Мери Тернополя

Тернопіль у культурі та мистецтві

Фольклор

Література

У творі Івана Франка «Свинська конституція» є частковий опис Тернополя.

У творі сучасного львівського письменника Любка Дереша «Намір», головний герой роману живе деякий час у селі на північних околицях Тернополя. У декількох епізодах є опис самого міста, зокрема мікрорайону «Аляска», Тернопільського ставу та драмтеатру.

Живопис

У сучасних тернопільських художників є низка картин, присвячена пам'яткам Тернополя, зокрема, Катедральному собору, вулиці Сагайдачонго, Тернопільському замку, Надставній церкві тощо.

Кіно

В Тернополі знімався фільм «Іван та коблила» (1992), в окремих епізодах чітко видно Тернопільський став, мікрорайон «Дружба», вулиці Валова, Сагайдачного та Юліана Опільського.

Цікаві факти

  • Тернопіль отримав Магбебурзьке право раніше аніж Київ.
  • Тернопіль отримав Магдебурзьке право вже через 8 років після заснування, коли, наприклад, місто Рівне отримало це право 209 років після заснування.
  • Тернопіль є єдиним містом обласного значення Тернопільської області, коли всі інші області України мають найменше два міста обласного значення.
  • В серпні 1987 року Тернопіль був центром проведення чемпіонату світу з водномоторних видів спорту на відомому Тернопільському ставі.

Примітки

  1. ↑ Інформацію взято із сайту міської ради міста
  2. ↑ http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A004MOZ?rdat1=19.05.2009&rf7571=30398
  3. ↑ http://www.dominic.ua/uk/
  4. ↑ http://world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&des=wg&geo=-3737&srt=1npn&col=ahoq&msz=1500&pt=c&va=&srt=p1nn
  5. ↑ М. П. Янко. Топонімічний словник України. — К., «Знання», 1998, стор. 350
  6. ↑ http://www.city-adm.ternopil.ua/index.php?module=include&file=e3.2.php
  7. ↑ «Географія Тернопільської області» - навчальний посібник. Б. В. Крисоватий, І. М. Миколів, Л. П. Царик. малюнок 7 - Клімат Тернопільської області.
  8. ↑ Historical Weather for Ternopil (English). Weatherbase. Процитовано 29 липня 2008 року.

Див. також

Портал «Тернопільщина»
Тернопіль в Вікісловнику?
Тернопіль на Вікісховищі?


Зовнішні посилання

Література

  • о. П. Білинський «Місто Тернопіль та єго околиця» (1894),
  • збірники «Шляхами Золотого Поділля» (1960, 1970, 1983),
  • путівники і нариси «Тернопіль» (1962, 1964, 1966, 1975, 1979),
  • Б. Остап'юк «Давній Тернопіль» (1984),
  • фотоальбоми «Тернопіль» (1986, 1996, 2005),
  • фотопутівники І. Дуди і Б. Мельничука «Тернопіль. Що? Де? Як?» (1989), «Земля Тернопільська» (2003),
  • дослідження Любомири Бойцун «Тернопіль у плині літ» (2003),
  • польськомовні монографії Т. Кунзека (1928, 1932, 1935),
  • Ч. Бліхарський «Тернопіль, затриманий в кадрі пам'яті» (1992),
  • «Тернопіль у 1809—1945 роках» (1993),
  • «Тернополяни на старому батьківському шляху» (1994),
  • «Тернопільські збірки» (4 т., 1994—1997).
 З певних причин ця сторінка захищена. Її можуть редагувати тільки зареєстровані користувачі.
п • о • р
Центри адміністративних одиниць України
Вінниця · Дніпропетровськ · Донецьк · Житомир · Запоріжжя · Івано-Франківськ · Київ · Кіровоград · Луганськ · Луцьк · Львів · Миколаїв · Одеса · Полтава · Рівне · Севастополь · Сімферополь · Суми · Тернопіль · Ужгород · Харків · Херсон · Хмельницький · Черкаси · Чернівці · Чернігів
п • о • р
  Міста і смт Тернопільської області
Міста: Бережани · Борщів · Бучач · Заліщики · Збараж · Зборів · Копичинці · Кременець · Ланівці · Монастириська · Підгайці · Почаїв · Скалат · Теребовля · Тернопіль · Хоростків · Чортків · Шумськ
Смт: Велика Березовиця · Великі Бірки · Вишнівець · Гримайлів · Гусятин · Дружба · Заводське · Залізці · Золотий Потік · Козлів · Козова · Коропець · Мельниця-Подільська · Микулинці · Підволочиськ · Скала-Подільська · Товсте
п • о • р
Тернопільська область
Райони: Бережанський • Борщівський • Бучацький • Гусятинський • Заліщицький • Збаразький • Зборівський • Козівський • Кременецький • Лановецький • Монастириський • Підволочиський • Підгаєцький • Теребовлянський • Тернопільський • Чортківський • Шумський
Міста обласного значення: Тернопіль
п • о • р
  Населені пункти Тернопільського району
Смт: Велика Березовиця · Великі Бірки
Села: Ангелівка · Баворів · Байківці · Біла · Білоскірка · Буцнів · Велика Лука · Великий Глибочок · Великі Гаї · Гаї-Гречинські · Гаї-Шевченківські · Грабовець · Дичків · Довжанка · Домаморич · Драганівка · Дубівці · Жовтневе · Забойки · Застав'є · Застінка · Івачів Горішній · Івачів Долішній · Ігровиця · Йосипівка · Кип'ячка · Козівка · Костянтинівка · Красівка · Курники · Лозова · Лучка · Малий Ходачків · Мар'янівка · Миролюбівка · Мишковичі · Настасів · Острів · Петриків · Підгородне · Плотича · Почапинці · Прошова · Романівка · Серединки · Скоморохи · Смиківці · Смолянка · Стегниківці · Ступки · Теофілівка · Товстолуг · Хатки · Чернелів-Руський · Чистилів · Шляхтинці
п • о • р
Міста магдебурзького права на Тернопільщині
XIV століття Теребовля (1387)
XV століття Дрищів (1420) • Жуків (1420) • Кременець (1438) • Нараїв (1443) • Скала (1443) • Червоногород (1448) • Бедриківці (1453) • Золотники (1485)
XVI століття Філіпковці (1505) • Бучач (1515) • Ягільниця (1518) • Язловець (1519) • Заложці (1520) • Бережани (1530) • Борки (1530) • Куропатники (1531) • Чортків (1532) • Підгайці (1539) • Озерна (1542) • Тернопіль (1548) • Устя-Зелене (1548) • Будзанів (1549) • Товсте (1549) • Горожанка (1550) • Сухостав (1553) • Бариш (1559) • Гусятин (1559) • Копичинці (1564) • Андріїв (1568) • Попівці (1568) • Козлів (1577) • Золотий Потік (1578) • Хоростків (1578) • Микулинці (1595) • Скалат (1600)
XVII століття Голгочі (1610) • Струсів (1610) • Касперівці (1619) • Вербів (1620) • Лідихів (1621) • Борщів (1629) • Новий Бжезь (1646) • Зборів (1689) • Окопи Святої Трійці (1700)
XVIII століття Гримайлів (1720) • Товсте (1720) • Завалів (1729) • Заліщики (1766) • Мельниця (1767) • Почаїв (1778)
п • о • р
Населені пункти над Серетом: від витоку до гирла
Зборівський район Загір'я • Серетець • Підберізці
Львівська область Яснище • Орихівчик
Зборівський район Ратищі • Чистопади • Залізці • Ренів • Городище • Вертелка • Кобзарівка • Іванківці • Чернихів • Плесківці • Малашівці • Глядки
Тернопільський район Івачів Горішній • Івачів Долішній • Плотича • Великий Глибочок • Чистилів • Біла • Тернопіль • Петриків • Велика Березовиця • Острів • Буцнів • Велика Лука • Мишковичі • Миролюбівка • Лучка
Теребовлянський район Микулинці • Воля • Кривки • Налужжя • Варваринці • Струсів • Різдвяни • Зубів • Застіноче • Острівець • Малів • Гумниська • Семенів • Зеленче • Залав'є • Підгайчики • Довге • Долина • Слобідка • Буданів
Чортківський район Скомороше • Звиняч • Скородинці • Біла • Чортків • Угринь • Росохач • Сосулівка • Улашківці • Заболотівка • Милівці • Капустинці
Заліщицький район Лисівці • Шипівці
Борщівський район Шершенівка • Олексинці • Мушкарів • Більче-Золоте • Монастирок
Заліщицький район Мишків • Голігради • Лисичники • Касперівці • Щитівці • Кулаківці • Городок
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C
Особисті інструменти