Ґолем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рабин Льов і ґолем.

Ґо́лем, інколи голе́м (івр. גולם‎) — персонаж єврейської міфології, легендарна людиноподібна істота, штучно створена рабинами-кабалістами у Празі. Глиняний велетень буцімто міг виконувати певні дії після «програмування» його кабалістичними заклинаннями. При «збої» такої «програми» Ґолем трощив все навколо.

Ґолем в легендах[ред.ред. код]

Ґолема створив праведний рабин Лев для захисту єврейського народу. Вельми поширена єврейська народна легенда, що виникла в Празі, про штучну людину («Ґолема»), створеному з глини для виконання різних «чорних» робіт, важких доручень, які мають значення для єврейської громади, і головним чином для запобігання кривавого наклепу шляхом своєчасного втручання та викриття. Виконавши своє завдання, голем перетворювався на пил. Створення голема народна легенда приписує знаменитому талмудисту і кабалісту — головному рабину Праги, Махаралю Йехуді Бен Бецалелю. Ґолем нібито відроджувався до нового життя кожні 33 роки. Легенда ця відноситься до початку XVII століття. Відомі й інші ґолеми, створені за народним переказом різними авторитетними рабинами — новаторами релігійної думки. У цій легенді народна фантазія як би виправдовує противлення соціальному злу деяким, хоча б і боязким, насильством: в образі ґолема ніби легалізується ідея посиленої боротьби зі злом, яка переступає межі релігійного закону; недарма ґолем за легендою перевищує свої «повноваження», заявляє свою волю, яка суперечить волі його «творця»: штучна людина робить те, що за законом «непристойно» або навіть злочинно для природно-живої людини.

Джерела[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Bloch Chr., Der Prager Golem, 1919
  • Ludwig Albert, Der Golem, «Die Literatur», 1923–1924
  • Held Hans Ludwig, Das Gespenst des Golems, 1927
  • Gershom Scholem: Zur Kabbala und ihrer Symbolik, Stuttgart, 1973.