Ґраундгоґ (річка)
| Ґраундгоґ | |
|---|---|
 | |
| 49°43′04″ пн. ш. 81°58′04″ зх. д. / 49.717800000027772001° пн. ш. 81.967800000027779106° зх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 48°06′00″ пн. ш. 82°16′13″ зх. д. / 48.100000000027776536626334° пн. ш. 82.27027777780556050° зх. д. |
| Гирло | Маттаґамі |
| • висота, м | 191 m (627 ft) |
| Басейн | басейн Джеймс-Бейd |
| Країни: |
.svg){kind=small} Канада |
| Регіон | Онтаріо |
| Довжина | 230 км |
| Притоки: | Wakusimi River, Otapingshewee River, Ivanhoe River, Nat River |
 | |
Ґраундгоґ[1] (англ. Groundhog River) — річка в округах Кокран і Садбері на північному сході Онтаріо, Канада[2]. Річка знаходиться в басейні Джеймс-Бей і є лівою притокою річки Маттаґамі.
Течія[ред. | ред. код]
Річка витікає з озера Горвуд у географічному районі Кіт[3] в неорганізованій північній частині округу Садбері[2]. Вона тече на північний схід через греблю озера Горвуд з її ГЕС Ontario Power Generation, використовується для подачі і акумуляції води для виробництва гідроелектроенергії на генеруючих станціях вниз по течії в водозборі, через озеро Ґраундгоґ, а потім на північ під головною колією Канадської національної залізниці, між залізничним пунктом Джобурк на заході та громадою Кукатуш на сході. Залізнична лінія використовується трансконтинентальними поїздами лінії Canadian компанії Via Rail, але жодне з цих місць не має зупинки.
Річка продовжується на північ під шосе Онтаріо 101, проходить над Верхнім водоспадом та низкою безіменних порогів і входить у район Кокран у географічному містечку Інід[4]. Далі тече на північ через Індіанську резервацію Flying Post 73[5], частину резервації Flying Post First Nation над безіменним порогом, повертає на захід, потім знову на північ через пороги Сикс-Майл, де в неї впадає ліва притока річка Айвенго та права притока річка Нат. Річка Ґраундгоґ знову біжить на захід, приймає ліву притоку річку Отапінґшіві, потім прямує на північ через пороги Тен-Майл, проходить через генерувальну станцію і дамбу водоспаду Кармайкл[6], де в неї впадає ліва притока річка Вакусімі. Обтікаючи острів Бремнер, досягає громади Фок'є у неінкорпорованому селищі Фок'є-Стрікленд. Там річку Ґраундгоґ перетинає шосе Онтаріо 11 і кілька залізничних колій.
Річка плине на північ попри ряд невеликих островів, а також бистрини Діксон-Рапідс, Гамільтон-Рапідс і Ла-Дюк-Рапідс, спадає водоспадом Віст і доходить до гирла річки Маттаґамі територією громади Клей[7]. Річка Маттаґамі впадає в річку Мус і далі до затоки Джеймс-Бей.
Притоки[ред. | ред. код]
- Бірдмор-Крік (права)
- Ґотьє-Крік (ліва)
- Веллінґтон-Крік (права)
- Нансен-Крік (ліва)
- Бремнер-Крік (ліва)
- Річка Вакусімі (ліва)
- Саут-Крік (права)
- Стрінґер-Крік (права)
- Слак-Крік (ліва)
- Гікс-Крік (права)
- Річка Отапінґшіві (ліва)
- Річка Нат (права)
- Монкалм-Крік (права)
- Річка Айвенго (ліва)
- Скорч-Крік (ліва)
- Вімі-Крік (ліва)
Див. також[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 404.
- ↑ а б Groundhog River. Atlas of Canada. Natural Resources Canada. 4 лютого 2010. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 20 вересня 2011. Shows the course of the river highlighted on a map.
- ↑ Keith (PDF). Geology Ontario - Historic Claim Maps. Ontario Ministry of Northern Development, Mines and Forestry. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 20 вересня 2011.
- ↑ Enid (PDF). Geology Ontario - Historic Claim Maps. Ontario Ministry of Northern Development, Mines and Forestry. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6 листопада 2011.
- ↑ Strachan (PDF). Geology Ontario - Historic Claim Maps. Ontario Ministry of Northern Development, Mines and Forestry. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2012. Процитовано 6 листопада 2011.
- ↑ Wawa Hydro Operations (PDF). Brookfield Renewable Power. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2011. Процитовано 6 листопада 2011.
- ↑ Clay (PDF). Geology Ontario - Historic Claim Maps. Ontario Ministry of Northern Development, Mines and Forestry. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 20 вересня 2011.
