1-ша ракетна бригада (РФ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

1-ша гвардійська ракетна Оршанська орденів Суворова і Кутузова бригада — ракетне з'єднання Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації. Бригада дислокується в місті Гарячий Ключ Краснодарського краю.

Умовне найменування — Військова частина № 31853 (в/ч 31853). Скорочена назва — 1-а рбр.

З'єднання знаходиться в складі 49-ї загальновійськової армії Південного військового округу.

Історія[ред. | ред. код]

Ракетне з'єднання, дислоковане в Краснодарському краї, відраховує свою історію з 1920 року. Тоді був сформований важкий артилерійський дивізіон, що увійшов до складу 48-ї стрілецької дивізії.[1] Пізніше його переформували на гарматний артилерійський полк й потім на 14-у гвардійську важку гарматну бригаду 25 червня 1943 в складі 4-ї гвардійської важкої гарматної артилерійської дивізії (4 гв. вгад)[2]. Своє бойове хрещення з'єднання отримало від села Вайнікола в червні 1941 року.[3]

У повоєнні роки до 1960 року бригада мала назву 14-а гвардійська гарматна артилерійська бригада. В останні роки існування СРСР бригада іменувалася 114-а гвардійська ракетна бригада й перебувала у складі Північної групи військ у Польщі.[4]

Опис[ред. | ред. код]

На озброєнні бригади стоять оперативно-тактичні ракетні комплекси 9К720 «Іскандер»[1]. Раніше на озброєнні бригади були тактичні ракетні комплекси 9K79 «Точка»[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Ракетчики Южного военного округа выполнили боевые пуски из ОТРК «Искандер-М» [Архівовано 17 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  2. ↑ В.И. Феськов, К.А. Калашников, В.И. Голиков. Приложение к 5 главе (5.1) // {{{Заголовок}}}. — Томск : Издательство Томского университета, 2003. — С. 266. — ISBN 5-7511-1624-0.
  3. ↑ (рос.)Гвардейской ракетной бригаде ЮВО исполнилось 95 лет со дня образования. Пресс-служба Южного военного округа. 8 липня 2015. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  4. ↑ Феськов В. И., Голиков В. И., Калашников К. А., Слугин С. А. {{{Заголовок}}}. — Томск : Издательство Томского университета, 2013. — С. 23. — 640 p. — ISBN 978-5-89503-530-6.
  5. ↑ Лучшая бригада… и Точка. (рос.)Красная звезда. 20 липня 2010. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=1-ша_ракетна_бригада_(РФ)&oldid=40801395