Краснодарський край

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Краснодарський край
Краснодарский край
Flag of Krasnodar Krai.svg Coat of Arms of Krasnodar kray.png
Прапор Краснодарського краю Герб Краснодарського краю
Краснодарський край на карті Росії
Краснодарський край на карті Росії
Адміністративний центр Краснодар
Площа

- Усього
- % водн. пов.

41-й

75 500 км²
1,4

Населення

- Усього
- Густота

3-й

5229177 (01.01.2011) [1] (2011)
69,3 осіб/км²

Федеральний округ Південний
Економічний район Північно-Кавказький
Автомобільний код 23, 93
Гімн Гімн Краснодарського краю
Часовий пояс MSK (UTC+4)

Краснода́рський край (рос. Краснода́рский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Південного федерального округу.

Адміністративний центр — м. Краснодар.

Межує з Ростовською областю, Ставропольським краєм, Карачаєво-Черкесією, Адигеєю, Україною (через Керченську протоку) і Грузією (Абхазією).

Утворений 13 вересня 1937 року виділенням з Азово-Чорноморського краю.

Географія

Край знаходиться на півдні Росії і омивається водами Азовського і Чорного морів. Із загальної протяжності межі — 1540 кілометрів — 740 кілометрів проходить по морю. Край ділиться річкою Кубань на дві частини: північну — рівнинну (2/3 території) і південну — передгір'я і гори (1/3 території). Ім'я річки часто поширюють на увесь край, називаючи його просто Кубань.

Клімат

Клімат на більшій частині території помірно континентальний, на Чорноморському узбережжі (на південь від Анапи) — субтропічний. Середня температура січня на рівнині — -3...-5 °С, у січні 2006 року в Краснодарі зареєстрована температура -33,7 °С [1], на Чорноморському побережжі 0...+6, в Сочі — +5,9. Середня температура липня — +22...+24 °С. Річна кількість опадів — від 400 до 600 мм в рівнинній частині, до 3242 мм і більш — в гірській. Кожну весну край затоплюють паводки.

Природні ресурси

У надрах краю відкрито понад як 60 видів корисних копалини. В основному вони залягають в предгірних і гірських районах. Є запаси нафти, природного газу, мергеля, йодо-бромистих вод, мармуру, вапняку, пісковика, гравію, кварцового піску, залізних і апатитових руд, кам'яної солі.

Краснодарський край — старий нафтовидобувний район Росії. Добування нафти почате з 1864 року.

На території краю розташований найбільший в Європі Азово-Кубанський басейн прісних підземних вод, що має значні запаси термальних і мінеральних вод.

Серед багатств Кубані ліс займає важливе місце, оскільки має велике природоохоронне значення і є основним джерелом деревини цінних порід Росії. Загальна площа лісів Краснодарського краю становить понад 1,8 млн га. Дубові і букові масиви, що мають промислове значення, займають, відповідно, 49 і 19 % площі всіх лісів.

Історія

Кубань у Російській імперії

До перевороту 1917 велику частину території сучасного Краснодарського краю займала Кубанська область, утворена в 1860 з Чорноморського козачого війська, західної частини Кавказького лінійного козачого війська. Кубанська область була територією Кубанського козачого війська. У 1900 населення області налічувало близько 2 млн осіб. У 1913 по валовому збору зерна Кубанська область вийшла на 2-е місце в Росії, по виробництву товарного хліба — на 1-е місце. В області активно розвивалася промисловість по переробці сільгосппродукції і хімічна промисловість (створені крупні акціонерні суспільства), йшло залізничне будівництво.

Післяреволюційна Кубань

У 1918 році Кубанська область була зайнята більшовиками і включена в територію Північно-Кавказськой Радянської Республіки. В результаті Другого Кубанського походу перейшла під контроль Добровольчої армії. У 19181920 роках існувала небільшовицька Кубанська народна республіка. На початку 1920 року знов зайнята Червоною армією в ході Кубано-Новоросійської операції.

У 19321933 край уразив масовий голод, який, на думку деяких козаків, був створений штучно радянською владою для торжества суцільної колективізації. На думку радянської влади це дозволило розвивати індустріалізацію по планах уряду. Краснодарський край утворений 13 вересня 1937 року, коли Азово-Чорноморський край був роздільний на Ростовську область і Краснодарський край з територією 85 тис. км², включаючи Адигейську автономну область.

У 1991 році Адигейська автономна область вийшла зі складу краю і була перетворена в Республіку Адигея.

У сучасний край входить велика частина території колишньої Кубанської області (за винятком частини територій колишніх Лабінського і Кавказького відділів, що входить нині до складу Ставропольського краю, частини території колишнього Єйського відділу, що входить нині до складу Ростовської області, а також майже всієї території колишнього Баталпашинського відділу, на якій утворена Карачаево-Черкеська Республіка), майже вся територія колишньої Чорноморської губернії (за винятком частини території колишнього Сочинського округу, що входить нині до складу Абхазії) і територія північніше Єї — Куго-Єї, що відносилася до Області Війська Донського.

У прапорі сучасного Краснодарського краю використані кольори прапора Кубанської народної республіки.

Кубань в період розпаду СРСР

Під час параду суверенітетів і розпаду СРСР серед інших козачих державних утворень на територіях Середньої і Верхньої Кубані в листопаді 1991 року були проголошені як суб'єкти РРФСР відповідно Баталпашінська Козача Республіка і Верхнє-Кубанська Козача Республіка. Створення козачих республік підтримав II Великий Круг Союзу козаків, що пройшов 7-10 листопада 1991 року в Ставрополі. 20 листопада 1991 року на скликаному Союзом козачеств Півдня Росії в Новочеркаську на Великому козачому кругу Півдня Росії проголошено об'єднання декількох проголошених козачих республік (Донської, Терської, Армавірської, Верхнє-Кубанської) в Союз Козачих Республік Півдня Росії із столицею в Новочеркаську і із статусом союзної республіки в новій союзній державі, що передбачалася (ССД). Проте незабаром Радянський Союз припинив існування, а у складі Російської Федерації козачі республіки так і не були створенні.

Населення

Українці на Кубані по перепису 1926 року:
   90-75%
   75-50%
   50-25%
   25-10%
   10-5%
   5-2%

Населення — 5121,0 тис. осіб (2008, 5125,2 тис. в 2002 році, за кількістю населення регіон посідає 3-тє місце в країні після Москви і Московської області). У краю проживає понад п'ять мільйонів осіб, зокрема близько 53 відсотків — в містах і 47 відсотків — в сільській місцевості. Щільність населення — 67,1 (2008) людини на 1 км². Питома вага міського населення — 52,7 % (2005).

У 1989 національний склад населення краю був наступним:

Народ Чисельність, 1989, %
Росіяни 86,71 %
Українці 3,94 %
Вірмени 3,72 %
Німці 0,65 %
Греки 0,61 %
Адигейці 0,45 %
Кримські татари 0,37 %
Грузини 0,26 %
Молдавани 0,16 %
Євреї 0,11 %

За переписом 2002:

Народ Чисельність, 2002, тис. (*)
Росіяни 4436,3 (86,6 %)
Вірмени 274,6 (5,4 %)
Українці 131,8 (2,6 %)
Греки 26,5 (0,5 %)
Білоруси 26,3
Татари 25,6
Грузини 20,5
Німці 18,5
Адигейці 15,8
Турки 13,5
Азербайджанці 11,9
Цигани 10,9
показані народи з чисельністю
понад 10 000 осіб

Багато з росіян, особливо на заході і півночі краю, в побуті балакають, тобто вживають в мові багато українізмів; більшість вірмен проживають на півдні краю, особливо в Сочі, а також в Краснодарі; кількість греків, німців і турок в краю знизилася після репресивних переселень 1930-х—1940-х років; адиги (шапсуги, натухайці і ін.), зараз нечисленні, є аборигенними мешканцями краю.

Тоді як увесь пострадянський період населення Росії зменшується, Краснодарський край — один з небагатьох регіонів, який значно збільшив населення: на 0,4 млн (майже на 10%) постійного населення, що враховується переписами, і на один мільйон — фактично наявного населення (з урахуванням незареєстрованих і тимчасових гастарбайтерів). Визначальним чинником зростання властями і фахівцями називається притока економічних мігрантів зі всього північно-кавказського півдня Росії, України і країн Закавказзя, що нерідко викликає ускладнення серед місцевого населення і викликає заклопотаність федерального центру ([2], [3], [4], [5]). Благодатний Краснодарський край історично притягав мігруюче і охоче поселитися в Росії закавказьке (особливо вірменське) населення, а останніми роками цей розвинений і інвестиційний привабливий регіон ([6]) додатково також є місцем поселення не тільки для мігруючих ради заробітків, але і для забезпечених громадян, що набувають житла, з навколишніх регіонів і переселенців з Крайньої Півночі і інших регіонів ([7], [8], [9], [10], [11], [12], [13],[14], [15], [16], [17], [18]).

Національний склад районів Краснодарського краю за переписом 2002 р.[2]

населення росіяни українці білоруси адиги вірмени грузини азерб. турки татари греки німці цигани
м.Краснодар 646 175 89,8% 2,1% 0,4% 1,0% 3,3% 0,2% 0,2% 0,1% 0,3% 0,3% 0,1% 0,1%
м.Кропоткин 79 185 91,1% 1,9% 0,4% 0,1% 4,1% 0,2% 0,1% 0,1% 0,3% 0,1% 0,3% 0,4%
м.Кримськ 56 623 80,3% 3,5% 0,7% 0,1% 3,6% 0,2% 0,3% 1,3% 2,3% 2,2% 0,5% 0,2%
м.Туапсе 64 238 76,7% 3,3% 0,6% 1,3% 8,3% 0,4% 0,1% 0,1% 0,6% 0,4% 0,2% 0,1%
м.Слов'янськ-на-Кубані 64 136 90,4% 2,6% 0,5% 0,1% 4,0% 0,1% 0,1% 0,1% 0,3% 0,1% 0,2% 0,6%
Краснодарська міська адміністрація 145 179 89,1% 2,1% 0,4% 0,5% 4,6% 0,2% 0,1% 0,1% 0,3% 0,2% 0,3% 0,1%
Анапська міська адміністрація 62 490 81,8% 3,6% 0,8% 0,1% 6,0% 0,1% 0,1% 0,1% 0,9% 4,1% 0,5% 0,1%
Армавірська міська адміністрація 211 824 86,0% 2,0% 0,5% 0,5% 8,6% 0,2% 0,1% 0,1% 0,2% 0,1% 0,3% 0,3%
Білоріченська міська адміністрація 60 394 81,6% 2,2% 0,4% 0,4% 10,9% 0,4% 0,4% 0,6% 0,4% 0,7% 0,2% 0,4%
Геленджицька міська адміністрація 84 532 82,6% 3,9% 0,9% 0,1% 2,5% 0,4% 0,1% 0,1% 1,2% 5,8% 0,4% 0,1%
Гарячеключівська міська адміністрація 51 640 85,1% 3,0% 0,5% 0,5% 6,1% 0,4% 0,2% 0,1% 0,5% 0,2% 0,4% 0,1%
Єйська міська адміністрація 95 249 92,0% 3,4% 0,7% 0,1% 1,2% 0,2% 0,3% 0,1% 0,3% 0,3% 0,3% 0,1%
Лабінська міська адміністрація 63 047 91,0% 2,0% 0,4% 0,3% 3,5% 0,2% 0,2% 0,1% 0,3% 0,1% 0,3% 0,4%
Новоросійська міська адміністрація 281 036 85,8% 3,5% 0,6% 0,1% 4,3% 0,4% 0,4% 0,1% 1,4% 0,9% 0,2% 0,1%
Сочинська міська адміністрація 397 103 67,5% 3,7% 0,6% 1,2% 20,2% 2,3% 0,3% 0,1% 0,5% 0,9% 0,2% 0,1%
Тихоріцька міська адміністрація 66 516 94,0% 2,1% 0,4% 0,1% 1,5% 0,2% 0,2% 0,0% 0,2% 0,1% 0,2% 0,3%
Абінський район 89 794 87,8% 2,4% 0,4% 0,1% 2,9% 0,2% 0,5% 1,8% 0,7% 1,0% 0,5% 0,3%
Анапський район 69 134 77,6% 3,1% 0,9% 0,1% 11,9% 0,1% 0,1% 0,2% 1,6% 0,7% 1,0% 0,2%
Апшеронський район 95 048 78,3% 2,6% 0,4% 0,1% 11,2% 1,0% 0,5% 1,7% 0,4% 0,3% 0,3% 0,3%
Білоглинський район 33 477 94,8% 1,2% 0,3% 0,1% 1,5% 0,2% 0,2% 0,0% 0,2% 0,1% 0,1% 0,4%
Білоріченський район 43 542 76,1% 1,9% 0,5% 0,2% 5,7% 0,9% 1,5% 6,3% 0,3% 0,7% 0,3% 0,4%
Брюховецький район 54 594 93,7% 2,3% 0,5% 0,1% 1,5% 0,1% 0,1% 0,1% 0,2% 0,2% 0,2% 0,2%
Висілковський район 60 239 93,3% 2,1% 0,5% 0,1% 1,5% 0,1% 0,2% 0,1% 0,2% 0,5% 0,2% 0,1%
Гулькевицький район 102 632 89,9% 2,8% 0,5% 0,1% 2,2% 0,2% 0,2% 0,1% 0,3% 0,2% 1,6% 0,7%
Дінський район 119 833 89,8% 2,3% 0,4% 0,1% 3,9% 0,2% 0,2% 0,0% 0,3% 0,1% 0,4% 0,1%
Єйський район 43 962 93,8% 2,8% 0,5% 0,1% 0,9% 0,1% 0,2% 0,0% 0,3% 0,1% 0,4% 0,1%
Кавказький район 45 343 88,1% 1,6% 0,4% 0,1% 7,2% 0,1% 0,2% 0,0% 0,3% 0,1% 0,3% 0,5%
Калінінський район 50 161 91,1% 2,1% 0,3% 0,1% 2,1% 0,1% 0,1% 0,1% 0,2% 0,1% 0,6% 0,3%
Канівський район 102 245 92,9% 2,4% 0,5% 0,1% 1,2% 0,2% 0,2% 0,1% 0,2% 0,2% 0,2% 0,3%
Коренівський район 85 259 90,9% 2,5% 0,5% 0,1% 2,2% 0,1% 0,2% 0,1% 0,2% 0,1% 0,3% 0,1%
Красноармійський район 103 874 92,7% 2,3% 0,4% 0,1% 2,1% 0,1% 0,1% 0,1% 0,3% 0,1% 0,3% 0,3%
Криловський район 37 657 90,2% 2,4% 0,6% 0,1% 3,4% 0,2% 0,4% 0,0% 0,2% 0,1% 0,5% 0,5%
Кримський район 70 576 76,0% 2,7% 0,7% 0,1% 2,7% 0,1% 1,1% 6,5% 2,1% 2,5% 0,5% 0,1%
Курганінський район 103 999 86,5% 2,1% 0,4% 0,1% 7,2% 0,2% 0,3% 0,1% 0,3% 0,1% 0,4% 0,6%
Кущівський район 70 513 89,5% 2,6% 0,4% 0,1% 2,3% 0,3% 0,4% 0,6% 0,8% 0,1% 0,4% 0,2%
Лабинський район 39 235 90,3% 2,0% 0,4% 0,2% 3,3% 0,5% 0,2% 0,2% 0,2% 0,2% 0,4% 0,2%
Ленінградський район 66 679 92,8% 2,4% 0,7% 0,1% 1,2% 0,2% 0,2% 0,1% 0,2% 0,1% 0,3% 0,4%
Мостовський район 72 660 93,0% 2,2% 0,4% 0,3% 1,1% 0,2% 0,2% 0,1% 0,3% 0,2% 0,3% 0,4%
Новокубанський район 87 478 86,5% 2,3% 0,6% 0,4% 6,8% 0,1% 0,1% 0,1% 0,2% 0,1% 1,1% 0,1%
Новопокровський район 47 893 92,0% 1,8% 0,5% 0,1% 1,8% 0,1% 0,2% 0,0% 0,2% 0,1% 0,3% 1,1%
Отрадненський район 66 734 85,9% 1,4% 0,3% 0,2% 8,8% 0,3% 0,2% 0,1% 0,2% 0,2% 0,2% 0,4%
Павловський район 68 470 94,4% 2,4% 0,7% 0,1% 0,9% 0,1% 0,1% 0,0% 0,1% 0,2% 0,1% 0,1%
Приморсько-Ахтарський район 60 913 93,1% 3,1% 0,5% 0,1% 0,7% 0,2% 0,2% 0,1% 0,3% 0,2% 0,3% 0,1%
Сіверський район 107 661 91,1% 2,6% 0,5% 0,2% 2,0% 0,2% 0,2% 0,1% 0,4% 0,6% 0,4% 0,3%
Слов'янський район 66 129 94,0% 2,3% 0,5% 0,1% 0,8% 0,1% 0,1% 0,2% 0,2% 0,1% 0,3% 0,1%
Старомінський район 41 097 94,7% 1,8% 0,4% 0,1% 0,9% 0,2% 0,1% 0,0% 0,2% 0,1% 0,1% 0,4%
Тбіліський район 48 752 89,4% 2,1% 0,8% 0,1% 3,2% 0,2% 0,2% 0,1% 0,2% 0,3% 1,9% 0,5%
Темрюцький район 115 462 87,8% 3,5% 0,7% 0,1% 1,9% 0,1% 0,1% 0,1% 2,0% 0,3% 0,6% 0,1%
Тимашівський район 107 189 90,8% 2,5% 0,5% 0,1% 2,9% 0,2% 0,3% 0,1% 0,4% 0,2% 0,3% 0,1%
Тихорецький район 61 232 92,1% 2,0% 0,4% 0,1% 2,8% 0,2% 0,5% 0,1% 0,2% 0,1% 0,2% 0,2%
Туапсинський район 61 257 65,4% 3,0% 0,6% 5,7% 21,0% 0,4% 0,1% 0,1% 0,7% 0,3% 0,3% 0,1%
Успенський район 40 873 78,3% 2,2% 0,5% 7,9% 4,9% 0,2% 0,3% 0,1% 0,3% 1,6% 0,6% 0,9%
Усть-Лабенський район 115 442 89,6% 2,0% 0,4% 0,2% 3,6% 0,3% 0,3% 0,1% 0,2% 0,1% 0,9% 0,6%
Щербинівський район 38 816 94,9% 2,1% 0,3% 0,1% 0,7% 0,1% 0,1% 0,0% 0,2% 0,1% 0,2% 0,3%
Краснодарский край 5 125 221 86,6% 2,6% 0,5% 0,5% 5,4% 0,4% 0,2% 0,3% 0,5% 0,5% 0,4% 0,2%


Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 20 тисяч
2007
Краснодар 709,0 Ленінградська 38,2 (2003)
Сочі 331,1 Темрюк 36,0
Новоросійськ 229,2 Гулькевичі 35,0
Армавір 190,0 Новокубанськ 34,4
Єйськ 87,1 Дінська 34,1 (2003)
Кропоткін 80,0 Абінськ 33,8
Слов'янськ-на-Кубані 64,0 Приморсько-Ахтарськ 32,2
Тихорєцьк 63,2 Павловська 30,7 (2003)
Туапсе 63,5 Старомінська 30,1 (2003)
Лабінськ 61,2 Кущевська 29,5 (2003)
Кримськ 56,5 Полтавська 28,6 (2003)
Тимашевськ 54,1 Горячий Ключ 28,3
Бєлорєченськ 54,0 Мостовське 25,4
Анапа 54,8 Тбіліська 24,1 (2003)
Геленджик 51,9 Отрадна 22,7 (2003)
Курганінськ 46,7 Сєверська 22,6 (2003)
Канівська 44,8 (2003) Ільський 22,7
Усть-Лабінськ 42,3 Новотитарівська 22,3 (2003)
Корєновськ 41,3 Брюховецька 22,0 (2003)
Апшеронськ 39,6 Хадиженськ 20,8

Адміністративний поділ

Адміністративна мапа Краснодарського краю і Адигеї

Території, підпорядковані адміністраціям міст:

Райони і їх адміністративні центри:

Економіка

У галузевій структурі краєвих ВРП виділяються транспорт (16,2 % проти 8,2 % для Росії в цілому) і сільське господарство (16,0 % проти 7,8 %). Питома вага промисловості в порівнянні з середньоросійським показником в два рази нижче — 16 % (проти 33 % по РФ в цілому і 23 % для Південного федерального округу).

Провідне місце в структурі промисловості належить переробляючим виробництвам. Харчова галузь забезпечує 42,8 % загального обсягу промислової продукції; далі йдуть електроенергетика (13,4 %), паливна галузь (10,5 %), машинобудування і металообробка (9,4 %) і промисловість будівельних матеріалів (7,9 %). На хімічний і лісовий комплекси припадає всього по 3-4 % промислового виробництва. Частка легкої галузі зовсім незначна (1,3 %).

Відмінною рисою промислової інфраструктури Краснодарського краю є високий ступінь концентрації спеціалізованих виробництв в основних промислових центрах — Краснодарі (де зосереджено більш за третину краєвого промислового потенціалу), Армавірі і Новоросійську.

У Краснодарі і його околицях зосереджене 38 % обсягу промислової продукції і 47 % інвестицій в основні засоби виробництва, сконцентроване 16 % населення.

Порти Новоросійськ і Туапсе забезпечують перевалювання 75 % сухих вантажів, що проходять через портове господарство півдня Росії, обслуговують третю частину російського експорту нафти.

Важлива галузь економіки — туризм, зокрема в районах міст Сочі, Геленджика, Анапи. Також останнім часом активно розвивається туристична галузь на побережжі Азовського моря.

У зв'язку з проведенням в місті Сочі Олімпіади 2014 року очікується притока інвестицій в інфраструктуру Чорноморського побережжя Краснодарського краю.

Примітки

Посилання