Тадеуш Грабянка (1740—1807) — шляхтич гербу Лещиць, лівський староста (від 1770), містик, алхімік, ілюмінат.
Іван Ґонта (1740—1768) — сотник надвірної міліції магната Францішека Салезія Потоцького, керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини.
Леві Іцхак з Бердичева (1740—1810) — один з найбільших хасидських цадиків кінця XVIII — початку XIX століть, який отримав при житті популярність як Бердичівський раббі.
Масловський Опанас Федорович (1740—1804) — доктор медицини, надвірний радник, організатор медичної справи в Україні.
Погорецький Петро Іванович (1740—1780) — російський вчений українського походження, випускник Києво-Могилянської академії (1757), доктор медицини, один з найближчих соратників засновника вітчизняної епідеміології Данила Самойловича-Сущинського.
Віктор Старожинський (1740—1808) — церковний діяч, священик-василіянин, педагог, протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя (1785—1797), архимандрит Жовківського монастиря у 1797—1808 роках.
Йов Кондзелевич — український іконописець, православний ієромонах.
Мануйлович Іван Мануїлович — керівник Генеральної канцелярії Першої Малоросійської колегії в 1724—1727 роках, учасник обрання гетьманом Данила Апостола 1 (12) жовтня 1727 року у Глухові, Генеральний осавул Глухівського періоду в історії України в 1728—1738 роках за правління Данила Апостола.
