21-й окремий гвардійський розвідувальний артилерійський дивізіон (СРСР)
| 21-й окремий гвардійський розвідувальний артилерійський дивізіон | |
|---|---|
| На службі | 7 березня 1943 — 20 червня 1944 |
| Належність |
 ЗС СРСР |
| Вид |
Сухопутні війська |
| Тип | Дивізіон |
| Війни/битви | Німецько-радянська війна, Бєлгородсько-Харківська операція, Березнегувато-Снігурівська операція, Одеська наступальна операція |
21-й окремий гвардійський розвідувальний артилерійський дивізіон Резерву Головного Командування — військове формування Збройних Сил СРСР, що брало участь у Німецько-радянській війні.
Історія[ред. | ред. код]
Перетворено з 619-го окремого розвідувального артилерійського дивізіону (1-го формування) 7 березня 1943 року у складі 3-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву Південно-Західного фронту.
У діючій армії з 7.03.1943 по 20.06.1944 [1].
У ході Німецько-радянської війни вів артилерійську розвідку на користь артилерійських частин 3-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву, з'єднань та об'єднань Південно-Західного та 3-го Українського фронтів. 20 червня 1944 року відповідно до наказу НКО СРСР від 16 травня 1944 року № 0019, директиви заступника начальника Генерального штабу РСЧА від 22 травня 1944 р. №ОРГ-2/476 21-го огв радн звернений на формування 159-ї гарматно артилерійської бригади 6-ї армії [1].
Склад[ред. | ред. код]
- Штаб
- Господарська частина
- 1-а батарея звукової розвідки (1-а БЗР)
- 2-а батарея звукової розвідки (2-а БЗР)
- батарея топогеодезичної розвідки (БТР)
- взвод оптичної розвідки (ГЛЯД)
- фотограмметричний взвод (ФГВ)
- господарський взвод
Підпорядкування[ред. | ред. код]
| Дата | Фронт | Армія | Корпус | Дивізія | Бригада | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 7 березня 1943-12 червня 1943 | Південно-Західний фронт | - | - | 3-тя гвардійська артилерійська дивізія прориву | - | - |
| 15 червня 1943- 20 жовтня 1943 | Південно-Західний фронт | 57-а армія | - | - | - | - |
| 20 жовтня 1943- 20 червня 1944 | 3-й Український фронт | 57-а армія | - | - | - | - |
Командування дивізіону[ред. | ред. код]
Командир дивізіону
- гв. майор Іванов Олександр Пилипович
- гв. капітан, гв. майор Іванов Степан Павлович
Начальник штабу дивізіону
- гв. ст. лейтенант, гв. капітан Іванов Степан Павлович
- гв. капітан Мельник Полікарп Олександрович
Заступник командира дивізіону
- гв. капітан Мельник Полікарп Олександрович
Заступник командира дивізіону з політичної частини
- гв. майор Скрипниченко Іван Юхимович
Помічник начальника штабу дивізіону
- гв. ст. лейтенант Герасименко Сергій Петрович
- гв. ст. лейтенант Петров Ігор Андрійович
Помічник командира дивізіону із постачання
- гв. ст. лейтенант Красинцев Олександр Костянтинович
Командири підрозділів дивізіону[ред. | ред. код]
Командир 1-ї БЗР
- гв. ст. лейтенант, гв. капітан Буравцов Олександр Васильович
Командир 2-ї БЗР
- гв. ст. лейтенант Нахімовський Наум Семенович
Командир БТР
- гв. ст. лейтенант, гв. капітан Канаєв Рамазан Алігадджійович
Командир ПОГЛЯД
- гв. ст. лейтенант Котко Іван Михайлович
Командир ФГВ
- гв. ст. лейтенант Гоглідзе Василь Володимирович
Нагороди та почесні найменування[ред. | ред. код]
| Нагороди та найменування | дата | за що отримано |
|---|---|---|
 |
7 березня 1943 р. | присвоєно наказом Народного комісара оборони СРСР № 118 від 7 березня 1943 року. За виявлені відвагу, мужність та героїзм з оволодіння містом Харків та оборону міста Мерефа. |
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Феськов В. И., Калашников К. А., Голиков В. И. Глава 5. Артиллерия Красной Армии в годы Великой Отечественной войны. // Красная Армия в победах и поражениях 1941—1945 гг.. — Томск: Издательство Томского университета, 2003. — С. 255—312. — 619 с. — ISBN 5-7511-1624-0.
- Сборник приказов Народного комиссара обороны СССР (1941-1944) о преобразованиях частей и соединений Красной Армии в гвардейские.