BOOTP

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

BOOTP (англ. скорочення від Bootstrap Protocol) — мережевий протокол, що використовується для автоматичного отримання клієнтом IP-адреси. Це зазвичай відбувається під час завантаження комп'ютера. BOOTP визначений в RFC 951.

BOOTP дозволяє бездисковим робочим станціям отримувати IP-адресу перш, ніж буде завантажена повноцінна операційна система. Історично це використовувалося для Unix-подібних бездискових станцій, які, зокрема, могли отримувати інформацію про місцеположення завантажувального диску за допомогою цього протоколу. А також великими корпораціями для установки заздалегідь налаштованого програмного забезпечення (наприклад Windows) на новопридбані комп'ютери.



DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol) — протокол, заснований на BOOTP, що надає деякі додаткові можливості і є складнішим. Багато DHCP-серверів підтримують і BOOTP.

Інкапсуляція відбувається таким чином BOOTP->UDP->IP->Eth

Див. також[ред.ред. код]