C/1980 E1 (Бовелла)
C/1980 E1 — неперіодична комета[1], відкрита Едвардом Бовелом 11 лютого 1980 року. На мінімальній відстані від Сонця (перигелії) вона пройшла в березні 1982 року. Унаслідок близького проходження біля Юпітера вона залишає Сонячну систему за гіперболічною траєкторією.
За 42 роки з моменту відкриття цієї комети було ідентифіковано лише два об'єкти з вищими ексцентриситетами: 1I/Оумуамуа (1,2) та Міжзоряна комета Борисова (3,35)[2][3].
Огляд[ред. | ред. код]
До того, як комета увійшла у внутрішню частину Сонячної системи і пройшла перигелій в 1982 році, вона мала еліптичну орбіту (епоха 1 січня 1950 року) з афелієм приблизно 75 000 а. о. і періодом обертання приблизно 7,1 млн років.
Наближаючись до Сонця, 9 грудня 1980 року комета пройшла на відстані приблизно 0,228 а. о. від Юпітера, який прискорив її (епоха 9 січня 1981 року), збільшивши її ексцентриситет до 1,066.
У момент проходження перигелію 12 березня 1982 року комета мала швидкість 23,3 км/с відносно Сонця. Починаючи з епохи 4 березня 1977 року, комета C/1980 E1 мала ексцентриситет більше 1 — тобто перейшла на гіперболічну траєкторію, унаслідок чого вона назавжди залишить Сонячну систему. Величина її півосі стала від'ємною. Після виходу із Сонячної системи комета C/1980 E1 матиме міжзоряну швидкість () 3,77 км/с[a]. Центр малих планет (ЦМП) прямо не вказує величину великої півосі цієї комети.
Швидкість відходу від Сонця на відстані орбіти Нептуна (30 а. о.) становить 7,7 км/с. До червня 1995 року комета проходила повз орбіту Нептуна зі швидкістю 8,6 км/с. З лютого 2008 року комета перебувала вже на відстані понад 50 а. о. від Сонця.
| Дата | Відстань сонця (а. о). |
Швидкість відносно Сонця (км/с) | Область невизначеності (3-сигма) |
|---|---|---|---|
| 12.06.1682 | 248,8 а. о. (37,22 × 109 км) | 2,68 | ± 7 млн км |
| Перигелій | 3,364 а. о. (503,2 × 106 км) | 23,3 | ± 1589 км |
| 12.03.2282 | 337,2 а. о. (50,44 × 109 км) | 4,43 | ± 5 млн км |
Перед проходженням перигелію, коли комета перебувала на відстані майже 5 а. о. від Сонця, спостерігалися викиди гідроксидів (OH). Ціанідів (CN) не було виявлено, поки комета не опинилася поблизу перигелію.
За оцінками, ядро комети мало радіус кількох кілометрів. Поверхнева кора, ймовірно, мала товщину кількох метрів.
C/1980 E1 (Bowell) · Sun · · Earth · Mars · Jupiter · Saturn
Див. також[ред. | ред. код]
Зауваження[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Small-Body Database Lookup. ssd.jpl.nasa.gov. Процитовано 6 червня 2023.
- ↑ de la Fuente Marcos, Carlos; de la Fuente Marcos, Raúl (1 листопада 2017). Pole, Pericenter, and Nodes of the Interstellar Minor Body A/2017 U1. Research Notes of the AAS. 1 (1): 9 (2 pages). arXiv:1711.00445. Bibcode:2017RNAAS...1a...5D. doi:10.3847/2515-5172/aa96b4.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑
de León, Julia; Licandro, Javier; Serra-Ricart, Miquel; Cabrera-Lavers, Antonio; Font Serra, Joan; Scarpa, Riccardo; de la Fuente Marcos, Carlos; de la Fuente Marcos, Raúl (19 вересня 2019). Interstellar Visitors: A Physical Characterization of Comet C/2019 Q4 (Borisov) with OSIRIS at the 10.4 m GTC. Research Notes of the AAS. 3: 131. doi:10.3847/2515-5172/ab449c. ISSN 2515-5172.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>