Ціаніди
From the top:
1. Valence-bond structure
2. Space-filling model
3. Electrostatic potential surface
4. 'Carbon lone pair' HOMO
Ціані́ди (ціанисті метали) — солі синильної кислоти. У практичному відношенні особливо важливі ціаніди лужних металів — калію, натрію, що одержуються різними способами, наприклад прожарюванням суміші коксу і поташу в атмосфері азоту. Найбільше значення має ціанід калію, або ціанистий калій.
Ціанистий калій KCN — безбарвна кристалічна речовина, легко розчинна у воді. Ціанистий калій так само отруйний, як і сама синильна кислота. На повітрі під дією двоокису вуглецю він досить швидко розкладається, виділяючи синильну кислоту і перетворюючись на поташ:
2KCN + Н2O + СО2 = К2CO3 + 2HCN
Як сіль дуже слабкої кислоти, ціаністий калій у воді в сильному ступені зазнає гідролізу:
CN + Н2О = HCN + OH
Тому розчин його має лужну реакцію і сильно пахне синильною кислотою. Аналогічні властивості має і ціанистий натрій. Ціаніди калію і натрію володіють здатністю розчиняти у присутності кисню повітря срібло і золото. На цьому засновано їх застосування для вилучення вказаних металів з руд, крім того, вони використовуються в органічному синтезі, при гальванічному золоченні і срібленні, у фотографії тощо.
Література [ред.]
- В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
