Douglas DC-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Douglas DC-1
Douglas DC-1 «City of Los Angeles» авіакомпанії TWA
Призначення Прототип авіалайнера
Виробник Douglas Aircraft Company
Перший політ 1 липня 1933
Дата прийняття на службу Грудень 1933
Основні користувачі Transcontinental & Western Air
Кількість 1
Наступна модель Douglas DC-2

Дуглас DC-1 (англ. Douglas DC-1) — американський пасажирський літак. Перша модель відомої серії комерційних авіалайнерів American DC (Douglas Commercial). Був побудований в єдиному екземплярі, проте на його основі були створені DC-2 та DC-3.

Конструювання та розробка[ред. | ред. код]

Початок розробки DC-1 можна віднести до авіакатастрофи TWA Flight 599 з літаком Fokker F.10 Trimotor у 1931 році, що сталася через руйнування конструкції крила, ймовірно через воду, яка проникла між шарами дерев'яного ламінату і розчинила клей. Після катастрофи Aeronautics Branch of the US Department of Commerce встановило найсуворіші обмеження на використання дерев'яних крил на пасажирських літаках.[1][2] Компанія Boeing у відповідь розробила літак 247 — двомоторний суцільнометалевий моноплан з шасі, що випускалося, але її виробничі потужності були зарезервовані під потреби United Airlines, частини United Aircraft and Transport Corporation, якій так само належав Boeing.

TWA був потрібен подібний літак, що зміг би скласти конкуренцію Boeing 247 і авіакомпанія запросила п'ять виробників на конкурс зі створення тримоторного, 12-місного суцільнометалевого літака, здатного долати відстань у 1740 кілометрів зі швидкістю до 242 км/год. Найсерйознішою вимогою специфікації було те, що літак повинен був безпечно злітати з одним несправним двигуном з будь-якого аеропорту на основних маршрутах TWA, особливо — зі злітної смуги аеропорту Альбукерке, який знаходиться на великій висоті і має високі величини температури повітря влітку.[3][4]

Дональд Дуглас спочатку сумнівався в доцільності участі його компанії у конкурсі TWA. Бізнесмен вважав, що ринок заледве вмістить сотню літаків — саме стільки потрібно було продати, щоб покрити виробничі витрати. Тим не менш, Дуглас відправив заявку на двомоторний літак з алюмінієвим корпусом і місцем для 12 пасажирів, двох пілотів і бортпровідника. Літак перевершив специфікації TWA навіть з двома двигунами, головним чином завдяки використанню гвинтів з керованим кроком. Салон мав хорошу звукоізоляцію, підігрів, літак міг злітати і сідати на одному двигуні.

Дон Дуглас заявив у статті 1935 року про DC-2, що проектування та будівництво першого DC-1 коштувало $325 000 доларів.[5]

Історія експлуатації[ред. | ред. код]

Був побудований лише один екземпляр. Прототип здійснив перший політ 1 липня 1933 року[6] під керуванням Карла Ковера. Йому було присвоєно модельний номер DC-1, похідний від «Douglas Commercial». За півроку він здійснив близько 200 випробувальних польотів і продемонстрував перевагу над поширеними у той час літаками Ford Trimotor та Fokker Trimotor. 19 лютого 1934 року він перетнув США, за рекордний час у 13 годин 5 хвилин.

TWA прийняла літак 15 вересня 1933 року з деякими модифікаціями (число пасажирських місць збільшено до 14 та встановлено більш потужні двигуни), і замовила виробництво 20 екземплярів наступної моделі літака — Douglas DC-2.[7]

У травні 1938 року DC-1 був проданий у Велику Британію лорду Форбсу, який використовував його декілька місяців, а потім в жовтні 1938 року продав у Францію. В листопаді 1938 року літак продали авіакомпанії Líneas Aéreas Postales Españolas (L.A.P.E.) в Іспанію, де його також використовували ВПС Іспанської Республіки, як транспортний.[8] З липня 1939 року DC-1 літав у Iberia Airlines під ім'ям Negron. У грудні 1940 літак отримав серйозні пошкодження під час жорсткої посадки в Малазі і був списаний, оскільки не підлягав відновленню.[7]

Специфікації (DC-1)[ред. | ред. код]

Джерело: Дані з «McDonnell Douglas Aircraft since 1920»[9]

Основні характеристики

  • Пасажиромісткість: 12 пасажирів
  • Довжина: 18,29 м
  • Висота: 4,88 м
  • Розмах крила: 25,91 м


Льотні характеристики



Див. також[ред. | ред. код]

Схожі розробки
Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою

Схожі переліки

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела
  1. ↑ Friedman and Friedman Aeroplane Monthly May 2001, pp. 34-40.
  2. ↑ O'Leary Aeroplane Monthly February 2007, p. 71.
  3. ↑ Francillon 1979, p. 166.
  4. ↑ Pearcy Air Enthusiast 1982, p. 60.
  5. ↑ Douglas Tells Secrets of Speed. Popular Mechanics. Лютий 1935.
  6. ↑ Gradidge 2006, p. 9.
  7. ↑ а б Gradidge 2006, p. 299.
  8. ↑ «Aircraft that took part in the Spanish Civil War.» [Архівовано 5 лютого 2015 у Wayback Machine.] Aircraft of the Spanish Civil War (zi.ku). Retrieved: February 4, 2011.
  9. ↑ Francillon 1979, p. 173.
Бібліографія
  • Francillon, René J. McDonnell Douglas Aircraft since 1920. London: Putnam, 1979. ISBN 0-370-00050-1.
  • Freidman, Herbert M. and Ada Kera Friedman. «The Legacy of the Rockne Crash». Aeroplane, Vol. 29, No. 5, Issue 337, May 2001, pp. 34–40. London: IPC. ISSN 0143-7240.
  • Gradidge, Jennifer M., ed. DC-1, DC-2, DC-3: The First Seventy Years. Tonbridge, Kent, UK: Air-Britain (Historians), Two volumes, 2006. ISBN 0-85130-332-3.
  • O'Leary, Michael. «Database: Douglas DC-1 & DC-2». Aeroplane, Vol. 35, No. 2, Issue 406, February 2007, pp. 70–89. London: IPC. ISSN 0143-7240.
  • Pearcy, Arthur. «Douglas Commercial Two». Air Enthusiast, Nineteen, August–November 1982, pp. 60–77. Bromley, UK: Fine Scroll. ISSN 0143-5450.
Поршневі
Реактивні
Скасовані
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Douglas_DC-1&oldid=41588115