Амазон-карлик вогнистоголовий
| Амазон-карлик вогнистоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Hapalopsittaca amazonina (Des Murs, 1845) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus amazoninus Pionopsitta amazonina | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Амазо́н-ка́рлик вогнистоголовий[2] (Hapalopsittaca amazonina) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Колумбії і Венесуелі.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 23 см. Забарвлення переважно зелене. Голова тьмяно-оранжева, від дзьоба до очей ідуть жовті смуги, щоки оранжево-червоні, поцятковані жовтими смужками. Горло і груди охристо-зелені, решта нижньої частини тіла зелена. Плечі темно-червоні, другорядні покривні пера крил сині, першорядні покривні пера крил темно-сині. Хвіст червоний з фіолетовим кінчиком. Дзьоб сизий. Молоді птахи мають менш пістряве забарвлення, обличчя у них більш тьмяне.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[3]
- H. a. theresae (Hellmayr, 1915) — Анди на крайньому північному сході Колумбії та на північному заході Венесуели (Кордильєра-де-Мерида);
- H. a. velezi Graves, GR & Restrepo, 1989 — Центральний хребет Колумбійських Анд;
- H. a. amazonina (Des Murs, 1845) — Східний хребет Колумбійських Анд.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Вогнистоголові амазони-карлики живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах з великою кількістю епіфітів та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 2000 до 3600 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 2500 м над рівнем моря. Живляться плодами, квітками і насінням. яких шукають в кронах дерев.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція вогнистоголових амазонів-карликів становить від 2500 до 10000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Hapalopsittaca amazonina: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 серпня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |