LIGO
| Laser Interferometer Gravitational-wave Observatory | |
 Контрольна кіманата LIGO в Хенфорді, штат Вашингтон |
|
| Організація: | LIGO Scientific Collaboration |
|---|---|
| Розташування: | Хенфордський ядерний комплекс, штат Вашингтон |
| Координати: | 46°27′18″ пн. ш. 119°24′27″ зх. д. / 46.4551444° пн. ш. 119.4076556° зх. д. 30°33′46″ пн. ш. 90°46′27″ зх. д. / 30.5628944° пн. ш. 90.7742417° зх. д. |
| Довжина хвилі: | 43-10000 км (30-7000 Гц) |
| Побудований: | 1999 |
| Стиль телескопа: | обсерваторія гравітаційних хвиль |
| Діаметр: | 4000 м |
| Сайт: | http://www.ligo.org/ |
LIGO (англ. Laser Interferometer Gravitational-Wave Observatory) — лазерно-інтерферометрична гравітаційно-хвильова обсерваторія. Проект був запропонований в 1992 році Кіпом Торном, Рональдом Дрівером з Каліфорнійського технологічного інституту та Райнером Вайсом з Массачусетського технологічного інституту. Проект фінансується американським Національним науковим фондом. Досягаючи за вартістю 365 000 000 доларів, цей проект є найамбіційнішим серед усіх що коли-небудь фінансувалися фондом. Міжнародна Наукова Спільнота LIGO являє собою зростаючу з кожним роком групу дослідників: близько 40 науково-дослідних інститутів і 600 окремих вчених, що працюють над аналізом даних, що надходять з LIGO і інших обсерваторій .
Цілі і завдання [ред.]
Головне завдання LIGO — експериментальне виявлення гравітаційних хвиль космічного походження. Ці хвилі вперше були передбачені в загальній теорії відносності Ейнштейна в 1916 році, коли ще не існувало технологій, необхідних для їх виявлення. Вперше непрямі свідчення на користь їхнього існування були отримані Р. Халсом та Дж. Тейлором при вивченні пульсара PSR B1913 +16. За відкриття того, що пульсар втрачає енергію, гіпотетично на випромінювання гравітаційних хвиль, вчені вони були нагороджені Нобелівською премією з фізики за 1993 рік.
У серпні 2002 року обсерваторія LIGO почала безпосередній пошук доказів існування гравітаційних хвиль. Їх можна спостерігати в подвійних системах (зіткнення і взаємодії нейтронних зірок та чорних дір), при вибухах наднових зірок, поблизу пульсарів і в залишках гравітаційного випромінювання, породженого Великим вибухом. Теоретично обсерваторія може досліджувати і такі гіпотетичні явища як космічні струни та границі доменів (англ. Domain wall, кордони, що розділяють регіони двох можливих мінімумів потенційної енергії (вакууму)) .
Обсерваторія бере участь в проекті Einstein@Home.
