Melopyrrha grandis
| Melopyrrha grandis | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Melopyrrha grandis (Lawrence, 1881) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Loxigilla portoricensis grandis Melopyrrha portoricensis grandis Pyrrhulagra portoricensis grandis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Melopyrrha grandis (вісянка-снігурець сент-кіттська) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[1], імовірно, вимерлий. Є ендеміком Сент-Кіттс і Невісу. Деякі дослідники вважають його підвидом рудоголової вівсянки-снігурця[2][3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становила 15 см. Забарвлення було переважно блискучо-чорним, верхня частина голови, горло і гузка рудими, гузка також була поцяткована чорними плямками. Дзьоб і лапи були чорними. У молодих птахів тім'я і горло були поцятковані рудими плямками, нижня частина тіла у них була коричнювато-охристою, махові пера темно-сірими, спина і гузка коричнюватими з рудувато-оливковим відтінком[4][5].
Поширення і збереження[ред. | ред. код]
Сент-кіттські вівсянки-снігурці були ендеміками острова Сент-Кіттс. Дослідники припускають, що раніше вони були поширені на більшій території, зокрема на сусідніх островах Невіс і Сінт-Естатіус, які були поєднані з Сент-Кіттсом під час останнього льодовикового максимуму, однак викопних решток виду з цих островів немає[6]. У 1880-х роках сент-кіттські вівсянки-снігурці жили лише у гірських тропічних лісах на схилах гори Ліамуїґа, і були досить поширеним видом в межах свого ареалу. Однак у 1920-х роках вид перебував на межі зникнення, а останній зразок птаха був отриманий у 1929 році. Причиною вимирання виду може бути знищення природного середовища, хижацтво з боку інтродукованих видів тварин і низка катастрофічних ураганів. За деякими неперевіреними свідченнями, сент-кіттську вівсянку-снігурця спостерігали, зокрема, у 1993 році[7][8][9]. Однак, під час експедицій 1993, 2012 і 2021 років науковцям не вдалось зафіксувати птаха[10][11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 06 квітня 2022.
- ↑ Gerbracht, J. & Schulenberg, T.S. Elevate Melopyrrha portoricensis grandis to species status; Proposal 2021-C-13 // North and Middle American Classification Committee. — 2021. — С. 596.
- ↑ Garrido, O.H. & Wiley, J.W. The taxonomic status of the Puerto Rican Bullfinch (Loxigilla portoricensis) (Emberizidae) in Puerto Rico and St. Kitts. — 2003. — ISSN 1075-4377.
- ↑ Raffaele, H. (1977). Comments on the extinction of Loxigilla portoricensis grandis in St. Kitts, Lesser Antilles (PDF). Condor. 79 (3): 389—390. doi:10.2307/1368023. JSTOR 1368023. Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ Extinct Birds, Extinct Birds, Poyser, ISBN 978-1-4725-9754-0, процитовано 29 липня 2021
- ↑ Steadman, D. W. (1997). The Birds of St. Kitts, Lesser Antilles (PDF). Caribbean Journal of Science. 33 (1–2): 15—16. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 2 грудня 2006.
- ↑ Horwith, Bruce (1999). A biodiversity profile of St. Kitts and Nevis. Island Resources Foundation. OCLC 786005670.
- ↑ Is the St. Kitts Bullfinch Still Alive?. Birds of St Kitts Nevis (амер.). 18 листопада 2012. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ St. Kitts Bullfinch Granted Full Specie Status—Although extinct for almost 100 years!!!. Birds of St Kitts Nevis (амер.). 27 червня 2021. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ The Caribbean has Two New Bird Species . . Sadly, They May Both be Extinct. www.birdscaribbean.org. 8 липня 2021. Архів оригіналу за 14 жовтня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
- ↑ Wiley, Orlando H. Garrido and James W. (2003). The Taxonomic Status of the Puerto Rican Bullfinch (Loxigilla Portoricensis) (Emberizidae) in Puerto Rico and St. Kitts. Ornitologia Neotropical. 14 (1): 91—98. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 6 квітня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |