Mott the Hoople

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Mott the Hoople, 1974

Mott the Hoople — битанський рок-гурт, утворений 1969 року у Херефорді. До складу гурту ввійшли: Мік Релфс (Mick Ralphs), 31.03.1944, Херефорд, Велика Британія — гітара , вокал; Верден Оллен (Verden Allen), 26.05.1944, Херефорд, Велика Британія — клавішні; Пітер Оверенд Воттс (Peter Overend Watts), 13.05.1945, Бірмінгем, Велика Британія — бас, вокал і Теренс Дейл «Баффін» Гріффін (Terence Dale «Buffin» Griffin), 24.10.1948, Росс на Вайї, Велика Британія — ударні.

Свої музичні кар'єри ці музиканти розпочали ще 1965 року, граючи разом в уельських гуртах Shakedown Sound, Doc Thomas Group та Silence. Гурт Silence був утворений разом з вокалістом Стеном Тіппінсом, але після його виходу гурт виявилась на крок від розпаду. Проте незважаючи на таке становище, Мік Релфс вирішив відправити демо-плівку продюсеру Гайю Стівенсу, який співробітничає з фірмою «Island Records» Стівенсу сподобався запис і на початку 1969 року, музиканти перебрались до Лондона, де дали оголошення у тижневику «Melody Maker» про пошуки вокаліста. Після багатьох прослуховувань було вибрано багатообіцяючого вокаліста та клавішника Йена Хантера (Ian Hunter), 3.06.1946, Шревсбері, Велика Британія. У червні 1969 року Гай Стівенс дав гурту нову назву — Mott the Hoople, яку запозичив з книжки Вілларда Мейнуса, і незабаром гурт почав записуватись на фірмі «Island Records».

На дебютному альбомі «Mott The Hoople» можна було відчути сильний вплив Боба Ділана, який найбільше впізнавався у «носовому» вокалі Хантера та його сценічному іміджі. (З кучерявим волоссям і темними окулярами Хантер дуже нагадував Ділана 1966 року і такий імідж мав досить довго). До цього альбому, обкладинку якого ілюстрував Ен Сі Ешер, ввійшли, наприклад, цікаві обробки «You Really Got Me» з репертуару The Kinks та «Laugh At Me» Сонні Боно. Платівка переконала багатьох критиків та слухачів, що Mott the Hoople стане популярним гуртом.

Однак наступні три альбоми виявилися лише повторенням досягнутого на дебютній платівці, а самих музикантів утримувала у групі лише здобута раніше популярність та концертні виступи. Незважаючи на участь вокаліста Стіва Марріотта у запису сингла «Midnight Lady», великих хітів гурту все ж не вдалося створити.

26 березня 1972 року після виходу із складу гурту Оллена, розчаровані музиканти вирішили взагалі припинити спільну діяльність. Змінити рішення переконав Девід Боуї, який запропонував свою допомогу як продюсер, а також влаштував Mott the Hoople опіку власного менеджера Тоні де Фріза. Побічно гурт уклав нову угоду з фірмою «CBS», на якій дебютувала синглом «All The Young Dudes» авторства Девіда Боуї. Цей твір, що був вражаючою сповіддю гомосексуаліста, несподівано приніс гурту великий успіх, зайнявши третю позицію британського чарту.

Смугу успіху Mott the Hoople продовжив написаний Хантером твір «Honaloochie Boogie», проте попри це 1973 року Релфс вирішив залишити своїх колег, щоб утворити Bad Company. Після приєднання до гурту колишнього клавішника The Love Affair Моргана Фішера (Morgan Fisher), 1.01.1950, Лондон, Велика Британія та екс-Spooky Tooth Ейріла Бендера (Ariel Bender) справжнє ім'я Лютер Гросвенор (Luther Grosvenor), 21.12.1946, Івшем, Велика Британія — гітара, Mott the Hoople продовжили постачати до британського чарту свої записи, серед яких були, наприклад, «All The Wrom Memphis» та «Roll Away The Stone».

1974 року на місце Бендера, який утворив власну формацію Widowmaker, прийшов пов'язаний колись з гуртом Девіда Боуї The Spiders From Mars Мік Ронсон (Mick Ronson; 26.05.1949, Халл, Велика Британія — 29.04.1993, Лондон, Велика Британія) — гітара. Наприкінці того ж року було несподівано перервано приготування до європейського турне гурту, коли Хантер внаслідок виснаження потрапив до шпиталю. Однак стан його здоров'я виявився досить тяжким, тому турне довелося взагалі відмінити. Надалі, коли виникли чутки, що Хантер уклав контракт, щоб розпочати сольну кар'єру, у якій йому збирався допомагати Ронсон, непорозуміння серед музикантів гурту стали настільки серйозними, що найкращий склад Mott the Hoople дуже бурхливо припинив свою діяльність.

Після офіційного виходу Хантера та Ронсона, Воттс, Гріффін та Фішер разом з вокалістом Найджелом Бенджаміном (Nigel Benjamin) та Рейєм Мейджорем (Ray Major) — гітара, вокал продовжили свою діяльність під назвою Mott. Наприкінці 1976 року своїх колег залишив Бенджамін і його місце зайняв екс-Medicine Head Джон Фіддлер (John Fiddler) — вокал, гітара. У травні 1977 року квінтет взяв собі назву The British Lions, під якою й працював до початку 1980-х років.

Дискографія[ред.ред. код]

  • 1969: Mott The Hoople
  • 1970: Mad Shadows
  • 1971: Wild Life
  • 1971: Brain Capers
  • 1972: All The Young Dudes
  • 1973: Mott
  • 1974: The Hoople
  • 1974: Live
  • 1976: Greatest Hits
  • 1980: Two Miles From Heaven
  • 1980: Shades Of Ian Hunter — The Ballad Of Ian Hunter & Mott The Hoople
  • 1981: All The Way From Memphis
  • 1988: The Collection
  • 1990: Walking With A Mountain (Best Of 1969-1972)
  • 1993: Mott The Hoople Featuring Steve Hyams
  • 1993: The Ballad Of Mott The Hoople — A Retrospective

Mott[ред.ред. код]

  • 1975: Drive On
  • 1976: Shouting & Pointing

The British Lions[ред.ред. код]

  • 1978: British Lions
  • 1980: Trouble With Women

Йен Хантер[ред.ред. код]

  • 1975: Ian Hunter
  • 1976: Ail American Alien Boy
  • 1977: Overnight Angels
  • 1978: Shades Of Ian Hunter
  • 1979: You're Never Alone With A Schizophrinic
  • 1980: Welcome To The Club
  • 1981: Short Back'n'Sides
  • 1983: All The Good Ones Are Taken
  • 1989: Yo Orta (разом з Міком Ронсоном)
  • 1990: The Very Best Of Ian Hunter

Мік Ронсон[ред.ред. код]

  • 1974: Slaughter On Thenth Avenue
  • 1975: Play Don't Worry

Морган Фішер[ред.ред. код]

  • 1979: The Sleeper Wakes
  • 1980: A Collection Of Classic Mutans (як Hybrid Kids)
  • 1980: Claws (як Hybrid Kids)
  • 1980: Slaw Music (як Veedtharm)
  • 1980: Miniatures (як Veedtharm)
  • 1983: Seasons
  • 1984: Ivories
  • 1985: Look At Life
  • 1985: Water Music