Тілопо жовтоволий
| Тілопо жовтоволий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus occipitalis G. R. Gray, 1844 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Leucotreron occipitalis Megaloprepia occipitalis Ramphiculus occipitalis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо жовтоволий[2] (Ptilinopus occipitalis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Філіппін[3][4].
.jpg)
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 32 см, довжина хвоста 9,4-10,7 см, довжина дзьоба 15-17 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Обличчя, тім'я і боки грудей білуваті, у деяких птахів з вкрапленнями жовтуватого або зеленуватого мідтінку. Потилиця і щоки темно-пурпурові. Спина і покривні пера крил темно-зелені, покривні пера дещо світліші за спину. Крила чорні з темно-зеленим відтінком, махові пера зелені з тонкими жовтими краями. Спитна, надхвістя і верхні покривні пера хвоста темно-зелені, деякі пера мають бронзові края. Хвіст зелений.
Підборіддя і горло білі з жовтуватим відтінком. На волі велика, золотисто-жовта пляма, яка має краплеподібну форму. Верхня частина живота темно-пурпурова, нижня частина живота і гузка попелясто-сірі. Боки і стегна зелені. Нижні покривні пера хвоста сірі, на кінці світло-сірі.
Райдужка жовта або оранжева. Навколо очей сіре кільце голої шкіри. Дзьоб червоний з жовтуватим або зеленувато-жовтим кінчиком. Лапи яскраво-червоні. У молодих птахів забарвлення дешо тьмяніше, нижня частина тіла зеленувато-сіра, пера на ній мають жовті края.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[5]
- P. o. occipitalis Gray, GR, 1844 — північні і центральні Філіппіни, від Лусона до Негроса, Бохоля і Лейте;
- P. o. incognitus Tweeddale, 1877 — острови Мінданао, Дінагат, Каміґуїн і Басілан (південий схід Філіппін).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Жовтоволі тілопо поширені на островах Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus merrilli. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gibbs, David; Barnes, Eustace (2010). Pigeons and Doves: A Guide to Pigeons and Doves of the World. Christopher Helm. ISBN 978-1-4081-3555-6.
- ↑ Baptista, Luis F.; Trail, Pepper W.; Horblit, H. M.; Boesman, Peter F. D.; Garcia, Ernest (4 березня 2020). Yellow-breasted Fruit-Dove (Ptilinopus occipitalis). Birds of the World (англ.). Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |