USS Gato (SSN-615)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АПЧ «Гато»
USS Gato (SSN-615)
Під прапором США США
Спуск на воду 14 травня 1964 року
Сучасний статус Виведений зі складу флоту 25 квітня 1996 року
Утилізований
Проєкт
Тип ПЧ АПЧТ
Класифікація НАТО Thresher/Permit class
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 15 вузлів (28 км/год)
Швидкість (підводна) 28 вузлів (52 км/год)
Робоча глибина занурення 400 м
Автономність плавання 75 днів , 150000 миль (245 000 км ходу)
Екіпаж 112 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 84,86 м
Ширина корпусу найб. 9,63 м
Середня осадка (по КВЛ) 7,67 м
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 12-18 торпеди
Ракетне озброєння 4-6 протичовнових КР UUM-44 SUBROC , 4 протикорабельні КР  UGM-84 Harpoon,

«Гато» (англ. USS Gato (SSN-615)) - багатоцільовий атомний підводний човен типу «Трешер/Перміт» ВМС США часів Холодної війни.

Історія створення[ред. | ред. код]

Підводний човен «Гато» був замовлений компанії Electric Boat 9 липня 1960 року. Закладений 15 грудня 1961 року, спущений на воду 14 травня 1964 року. Човен вступив у стрій 25 січня 1968 року.

Історія служби[ред. | ред. код]

15 листопада 1969 року «Гато» у Баренцовому морі зіткнувся з радянським підводним човном К-19 на глибині близько 60 м. К-19 зазнав серйозних пошкоджень і змушений був повернутись на базу для ремонту. «Гато» зазнав незначних пошкоджень та продовжив патрулювання[1].

«Гато» був першим атомним підводним човном, який обігнув Південну Америку і пройшов Магеллановою протокою (1976 рік). У цьому ж поході «Гато» був першим атомним підводним човном, який пройшов Панамським каналом.

25 квітня 1996 року «Гато» був виключений зі складу флоту і утилізований за «Програмою утилізації кораблів та підводних човнів» (англ. SRP, Ship-Submarine Recycling Program).

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Miller, David (2006). Submarine disasters. Guilford, Conn.: Lyons Press. с. 65. ISBN 978-1592288151. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 17 липня 2015.