Xanthochelus
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Xanthochelus | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Xanthochélus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Жуки цього роду мають середній та досить великий розмір: 9.5-16.5 мм у довжину. Основні ознаки[1]:
- головотрубка пряма, її довжина майже вдвічі більша, ніж ширина; із поздовжньою борозенкою, яка облямована кілями, що розходяться перед вершиною;
- 1-й членик джгутика вусиків трохи довший за 2-й
- середина заднього краю передньоспинки кутоподбіно витягнута до щитка, зверху нерівна, при основі зерниста, із поздовжньою борозенкою посередині;
- надкрила при основі ширші за передньоспинку, їз стесаними плечима, від плечей вони поступово звужуються дозаду, перед вершиною мають бугорець; із поздовжніми крапковими борозенками, проміжок між 2-ю та 3-ю від шва борозенками із опуклим бугорцем, бугорцями вкриті також основа та частково надкрила;
- 2-й членик задніх лапок не видовжений, лапки знизу вкриті губчастими підошвами, кожна пара кігтиків зрослася біля своєї основи;
- членики черевця знизу із поперечними голими плямами.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Не вивчений, ймовірно, він типовий для Cleonini. Личинки двох видів цього роду живляться на коренях дерева зизифуса (родина Жостерові)[2].
Географічне поширення[ред. | ред. код]
Ареал роду охоплює майже весь Південь Палеарктики — від Іспанії й Північної Африки до Китаю та Японії, а також частково Афротропіку та Індо-Малайську області (див. нижче).
Класифікація[ред. | ред. код]
У роді Xanthochelus описано щонайменше 10 видів[3]:
- Xanthochelus blumeae Marshall, 1938 — Афганістан, Пакистан, Індо-Малайська область
- Xanthochelus cincliventris (Fåhraeus, 1842) — Іспанія, Північна Африка, Близький Схід, Іран,
- Xanthochelus ewersmanni (Fåhraeus, 1842) — Казахстан
- Xanthochelus longus Chevrolat, 1873 — Сирія, Туреччина
- Xanthochelus major (Herbst, 1784) — Пакистан, Китай, Японія, Індо-Малайська область
- Xanthochelus nomas (Pallas, 1771) — Афганістан, Іран, Казахстан, Узбекистан, Західний Сибір, Північно-Західний Китай
- Xanthochelus perlatus (Fabricius, 1787) — Китай, Японія, Індо-Малайська область
- Xanthochelus permutatus Faust, 1904 — Китай, Японія, Індо-Малайська область
- Xanthochelus supercilious Gyllenhal — Індо-Малайська область
- Xanthochelus vulneratus (Boheman, 1834) — Алжир
Практичне значення[ред. | ред. код]
Xanthochelus supercilious позначений у числі видів, що пошкоджують фруктове дерево зизифус в Індії[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 17, 72
- ↑ Talwar N. International Journal of Science, Environment and Technology, 2014, Vol. 3, No 3, p. 988–992. ISSN 2278-3687. http://www.ijset.net/journal/330.pdf [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 449–450. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
- ↑ Swaminathan, R. and Verma, S.K. Relative foliar damage by Xanthochelus supercilious Gyll. (Coleoptera: Curculionidae) in jujube cultivars. Ann. Arid Zone, 30, р. 73-74