Тетрака малагасійська
| Тетрака малагасійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Xanthomixis tenebrosa Stresemann, 1925 | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Phyllastrephus tenebrosus Crossleyia tenebrosa | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тетрака малагасійська[2] (Xanthomixis tenebrosa) — вид горобцеподібних птахів родини Bernieridae. Раніше його відносили до родини бюльбюлевих (Pycnonotidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Ендемік Мадагаскару. Трапляється вздовж східного поясу гірських дощових лісів на північному сході острова від Марожежі на південь до Загамени.[3]
Опис[ред. | ред. код]
Тіло завдовжки 14-15 см, вага 21 г. Дрібні птахи із витягнутою головою, тонким гострим дзьобом, міцними ногами, закругленими крилами та квадратним хвостом. Верхня частина тіла зеленкувато-коричнева. Горло жовте. Черево та груди жовтувато-оливкові.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Мешкає у тропічних гірських вологих лісах. Трапляється поодинці або парами. Живиться комахами та іншими дрібними безхребетними, шукає їхні личинки в опалому листі. Інформації про розмноження цих птахів немає, але вона не повинна суттєво відрізнятися від того, що можна спостерігати серед інших тетраків.
Збереження[ред. | ред. код]
Малагасійські тетраки не спостерігалися з 1999 року і деякі дослідники вважали їх вимерлими внаслідок знищення природного середовища, однак у 2023 році науковцям вдалося зафіксувати трьох представників цього виду[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Crossleyia tenebrosa: інформація на сайті МСОП (версія 2019.2) (англ.) 5 грудня 2019
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Bulbul Oscuro (Xanthomixis tenebrosa) (Stresemann, 1925). Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Wilson, Clare (1 березня 2023). Rare bird not seen for 24 years found alive in Madagascan forests. New Scientist (English) . London: Daily Mail and General Trust. Архів оригіналу за 2 березня 2023. Процитовано 2 березня 2023.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
