Мадагаскар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Демократична Республіка Мадаґаскар
Repoblikan'i Madagasikara
République de Madagascar

Прапор Мадаґаскару Герб Мадаґаскару
Прапор Герб
Девіз: "Tanindrazana, Fahafahana, Fandrosoana"(Малагасійська)
"Земля предків, свобода, прогрес"
Гімн: Ry Tanindraza nay malala ô
О, наша кохана Земле предків
Розташування Мадаґаскару
Столиця Антананаріво
18°55′ пд. ш.; 47°31′ сх. д.
Найбільше місто стлиця
Офіційні мови Малагасійська, Французька, Англійська
Державний устрій Республіка
 - Президент Марк Раваломанана
 - Прем'єр-міністр Чарлз Рабеманан'яра
Незалежність від Франції 
 - Дата 26 червня 1960 
Площа
 - Загалом 587 041 км² (45)
 - Води (%) 0.13%
Населення
 - оцінка Липень, 2005 р. 18,606,000 (56)
 - перепис 1993 р. 12,238,914
 - Густота 32/км² (171)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $16.228 млрд (118)
 - На душу населення $905 (169)
ІРЛП  (2004) 0.509 (середня) (143)
Валюта Малаґасійський аріарі (MGA)
Часовий пояс EAT (UTC+3)
 - Літній час не спостерігається (UTC+3)
Домен Інтернет .mg
Телефонний код +261

Мадагаскар (Madagascar), Демократична Республіка Мадаґаскар - держава в західній частині Індійського ок., на острові Мадагаскар і прилеглих дрібних островах. Острів в Індійському океані біля східного берега Африки, близько 400 км від Мозамбіку;

площа 587041 кв. км;

населення - 11,802 млн мешканців (1990), 14,59 млн мешканців (2001).

столиця Антананаріву;

глава держави з 2001 року — Марк Раваломанана,

глава урядуЖак Сіла;

рельєф: помірне центральне нагір'я, вологі долини і тропічне узбережжя;

політична система - демократична республіка, що розвивається;

експорт: кава, троянди, ваніль, цукор, хроміт, креветки;

населення: в основному малайско-індонезійського походження;

мови: малагасійська (державна), французька, англійська;

Грошова одиницямалагасійський франк.

Мадагаскар – член Африканського Союзу і ООН.

З 1896 до отримання незалежності в 1958 Мадагаскар був колонією Франції. У 1958-1976 країна мала назву Малагасійська Республіка, потім до 1992 - Демократична Республіка Мадагаскар.

Зміст

[ред.] Історія

Див. Історія Мадагаскару

недавня історія: незалежність від Франції отримано в 1960. У 1972 армія взяла уряд під контроль, Дідьє Рацірака став президентом; в 1977 Національний фронт захисту малагасійської соціалістичної революції став єдиною легальної політичної організацією. Політична опозиція легалізована в 1990, створено 36 нових партій. У 1991 відбулися антиурядові демонстрації; Ратсірака створив новий кабінет. Перші багатопартійні вибори 1992 виграла демократична коаліція, очолювана Альбертом Зафі, став президентом в 1993, а Франциск Рауені - прем'єр-міністром.

[ред.] Природа

Див. Природа Мадагаскару, Геологія Мадагаскару, Гідрогеологія Мадагаскару.

Національний парк Ісало

[ред.] Загальні відомості

Мадагаскар — один із найбільших на землі островів, що поступається розмірами лише Гренландії, Новій Гвінеї та Калімантану. Його площа 590 тисяч км2. Крайня північна точка — мис Амбр — віддалена від крайньої південної — мису Сент-Марі — на 1650 км. Середня ширина острова — 400-450 кілометри, найбільша – 600 кілометрів.

Берегова лінія Мадагаскару не дуже звивиста. Найбільше порізані північні та західні береги.

Мадагаскар – гірська країна: понад половину острова займають гірські хребти, плоскогіря і пасма високих горбів. Головний вододіл тягнеться з півночі на південь більш як на 800 км уздовж східного берега так, що між ним і океаном залишається порівняно вузька смуга низовини. На схід гори обриваються круто. На заході до них прилягають плоскогіря, що величезними східцями знижуються в бік Мозамбікської протоки. Найвищі гори – Анкаратра і Царатанана – містяться всередині і на півночі острова. Це групи згаслих вулканів 2000-2500 м заввишки. Через всю східну частину острова з півночі на південь простяглося Центральне нагір’я (Високе плато) висотою 800-1500 м, в межах якого виділяють масиви: Царатанана (до 2876 м), Анкаратра (2643 м), Вухімехеті (1956 м).

Діючих вулканів на Мадагаскарі немає, але згаслих багато. Острів був колись осередком досить сильної вулканічної діяльності. Землетруси і тепер бувають часто. В багатьох місцях б’ють гарячі джерела, а з тріщин землі виходять струмені вуглекислого газу.

Якщо намалювати профіль Мадагаскару по лінії схід-захід, то в загальних рисах він матиме вигляд даху, один схил якого, звернений до Африки, довгий, пологий і східчастий, а другий, звернений до Індійського океану, короткий і стрімкий. Зрозуміло, що при такій будові поверхні річки західної і східної частин острова мають відрізнятися і розмірами, і характером своєї течії. Східний берег Мадагаскару багатий на річки. Всі вони невеликі, порожисті і стрімкі, особливо після дощів. Річок, що течуть у Мозамбікську протоку, не так багато, як на східному схилі острова, але зате вони довгі і повноводні. Деякі з них у нижній течії придатні для судноплавства, проте плавати по них можуть тільки судна з невеликою осадкою і плоскодонні.

[ред.] Клімат

Клімат східного узбережжя Мадагаскару досить вологий та жаркий, на заході спекотний та посушливий. Відмінність кліматів на острові пояснюється розмірами Мадагаскару і будовою його поверхні. Але є й спільні риси: клімат всюди тропічний, за вийнятком північно-західної частина острова, де панує клімат екваторіальних мусонів, а рік поділяється не на чотири сезони, а тільки на два – сухий і вологий.

На східному березі дощі починаються в грудні і тривають до квітня. Погода стоїть дуже жарка. В Тамтаве лютий – найтепліший місяць, температура досягає 34º тепла. З травня до листопада триває сухий сезон, який називається, до речі, так тільки тому, що в цей час бувають дні і без опадів: звичайно ж у «сухий» сезон дощів випадає трохи менше, ніж у вологий. Найхолодніший місяць – липень, але й тоді температура 16º тепла. На західному березі тепліше, порівняно з східним (до +38º). Тут також з грудня до квітня щодня йдуть сильні, зливові дощі. Сухий же сезон виправдовує свою назву — інколи цілими місяцями не випадає ані краплини дощу.

[ред.] Рослинність

Усе східне узбережжя від моря до підніжжя гір зайнято вологим тропічним лісом. Ліси також тягнуться майже безперервно вузькою стрічкою по берегах навколо всього острова. В лісах найбільше папоротей, складноцвітих, бобових і химерних барвистих орхідей. Високостовбурні ліси з слаборозвинутим підліском і непрохідні незаймані хащі чергуються з луками і драговинами. На заболочених ділянках лісу біля підніжжя дерев густо ростуть очерет, гігантські трави, лілії з білими і жовтими квітками й широкими розгорнутими листками.

У західній частині острова, де вологи менше, ліси значно рідші, вони зустрічаються, головним чином, по долинах річок. У суху пору року вони скидають листя, чим і відрізняються від вічнозелених лісів сходу. Найбільш типовий ландшафт тут — савани, тобто травянисті простори з заростями чагарника. Трави і чагарники займають також плоскогіря, і тільки найвищі місця майже позбавлені рослинності.

У лісах Мадагаскару багато цікавих і цінних порід: бамбук, баобаб, тамаринд, дерева тикове, ебенове, палісандрове, рожеве. На східному узбережжі росте кокосова пальма, на західному – віялова. В лісах росте також копалове дерево з густим блискучим листям, із смоли якого виготовляють лак. Повсюди (крім високогірної частини) є пальма рафія. Її стрункий, але короткий шорсткуватий стовбур прикрашений зверху пучком листя 5-6 м завдовжки. Листки дають волокно для виготовлення полотна.

[ред.] Тваринний світ

Тваринний світ Мадагаскару за своєрідністю можна порівняти тільки з австралійським. Він утворює зовсім особливу зоогеографічну область. Мадагаскар відокремився від Африки задовго до того, як виникла сучасна африканська фауна. Ось чому, незважаючи на близьке сусідство з Африкою, на Мадагаскарі майже зовсім немає звичайних африканських тварин, але зате на ньому збереглися дуже давні форми – лемури (або напівмавпи) і комахоїдні. Саме вони і є основними представниками тварин на Мадагаскарі, який недарма прозвали «островом лемурів».

Мадагаскарські лемури водяться тільки у лісах, удень сплять у дуплах дерев, уночі полюють, влаштовуючи інколи концерти в могильній тиші тропічних нетрів. Їхні дивні крики на непідготовлену людину справляють неприємне враження. Холоду лемури не терплять, і спроби пристосувати їх до життя в зоологічних садах Європи закінчилися невдачею.

Найбільший з лемурів – індрі. Голос його нагадує плач дитини. Все тіло (завдовжки до 80 см) вкрите хвилястим хутром; лоб, груди, куприк і боки білі, решта – буре і чорне. Хвіст короткий, недорозвинений, усього два-три сантиметри. Індрі спритний, легко стрибає з гілки на гілку, живиться плодами, але їсть і дрібних птахів. Легко приручається, і малагасійці виховують його для полювання.

Інший рід лемурів, з лисячою головою і довгим (довшим за тіло) хвостом – це макі. Вони жваві, рухливі, тримаються групами по 6-12 особин, у сутінках виходять збирати листя, плоди і полювати на дрібних тварин. Повна протилежність макі – це маленький і безхвостий лемур лорі. Його неповороткість і незграбність вражаючі. Цікавий також ай-ай, або руконіжка, - злий плоскоголовий лемур з великими вухами і довжелезним хвостом. Живе в бамбукових лісах, живиться серцевиною бамбука і цукрової тростини, але не гидує жуками і лялечками. Ай-ай дуже боїться світла. Як тільки зійде сонце, він засинає, засунувши голову між ногами і обгорнувши її своїм довгим хвостом.

З хижаків на Мадагаскарі водиться тільки рудувато-чорна фосса, або тхоровий кіт. Завбільшки вона з великого собаку, але невисока, бо лапи в неї короткі. Кішка ця наганяє жах на місцевих жителів. Про її кровожерність і силу розповідають легенди. З родини вівер на острові є мангуста, або іхневмон, який називається ще фараоновою мишею, - нещадний винищувач змій.

У гористих місцях, чагарниках, папоротях і лісистих заростях живе полохливий, несмілий тенрек, представник комахоїдних. Тіло його, як у нашого їжака, вкрите голками; зростом він з кролика. Бачити його можна тільки влітку, після заходу сонця, коли він зі своєї нірки виходить на промисел. Взимку, ж тобто в період посухи, тенрек впадає в сплячку.

Водяться також африканського кабана і водяна свиня.

Птахи Мадагаскару також своєрідні. Тут водяться зелені папуги, яскраво-червоні кардинали, сині голуби, султанська курочка, ефіопський ібіс, зимородок синій, ворони, цесарки. Колись на Мадагаскарі жили, але потім винещені людьми велетенські, схожі на казуарів, птахи епіорніси, заввишки до 3 м і вагою до пів тони. Яйце епіорніса за об’ємом дорівнює 150 курячим і може вмістити вісім літрів рідини.

Змії, що живуть на острові, не отруйні. В озерах, болотах і спокійних річкових заводях багато крокодилів.

[ред.] Економіка

Див. Економіка Мадагаскару

Мадагаскар – г.ч. аграрна країна. Основні галузі промисловості: харчова, текстильна, взуттєва, цементна, паперова, нафтова, туризм. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський. У країні 18 мор. портів, найбільший – Туамасіна (понад 45% вантажообігу). Антананаріву має міжнародне летовище.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП – $ 3,4 млрд. Темп зростання ВВП – 3,9%. ВВП на душу населення – $ 238. Прямі закордонні інвестиції – $ 21 млн. Імпорт – $ 1,1 млрд (г.ч. Франція – 39,4%; Гонконґ – 5,5; Японія – 4,7%; Китай – 4,4%; Сінгапур – 4%). Експорт – $ 652,2 млн (г.ч. Франція – 39,5%; США – 9,4%; Німеччина – 8,3%; Японія – 5,7%; Великобританія – 5,5%). На частку кави, ванілі в кінці ХХ ст. припадає бл. 70% експорту. У імпорті переважають машини і обладнання (35%), нафта і нафтопродукти (20%).

Див. також: Корисні копалини Мадагаскару, Історія освоєння мінеральних ресурсів Мадагаскару, Гірнича промисловість Мадагаскару.

[ред.] Політика

[ред.] Військовий переворот 2009

Політична криза на Мадагаскарі почалася в кінці січня 2009 року. Прихильники мера столиці Ражуеліна почали в столиці країни Антананаріву акції протесту, які незабаром переросли в масові безлади. Протягом наступних місяців в країні продовжувалися зіткнення опозиції, що вимагала відставки президента, і проурядових військ. Кінець політичному протистоянню між президентом Равалумананой і Ражуеліною був покладений 16 березня, коли в президентський палац в Антананаріву увійшла мадагаскарська армія. Під тиском армії глава держави був вимушений подати у відставку, а військові передали владу 34-річному Ражуеліні.

Марк Равалуманана втік до Південної Африки після державного перевороту. У червні 2009 на батьківщині Равалуманана був засуджений до чотирьох років в'язниці за звинуваченням в корупції.

Низка західних держави засудив дії опозиції Мадагаскару, розцінивши те, що трапилося як військовий переворот. Членство Мадагаскару в Африканському союзі і Південноафриканському союзі з розвитку (SADC) було припинене.

[ред.] Культура

[ред.] Спорт

[ред.] Див. також

[ред.] Посилання

[ред.] Уряд

[ред.] Новини

[ред.] Overviews

[ред.] Директорії

[ред.] Екологія

[ред.] Miscellaneous


Мадаґаскар Це незавершена стаття з географії Мадаґаскару.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти
Іншими мовами