Забрудненість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Забрудненість (рос. загрязненность; англ. contamination; нім. Verschmutzung f) — наявність забруднювачів чи небажаних утворень у складі рідкого чи газового робочого середовищ, ґрунту, виробу тощо.

З. землі, гідросфери, повітря регламентується шляхом встановлення ГДК — гранично допустимих концентрацій.

У останні десятиріччя проблемою стала забрудненість ближнього космосу т.зв. космічним брудом — фрагментами космічних апаратів, сміттям, викинутим з космічних станцій тощо.

Дотичні терміни[ред. | ред. код]

ЗАБРУДНЮВАННЯ, (рос. загрязнение ; англ. contamitation, fouling; нім. Verschmutzung f — внесення небажаних твердих, рідких або газових речовин у робоче середовище або їх утворення в ньому. У наш час протікає головним чином шляхом техногенного забруднювання. У попередні епохи найбільший забруднюючий ефект давали вулкани та космічні катастрофи — зіткнення Землі з метеоритами, кометами.

ЗАБРУДНЮВАЧ, (рос. загрязнитель ; англ. contaminant; нім. Verschmutzer m) — небажана тверда, рідка або газова речовина, наявна в рідкому або газовому робочому середовищі.

Література[ред. | ред. код]