Гаврилівці (Кам'янець-Подільський район)
село Гаврилівці | |
---|---|
Миколаївська церква | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Жванецька сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 746 |
Площа | 2,796 км² |
Густота населення | 266,81 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32367 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°34′07″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.56861° пн. ш. 26.51361° сх. д.Координати: 48°34′07″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.56861° пн. ш. 26.51361° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32366, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Руда |
Карта | |
Мапа | |
|
Гаври́лівці — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва[ред. | ред. код]
Назва села походить, ймовірніше, від імені першопоселенця Гаврила.
Географія[ред. | ред. код]
Подільське село Гаврилівці розташоване в південно-західній частині України, за 15 кілометрів від Кам’янця-Подільського біля річки Кармалітанка. Повз село проходить автошлях національного значення Н03.
Клімат[ред. | ред. код]
Гаврилівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія[ред. | ред. код]
В урочищі Стінка, що біля села, археологами виявлені залишки трипільського поселення.
У 1460 році польським королем було дозволено брати десятину на користь кам’янецьких римо-католицьких єпископів.
Із списків 1493 року відомо, що Гаврилівці були великим селом, в якому рахувалось 11 «димів», тобто хат.
1513 року кам’янецькі міщани сперечалися з власником Гаврилівців й інших сіл щодо права вільного користування навколишніми лісами.
У XVI столітті село належало Струсю, хмільницькому старості, потім перейшло до Калиновських і Лянцкоронських та входило до складу Жванецького ключа, пізніше – Комару.
1843 року частину Гаврилівців куплено скарбницею у поміщика Комара та розпочалось заселення нової частини села, воно здійснювалося за заздалегідь підготовленим планом, сюди переселили частину людей зі Жванця, після чого і з’явився так званий Новий план, або ж нове село, забудоване за зразками військових поселень.[1]
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 744 осіб[3].
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,87 % |
румунська | 0,13 % |
Охорона природи[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
- Зборовець Василь Степанович — український просвітянин та мовознавець.
- Димінський Йосип Андрійович — український фольклорист, етнограф.
- Васільцов Віталій Валерійович — активіст Євромайдану, один із громадського списку національної скорботи «Небесна Сотня». Народився Гаврилівцях.
Проживали, перебували[ред. | ред. код]
- Корнєєв Анатолій Петрович — активіст Євромайдану, один із громадського списку національної скорботи «Небесна Сотня». Проживав Гаврилівцях.
Світлини[ред. | ред. код]
-
В'їзд в село
-
Миколаївська церква
-
Будинок культури
-
Придорожня крамниця біля села
-
Автобусна зупинка біля села
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
- Жванецький замок — історична оборонна споруда.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ГАВРИЛІВЦІ.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
- Hawryłowce, wieś, powiat kamieniecki, nad rzeką Olszanką... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 41. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |