Цвіклівці Перші
село Цвіклівці Перші | |
---|---|
Цвиклівці Перші з оглядового майданчика в с.Устя | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Жванецька сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1406 |
Населення | 350 |
Площа | 1,626 км² |
Густота населення | 301,35 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32378 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°34′33″ пн. ш. 26°37′35″ сх. д. / 48.57583° пн. ш. 26.62639° сх. д.Координати: 48°34′33″ пн. ш. 26°37′35″ сх. д. / 48.57583° пн. ш. 26.62639° сх. д. |
Водойми | річки Дністер та Смотрич, долиною тече маленький потічок |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32366, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Руда |
Карта | |
Мапа | |
|
Цві́клівці Перші — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва[ред. | ред. код]
Назву поселення мовознавці виводять від флороксеми «цвікла», а науковці пов'язують з найменуванням предків «Цвікло» — Цвіклівці. Друга частка сучасної назви села є диференційованим числівником доповненим в 1987 році після його роз'єднання.
Географія[ред. | ред. код]
Подільське село Цвіклівці Перші розкинулося на правому березі річки Смотрич, за 21 кілометр від Кам'янця-Подільського та за 8 кілометрів від автошляху національного значення Н03. Селом тече потік Безіменний, який на сході села впадає в Смотрич.
Клімат[ред. | ред. код]
Цвіклівці Перші знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села на малодоступному останці берега річки Смотрич виявлено трипільське поселення, в урочищі «Гряда» відкрито напівземлянку з двома вогнищами, вісім ям різного призначення. Зафіксовано сліди поселення скіфського часу, два черняхівських поселення: в урочищі «Бесаги» та урочищі «Оботуха». В урочищі «Щовб» зібрано фрагменти давньоруської кераміки, знайдено римську монету.
Перша писемна згадка про село датується XV століттям, а саме 1441 році.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
У 1959 році селі знайдено Цвіклівецький скарб прикрас: мідні пластинчасті браслети, мідні, кістяні та вапнякові намиста та пронизки, усього 822 вироби.
В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього частина села Цвіклівці Перші затоплено в долині річки Смотрич, неподалік від її впадини у Дністер. А саме село надалі розділене на дві частини.
4 березня 1987 року виконавчий комітет обласної ради народних депутатів ухвалив у Кам'янець-Подільському районі частину села Цвіклівці, розташовану на лівому березі річки Смотрич, іменувати як село Цвіклівці Другі та підпорядкував його Устянській сільській раді, а частину села на правому березі річки — як село Цвіклівці Перші та залишив його в підпорядкуванні Рудської сільської ради.
З 1991 року в складі незалежної України.
8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
2 квітня 2023 року парафіяни церкви Святого великомученика Георгія Побідоносця села Цвіклівці Перші на загальних зборах вирішили долучилися до канонічної Православної Церкви України (ПЦУ).[2]
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 350 осіб станом на 2001 рік.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Релігія[ред. | ред. код]
- Церква Святого великомученика Георгія Побідоносця (ПЦУ)
Туризм[ред. | ред. код]
Село є популярним місцем для відпочинку серед місцевого населення, працює декілька екосадиб. Поряд з поселенням знаходиться геологічна пам'ятка природи місцевого значення — розріз конилівської світи площею 4,0 га. Також біля села знаходиться Устянський заказник та оглядовий майданчик Гирло.
Охорона природи[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Галерея[ред. | ред. код]
-
В'їзд у село
-
Свято-Георгіївська церква
-
Будинок культури
-
Школа
-
Краєвид села
-
Краєвид села
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ Дві громади на Кам’янеччині перейшли з моспатріархату до ПЦУ.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |