Привороття Друге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Привороття Друге
Хати села Привороття Друге та вид на ландшафтний заказник Кармалюкова гора
Хати села Привороття Друге та вид на ландшафтний заказник Кармалюкова гора
Хати села Привороття Друге та вид на ландшафтний заказник Кармалюкова гора
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Гуменецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020030160094596
Основні дані
Населення 133
Площа 0,35 км²
Густота населення 380 осіб/км²
Поштовий індекс 32326
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°47′41″ пн. ш. 26°38′15″ сх. д. / 48.79472° пн. ш. 26.63750° сх. д. / 48.79472; 26.63750Координати: 48°47′41″ пн. ш. 26°38′15″ сх. д. / 48.79472° пн. ш. 26.63750° сх. д. / 48.79472; 26.63750
Місцева влада
Адреса ради 32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Центральна, 69
Карта
Привороття Друге. Карта розташування: Україна
Привороття Друге
Привороття Друге
Привороття Друге. Карта розташування: Хмельницька область
Привороття Друге
Привороття Друге
Мапа
Мапа

CMNS: Привороття Друге у Вікісховищі

Приворо́ття Друге — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва[ред. | ред. код]

Історично зафіксована назва «Привороття Маківське».[1]

Географія[ред. | ред. код]

Село Привороття Друге розташоване на правому березі річки Мукша, за 1-2 км від сіл Гуменці, Вербка та Маків. Біля села великі лісові масиви.

Клімат[ред. | ред. код]

Привороття Друге знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Негативний вплив мають численні кар'єри довкола села, що руйнують кряж Товтри та вирубуються лісові масиви. На державному рівні повинні бути прийняті програми, які б забезпечували відновлення таких територій до первинного стану, після завершення видобування копалин. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія[ред. | ред. код]

На південно-східній околиці в лісі є гора, яка зветься «Блазкове Городище». Там були вали, рови, знахідки різних часів.

Перша згадка про поселення XVII століття.

Портрет «Українець середніх років», який традиційно вважається портретом Устима Кармелюка

1830–1835 роки — селянський рух під проводом Устима Кармелюка, охоплював території поблизу села Привороття Друге. А саме на Кармелюковій горі в лісах розташовувались загони Кармелюка.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігири, такі збереглись в селах: Нігин, Черче.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.

В 19321933 селяни села пережили сталінський геноцид.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення[ред. | ред. код]

Населення становить 133 особи на 2001 рік.

Згідно перепису 2015 року селі мешкало 115 осіб.

Мова[ред. | ред. код]

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Економіка[ред. | ред. код]

  • Дитячий оздоровчий табір «Лісова пісня» — заклад розташований на території Національного природного парку «Подільські Товтри», поблизу Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». На території табору облаштовано футбольний майданчик, баскетбольна площадка, басейн та екран для перегляду фільмів. А чудовим доповненням відпочинку стануть мальовничі краєвиди, чисте лісове повітря та кришталева джерельна вода.

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». 14 березня 2024 року створена охоронна зона для збереження біорізноманіття у лісах та затверджений її паспорт. Охоронна зона розташована в межах Маківського лісництва філії «Кам’янець-Подільське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», біля села Привороття Друге на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Кармалюкова гора».[3]

Кармалюкова Гора[ред. | ред. код]

Поблизу села на товтрі Кармалюкова гора розкинувся заказник «Кармалюкова Гора». Його загальна площа 765 га. Назва нагадує про легендарного подільського героя — Устима Кармалюка, який разом зі своїми побратимами мав схованку у печері на верхівці гори. На товтрах зростає типовий дубово-грабовий ліс, у якому трапляються підсніжник звичайний, проліска дволиста, лілія лісова, любка дволиста, булатка великоквіткова, аконіт шерстистоустий, вовчі ягоди звичайні, кліщинець Бестерів та інші види. В лісі поширені такі роди мохів, як порелла, тортелла, грімія, а також лишайники з родів рамаліна, аномадон, тортула, леукодон.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Привороття Друге с.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
  3. На Хмельниччині створена перша охоронна зона для збереження об'єктів Червоної книги