Катрусин кінозал: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Pentax-ua (обговорення | внесок)
1727 редагувань
Немає опису редагування
Pentax-ua (обговорення | внесок)
1727 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 30: Рядок 30:


== Історія телепередачі ==
== Історія телепередачі ==
Вперше на екрані тьотя Катя з помічницею - лялькою Катрусею - з'явилися в телепередачі «На добраніч, діти» в 1972 році. Програма настільки припала до душі дітям, що телевізійники вирішили зробити їм окрему передачу. Так з'явився «Катрусин кінозал», який проіснував 15 років. Голосом Катрусі говорила артистка Театру ляльок Олена Клименко, яка сиділа поруч за столом з Катериною Лозовенко.
Вперше на екрані тьотя Катя з помічницею - лялькою Катрусею - з'явилися в телепередачі «На добраніч, діти» в 1972 році. Програма настільки припала до душі дітям, що телевізійники вирішили зробити їм окрему передачу. Так з'явився «Катрусин кінозал», який проіснував 15 років. Голосом Катрусі говорила артистка Театру ляльок Олена Клименко (Заслужена артистка УРСР), яка сиділа поруч за столом з Катериною Лозовенко.


Передача користувалася величезним успіхом, про що красномовно свідчили мішки листів, які надсилали до редакції діти зі всієї країни, вказуючи на конвертах: "Київ. Тьоті Каті та Катрусі". Крім листів, юні телеглядачі надсилали малюнки, іграшки та одяг для Катрусі. "Жила" Катруся в редакційній кімнаті. У ляльки навіть була спеціальна вішалка та ящик з одягом.
Передача користувалася величезним успіхом, про що красномовно свідчили мішки листів, які надсилали до редакції діти зі всієї країни, вказуючи на конвертах: "Київ. Тьоті Каті та Катрусі". Крім листів, юні телеглядачі надсилали малюнки, іграшки та одяг для Катрусі. "Жила" Катруся в редакційній кімнаті. У ляльки навіть була спеціальна вішалка та ящик з одягом.<ref>{{Cite web|url=http://kiev.sq.com.ua/rus/news/novosti/04.07.2018/znamenitye_kievlyane_tetya_katya_i_katrusin_kinozal/|title=Знаменитые киевляне. Тетя Катя и "Катрусин кiнозал"|website=Status Quo|language=en|accessdate=2019-01-22}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/dniprobooks/posts/423729064490161|title=Мистецтво|website=www.facebook.com|language=en|accessdate=2019-01-22}}</ref>


== Спроби та закриття телепрограми ==
== Спроби та закриття телепрограми ==
Однак незважаючи на популярність, передачу неодноразово намагалися закрити. Закінчилося все тим, що одного разу Катрусю просто вкрали. Катерина Лозовенко, прийшовши на роботу, не знайшла свою іграшкову помічницю. Ляльку намагалися розшукати, але безуспішно. Телеглядачам ж тітка Катя сказала, що їхня улюблена Катруся захворіла. Трохи пізніше закрили й «Катрусин кінозал». Катерина Лозовенко згадувала, що їй навіть не дали попрощатися з глядачами в ефірі. До редакції посипалися сотні листів з проханням повернути улюблену телепередачу, проте вони залишилися без відповіді.
Однак незважаючи на популярність, передачу неодноразово намагалися закрити. Закінчилося все тим, що одного разу Катрусю просто вкрали. Катерина Лозовенко, прийшовши на роботу, не знайшла свою іграшкову помічницю. Ляльку намагалися розшукати, але безуспішно. Телеглядачам ж тітка Катя сказала, що їхня улюблена Катруся захворіла. Трохи пізніше закрили й «Катрусин кінозал». Катерина Лозовенко згадувала, що їй навіть не дали попрощатися з глядачами в ефірі. До редакції посипалися сотні листів з проханням повернути улюблену телепередачу, проте вони залишилися без відповіді.<ref>{{Cite web|url=https://gazeta.ua/ru/articles/people-newspaper/_kuklu-iz-katrusinogo-kinozala-ukrali/144787|title=Куклу из "Катрусиного кинозала" украли|last=Gazeta.ua|date=2006-12-26|website=Gazeta.ua|language=ru|accessdate=2019-01-22}}</ref>


== Спроба відновити телепрограму ==
== Спроба відновити телепрограму ==
Рядок 42: Рядок 42:
Записів «Катрусиного кiнозалу» з тіткою Катею та Катрусею не збереглося. Телепередача виходила в прямому ефірі, а в ті роки їх не вважали за потрібне записувати.
Записів «Катрусиного кiнозалу» з тіткою Катею та Катрусею не збереглося. Телепередача виходила в прямому ефірі, а в ті роки їх не вважали за потрібне записувати.


21 вересня 2017 року ведуча легендарної української передачі Катерина Лозовенко померла.
21 вересня 2017 року ведуча легендарної української передачі Катерина Лозовенко померла.<ref>{{Cite web|url=https://ru.tsn.ua/ukrayina/umerla-veduschaya-legendarnoy-detskoy-peredachi-katrusin-kinozal-934477.html|title=Умерла ведущая легендарной детской передачи "Катрусин кинозал"|date=2017-09-21|website=ТСН.ua|language=ru|accessdate=2019-01-22}}</ref>

Версія за 22:22, 22 січня 2019

Катрусин кінозал
ЖанрДитяча программа
КраїнаУкраїна Україна
Моваукраїнська
Ориг. мережаУТ-1
Ориг. трансляціячервень 1972
Остання трансляція1988
Тривалість60 хвилин
Кількість сезонів15
КінокомпаніяУТ-1
Творча команда
Режисер(и)Ірина Дніпренко
Ведучі/АкториКатерина Лозовенко (Тьотя Катя), лялька Катруся (лялькар Олена Клименко)
Технічні дані
Українськомовна локалізація

Катрусин кінозал — українська щотижнева дитяча телепрограма, де ведуча тьотя Катя та лялька Катруся розповідали малюкам казки й історії, вели розмови про шкільні проблеми, дітей та дорослих. А також, в якості подарунка, в ефірі телепрограми показували 3-4 мультфільма.

Історія телепередачі

Вперше на екрані тьотя Катя з помічницею - лялькою Катрусею - з'явилися в телепередачі «На добраніч, діти» в 1972 році. Програма настільки припала до душі дітям, що телевізійники вирішили зробити їм окрему передачу. Так з'явився «Катрусин кінозал», який проіснував 15 років. Голосом Катрусі говорила артистка Театру ляльок Олена Клименко (Заслужена артистка УРСР), яка сиділа поруч за столом з Катериною Лозовенко.

Передача користувалася величезним успіхом, про що красномовно свідчили мішки листів, які надсилали до редакції діти зі всієї країни, вказуючи на конвертах: "Київ. Тьоті Каті та Катрусі". Крім листів, юні телеглядачі надсилали малюнки, іграшки та одяг для Катрусі. "Жила" Катруся в редакційній кімнаті. У ляльки навіть була спеціальна вішалка та ящик з одягом.[1][2]

Спроби та закриття телепрограми

Однак незважаючи на популярність, передачу неодноразово намагалися закрити. Закінчилося все тим, що одного разу Катрусю просто вкрали. Катерина Лозовенко, прийшовши на роботу, не знайшла свою іграшкову помічницю. Ляльку намагалися розшукати, але безуспішно. Телеглядачам ж тітка Катя сказала, що їхня улюблена Катруся захворіла. Трохи пізніше закрили й «Катрусин кінозал». Катерина Лозовенко згадувала, що їй навіть не дали попрощатися з глядачами в ефірі. До редакції посипалися сотні листів з проханням повернути улюблену телепередачу, проте вони залишилися без відповіді.[3]

Спроба відновити телепрограму

У 1990-х виникла ідея зробити аналог «Катрусиного кiнозалу», і Катерина Лозовенко навіть підібрала для проекту нову ляльку. Однак ідея так і залишилася на папері.

Записів «Катрусиного кiнозалу» з тіткою Катею та Катрусею не збереглося. Телепередача виходила в прямому ефірі, а в ті роки їх не вважали за потрібне записувати.

21 вересня 2017 року ведуча легендарної української передачі Катерина Лозовенко померла.[4]

  1. ↑ Знаменитые киевляне. Тетя Катя и "Катрусин кiнозал". Status Quo (англ.). Процитовано 22 січня 2019.
  2. ↑ Мистецтво. www.facebook.com (англ.). Процитовано 22 січня 2019.
  3. ↑ Gazeta.ua (26 грудня 2006). Куклу из "Катрусиного кинозала" украли. Gazeta.ua (рос.). Процитовано 22 січня 2019.
  4. ↑ Умерла ведущая легендарной детской передачи "Катрусин кинозал". ТСН.ua (рос.). 21 вересня 2017. Процитовано 22 січня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Катрусин_кінозал&oldid=24300992