Ібрагім Захір ад-Дін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ібрагім Захір ад-Дін
бей Держави Шах-Арменідів
Початок правління: 1112
Кінець правління: 1127
Інші титули:емір
Попередник: Сокман I ал-Кутбі
Наступник:Ахмад
Дата народження: невідомо
Дата смерті:1126/1127
Місце смерті:Ахлат
Дружина:Тамта
Діти:1 син і 1 донька
Династія:Сокменли
Батько:Сокман I ал-Кутбі
Мати:Інанч-хатун

Ібрагім Захір ад-Дін (*д/н — 1126/1127) — 2-й бей Держави Шах-Арменідів з 1112 до 1126/1127 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Сокменли. Старший син Сокмана I та Інанч-хатун. Після загибелі батька у 1112 році стає новим правителем держави. Втім фактичну владу мала мати Ібрагіма. Внаслідок її втручання та слабкості й недосвідченності нового бея Шах-Арменіди втратили низки володінь в Малій Азії. До 1115 року стали самостійними князі Сасуна, втрачено Манцикерт, долину біля міста Бінгьоль.

Також посилився вплив сельджуцького султана Мухаммеда I, який у 1116 році відняв у Шах-Арменідів важливе місто Сильван з областю й передав його синові Масуду. Згодом місто перейшло до Артукідів, суперників Ібрагіма. Саме Ібрагім заклав традицію шлюбів з вірменськими принцесами оженившись на представниці роду Мхаргрдзелі-Закаряни. Це в свою чергу розширило підтримку серед місцевого переважно вірменського населення.

У 1118—1119 роках не скористався внутрішніми чварами в Сельджуцькій імперії, встановивши мир з усіма сусідами. У 1121 році на чолі війська брав участь в Дідгорській битві, де мусульмани зазнали поразки від христиняської коаліції на чолі із Давидом IV, царем Грузії. У 1123—1124 роках завдав поразки роду Салтукідів, які визнали зверхність Ібрагіма. Помер у напркиінці 1126 або напочатку 1127 року. Йому спадкував брат Ахмад.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • O. Turan, Selçuklular Tarihi ve Türk İslam Medeniyeti, İstanbul 1969, s. 180—181
  • Bosworth C. E. The new Islamic dynasties. A chronological and genealogical manual. N.Y., 1996. Р. 197
  • Salim Koca, Selçuklu Devri Türk Tarihinin Temel Meseleleri, Berikan Yayınları, Ankara 2011, s. 177