Перегляд вихідного коду сторінки Іл-4

{{Військовий літак|
|Повна назва = Іл-4 (ДБ-3Ф)
|Модель = 
|Фотографія = Ily-4.jpg
|Призначення = дальній бомбардувальник
|Перший політ = [[21 травня]] [[1939]]
|Прийнятий на озброєння = 1939
|Знятий з озброєння = [[1947]]
|Період використання = [[1939]]—[[1947]]
|На озброєнні у = СРСР
|Екіпаж = 3-4
|Крейсерська швидкість = 
|Максимальна швидкість = 428
|МШ у землі = 
|МШ на висоті = 
|Бойовий радіус = 
|Дальність польоту = 3300
|Тривалість польоту =
|Практична стеля = 8900
|Бойова стеля =
|Швидкопідйомність = 
|Довжина = 14,76
|Висота = 4,1
|Розмах крил = 21,44
|Розмах верхніх крил =
|Площа крил = 66,7
|Стрілоподібність = 
|Шасі = 
|Маса пустого = 5701
|Маса спорядженого = 8033 
|Максимальна маса злету =
|Двигуни = 2 × М-88
|Тяга = 2 × 1100 к.с.
|Тяга форсажна =
|Гарматне озброєння             = 
|Точок підвіски                 = 
|Маса підвіски                  =  
|Внутрішнє бомбове навантаження = 1000 кг (максимальне 2500  кг)
|Підвісне озброєння             = 
|Кулеметне озброєння            = 3 × 7,62 мм кулемети [[ШКАС]]
|Торпедне озброєння             = 1 × 940 кг [[торпеда]] 45-36-АН або 45-36-АВ
| озброєння = 
|Виробник = [[Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство]]
|Всього збудовано = 5256
|Модифікації = Іл-4Т 
|Конструктор = [[Іллюшин Сергій Володимирович|Іллюшин]]
}}

'''Іл-4''' (до 1941 року&nbsp;— '''ДБ-3Ф''')&nbsp;— [[СРСР|радянський]] двомоторний дальній [[бомбардувальник]] часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Був глибокою модернізацією [[ДБ-3]] і основним дальнім бомбардувальником ВПС Радянського союзу протягом всієї війни.

== Виробництво ==
Використання [[ДБ-3]] показали його велику складність в експлуатації, високу аварійність і цілий ряд інших недоліків. Тому почалась робота над глибокою модернізацією машини, яка отримала заводське позначення ЦКБ-30Ф. Було вирішено використати потужніші двигуни M-88 (1100 к.с.), також було подовжено носову частину фюзеляжу, з ширшим заскленням і покращеним оглядом. Також було здійснено багато інших змін, і враховано потребу в масовому виробництві.

Роботи почались в 1938 році, а вже 21 травня 1939 року літак було віддано на випробовування. Двигун М-88 ще не був повністю готовим, тому на прототипі і перших серійних літаках використовувався М-87.

Нова модифікація замінила попередні версії ДБ-3 на заводах №&nbsp;39 і №&nbsp;18 в 1939 році, в 1941 році ДБ-3Ф почали випускати і на заводі №&nbsp;126 в [[Комсомольськ-на-Амурі]], на перших двох випуск продовжувався до літа 1941 року, а №&nbsp;126 випустив останні 4 Іл-4 в 1946 році. За роки виробництва було побудовано 5256 літаків, більшість з яких було втрачено в [[Бойовий виліт|бойових вильотах]] або розбито в [[аварія]]х і [[катастрофа]]х.{{sfn|Харук|2012|p=179-182}}

== Основні модифікації ==
* '''ДБ-3Ф''' або '''Іл-4'''&nbsp;— оснащувався двигунами М-88, а 1942 року на літак стали встановлювати мотори М-82. Захисне озброєння складалось з трьох 7,62-мм кулеметів [[ШКАС]] в носовій, верхній і нижній установках. З 1942 року кулемет в верхній установці замінили на 12,7-мм кулемет [[Універсальний кулемет Березина|УБТ]]. Через відсутність штатних гвинтів АВ-5 встановлювали втулки від гвинтів ВІШ-22 з лопатями від ВПШ-21, що підвищило характеристики літака, але погіршило надійність планера і шасі. 1943 року збільшена стріловидність крила по передньому краю.
* '''Іл-4Т'''&nbsp;— торпедоносна модифікація для дій на морських [[Театр воєнних дій|ТВД]]. У деяких літаках в бомбовому відсіку розташовували додатковий паливний бак.
* '''Іл-4ТК'''&nbsp;— висотний варіант з двигунами М-88Б, турбокомпресорами ТК-3 і герметичною кабіною екіпажу. Побудований один варіант для випробувань.
* '''Іл-4 «Аерофото»'''&nbsp;— літак-фоторозвідник.

== Тактико-технічні характеристики ==
[[Файл:Ilyushin Il-4 3-view line drawing.svg|міні|праворуч|300пкс|]]
{| class="wikitable" style="text-align:center"
|-
! colspan="2" | !! ДБ-3Ф<br/><small>випуск 1941 року</small> !! Іл-4<br/><small>випуск 1943 року</small> !! Іл-4<br/><small>випуск 1944 року</small>
|-
! colspan="2" | Довжина
| colspan="3" | 14,76 м
|-
! colspan="2" | Висота
| colspan="3" | 4,1 м
|-
! colspan="2" | Розмах крил
| colspan="3" | 21,44 м
|-
! colspan="2" | Площа крил
| colspan="3" | 66,7 м²
|-
! rowspan="2" | Маса
! пустого
| 5701 кг || 5800 кг ||
|-
! спорядженого
| 8033 кг || 9470 кг || 9290 кг
|-
! colspan="2" | Двигуни
| colspan="3" | 2 × М-88
|-
! colspan="2" | Потужність
| colspan="3" | 2 × 1100 [[Кінська сила|к. с.]]
|-
! colspan="2" | Максимальна швидкість
| 428 км/год || 463 км/год || 406 км/год
|-
! colspan="2" | Дальність польоту
| 3300 км ||  || 3145 км
|-
! colspan="2" | Практична стеля
| 8900 м || 8700 м || 8750 м
|-
! colspan="2" | Час підйому на 4000 м
| 13,0 хв || 17,5 хв || 16,1 хв
|}

== Історія використання ==
[[Файл:Ilyushin Il-4 (14260323519).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Іл-4 на аеродромі.]]
[[Файл:Ил-4 с торпедным вооружением.jpg|міні|праворуч|200пкс|Іл-4 з підвішеною торпедою.]]
[[Файл:Iljushin DB-3F (SA-kuva 148731).jpg|міні|праворуч|200пкс|Фінський Іл-4]]
[[Файл:RIAN archive 834148 On combat mission. Pacific Fleet. WWII (1941-1945).jpg|міні|праворуч|200пкс|Іл-4 Тихоокеанського флоту. 1945 рік.]]
Перші Іл-4 надійшли в авіаційні полки на початку 1940 року, а до літа вже складали половину авіації далекого радіусу дії на заході Радянського союзу. Також невелика кількість Іл-4 була передана мінно-торпедним частинам морської авіації.

На початку [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] Іл-4 використовувався спільно з [[ДБ-3]]: в перші два дні війни ці літаки залучались до ударів по містах в тилу противника, а потім почали використовуватись для ударів по німецьких військах. Відсутність нижньої вогневої точки на багатьох літаках давалась взнаки, німецькі винищувачі могли безкарно збивати Іл-4, тому їх терміново доопрацьовували, ввели четвертого члена екіпажу, що змістило центрування ще більш до хвоста і погіршило стійкість. Теоретично на літак можна було підвісити до 2500&nbsp;кг бомб, але на практиці це було рідко. Неправильна організація бойових вильотів, спрямування на виконання невластивих завдань в початковий період війни призводили до важких втрат ДБ-3. Так, [[22 червня]] [[1941]] року з 70 літаків Іл-4 96-го {{comment|ДБАП|далекобомбардувальний авіаполк}}, не повернулося 22 машини, з яких більше половини були збиті. [[23 червня]], при нанесенні бомбового удару по автоколоні противника дев'яткою Іл-4 212-го ДБАП було втрачено вісім літаків.

Найвідомішим бойовим досягненням цих літаків в перший рік війни стало [[Бомбардування Берліна радянською авіацією в 1941 році|бомбардування Берліна]] літом 1941 року&nbsp;— серія авіанальотів на столицю [[Третій Рейх|нацистської Німеччини]], здійснених з [[7 серпня]] по [[5 вересня]] [[Військово-повітряні сили СРСР|радянською авіацією]]. Операція була здійснена на фоні відступу військ [[РСЧА]] на радянсько-німецькому фронті і в більшій мірі носила [[Пропаганда|пропагандистський]] характер, не вплинувши на хід бойових дій.

Протягом 1940-41 років кількість Іл-4 постійно зменшувалась, бойові втрати були високі, а поповнення зменшилось, оскільки основний виробник двигунів М-88&nbsp;— завод №&nbsp;29 був евакуйований на Урал. Але починаючи з 1942 року кількість Іл-4 в військах почала зростати, і коли 1 березня 1942 року радянське командування вирішило створити авіацію далекої дії (АДД) в її склад ввійшли 8 дивізій, з них 5 оснащувались Іл-4 (319 літаків). Ще частина Іл-4 не була включена в АДД, наприклад 132-а і 113-а бомбардувальні дивізії.

Літом 1942 року АДД намагались перешкодити наступу німецьких військ біля Харкова, які атакували після [[Харківська операція (1942)|невдалого наступу радянських військ]]. Атаки були здебільшого денні і з малих висот, тому втрати були суттєві, але виробництво їх покривало. З літа 1942 року АДД також почали здійснювати бомбардування об'єктів в тилу: 20 липня 1942 року бомбардували [[Кенігсберг]], повторні бомбардування відбулись 24 і 26 липня, при цьому в останньому взяли участь 88 Іл-4. 26 серпня Іл-4 завдали удару по Берліну, а 14 вересня відбувся масований наліт на об'єкти в Румунії ([[Бухарест]], нафтопереробні заводи в [[Плоєшті]] і по порту [[Галац]].) В кінці 1942 року дальні бомбардування було тимчасово припинено через початок великих [[Сталінградська битва|боїв в Сталінграді]], загалом під Сталінградом діяло 480 Іл-4.

В 1942 році значна кількість Іл-4 надійшла і морській авіації, в першу чергу Чорноморському флоту. Від початку року вони закладали мінні загородження, а 21 травня була здійснена перша торпедна атака проти румунського транспортного судна в гирлі Дунаю, хоча останнє і не потонуло. В липні 1942 року Іл-4 також стає основним бомбардувальником в Балтійському і Північному флотах. Частина торпедоносців також отримала можливість використовувати некеровані ракети PC-82.

В 1943 році було 5 корпусів повністю оснащених Іл-4, які брали участь в усіх великих кампаніях того року. Під час [[Битва на Курській дузі|битви на Курській дузі]] АДД зосередило там 740 літаків, більшість з яких складали Іл-4. Вони здійснювали нальоти на залізничні вузли поза фронтом. При цьому тактика застосування Іл-4 ставала складнішою, бомбардувальники виходили на ціль з різних сторін, виділялись окремі групи для придушення ППО противника, також з'явились спеціалізовані літаки які мали маркувати ціль. В червні-серпні 1943 року дивізії з Іл-4 допомагали знімати блокаду з Ленінграду.

АДД суттєво посилилась до 1944 року і в перші 5 місяців було скинуто вдвічі більше бомб ніж за весь 1942 рік. Основна кількість місій все ще була тактичного значення&nbsp;— проти військ на передовій, але також відбувались і стратегічні польоти. В лютому 1944 року почалось бомбардування [[Гельсінкі]] і інших фінських міст. В березні 1944 року масованими бомбардуваннями був підданий [[Таллінн]]. Під час боїв в Криму, весною 1944 року, Іл-4 перешкоджали роботі портів [[Констанца]] і [[Галац]], а також бомбили німецькі укріплення під Севастополем. В липні 1944 року більшість частин АДД було перекинуто в Білорусь для підтримки [[Операція «Багратіон»|наступу радянських військ]]. Основними цілями стали залізничні вузли, зокрема Брест. До кінця року Іл-4 завдавали ударів в ближньому тилу противника і укріплених районах, тільки епізодично здійснюючи нальоти в глибокий тил. В 1945 році, коли більшість частин було перекинуто в Польщу Іл-4 почали бомбардування німецьких міст, аеродромів і мостів. У наступі на Берлін було задіяно близько 500 Іл-4.

В [[Радянсько-японська війна|радянсько-японській війні]] брали участь як і полки розташовані на Далекому Сході, так і перекинуті з Європи. Перші вильоти були здійснені в ніч з 8 на 9 серпня проти [[Харбін]]у. Інтенсивні бойові вильоти продовжувались аж до 19 серпня. Після війни Іл-4 залишався наймасовішим літаком в частинах розташованих на Далекому сході і використовувався там аж до 1947 року. Приблизно скільки ж Іл-4 прослужив і в морській авіації.

Декілька Іл-4 були захоплені німецькими військами при наступі, а восени 1942 року 4 такі літаки були продані в Фінляндію, але один розбився при перельоті. Інші три ввійшли в групу ''Lelv 48'', в складі якої, щоправда пробули недовго і здійснили тільки три вильоти. В кінці 1943 року їх було переведено в групу ''Lelv 46'', яка завдавала ударів по радянських аеродромах. Після початку [[Радянсько-фінська війна (1941—1944)|радянського наступу]] фінські Іл-4 намагались знищити мости і дороги через Карельський перешийок. Після капітуляції Фінляндії два вцілілих Іл-4 здійснили декілька вильотів проти німецьких [[Лапландська війна|військ в Лапландії]].{{sfn|Харук|2012|p=179-182}}

=== Оцінка проекту ===
На момент створення Іл-4 був сучасним літаком, який не поступався бомбардувальникам інших країн. Проте літак сильно застарів до кінця війни, оскільки суттєвої модернізації не проводилось, в першу чергу силової установки, яка не змінювалась за весь час виготовлення. Також Іл-4 не міг стати стратегічним бомбардувальником, оскільки не мав всього необхідного обладнання, зокрема автопілота, що при відсутності другого пілота було доволі критичним.{{sfn|Харук|2012|p=179-182}}

== Література ==
* {{книга |автор = Драбкин А. В.|заголовок = Я дрался на бомбардировщике |місце = М. |видавництво = «Яуза» |рік =2007 |сторінки = |сторінок = 505 |тираж = 4000 |isbn = 978-5-699-15419-7}} {{ref-ru}}
* {{книга |автор = Новожилов Г. В. и др.|заголовок = Из истории советской авиации: Самолёты ОКБ имени С. В. Ильюшина |місце = М. |видавництво = Машиностроение |рік =1990 |сторінки = 34-62, 367—368 |сторінок = 384 |тираж = |isbn = 5-217-01056-8}} {{ref-ru}}
* {{книга |автор = Gordon, Yefim and Khazanov, Dmitri|заголовок = Soviet Combat Aircraft of the Second World War |місце = Hinckley, England |видавництво = Midland Publishing |рік = 1999 |volume =2. Twin-Engined Fighters, Attack Aircraft and Bombers |pages =172, 97-104 |allpages = 176 |серия =  |isbn = 1-85780-084-2}} {{ref-en}}
* {{книга|автор= [[Харук Андрій Іванович|Харук А.И.]] |рік= 2012 |заголовок= Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы |місце=Москва |видавництво= Яуза::ЭКСМО |сторінок=400 |isbn=978-5699595877}} {{ref-ru}}

== Посилання ==
{{Commonscat-inline|Ilyushin Il-4}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Літаки ДКБ ім. Ілюшина}}
{{WWIIUSSRAF}}
{{Літаки Фінляндії часів Другої світової війни}}
{{Літаки ВПС Китайської Республіки часів Другої японо-китайської війни}}

[[Категорія:Військові літаки СРСР]]
[[Категорія:Бомбардувальники Другої світової війни]]
[[Категорія:Торпедоносці]]
[[Категорія:Бомбардувальники СРСР]]
[[Категорія:Двомоторні поршневі літаки]]