Авл Манлій Вульсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авл Манлій Вульсон
Народився невідомо
Помер після 177 до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовий очільник
Суспільний стан патрицій
Посада римський губернаторd, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Військове звання консул
Термін 177 рік до н.е.
Попередник Луцій Манлій Ацидін Фульвіан
Наступник Тиберій Семпроній Гракх
Рід Манлії
Батько Гней Манлій Вульсон

Авл Манлій Вульсон (*Aulus Manlius Vulso, д/н — після 177 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Манліїв. Дитиною втратив свого батька Гнея Манлія Вульсона. У 194 році до н. е. призначається одним з триумвірів для заснування римської колонії у Фуріях на півдні Італії. на цій посаді Вульсон перебував до 192 року до н. е.

Після загибелі у Лігурії у 189 році до н. е. претора Луція Бебія Дівса сенат призначає Авла Манлія претором-суфектом. Він продовжив боротьбу проти лігурійців.

У 178 році до н. е. стає консулом (разом з Марком Юнієм Брутом). Як провінцію отримує Цизальпійську Галлію. Незабаром отримує повноваження для ведення війни проти істрійців, втім тут Вульсон зазнав невдачі. Тому йогому на допомогу спрямовано Брута. Після цього обидва консули перейшли у наступ. Втім у 177 році до н. е. народні трибуни Гай Папірій Турбон і Авл Ліциній Нерва заявили про самоправство Манлія Вульсона й запропонував не продовжувати його імперію. Того ж року до військового табору прибув Гай Клавдій Пульхр. Вульсон разом із колегою відмовилися передвати владу Пульхру з огляду на те, що останній не здійснив необхідних обрядів. Водночас Вульсон намагався завершити істрійську військову кампанію. Але не встиг — Пульхр у Римі провів священні ритуали й повернувся до Істрії. Подальша доля Авла Манлія Вульсона невідома.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Friedrich Münzer: Manlius 90). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XIV,1, Stuttgart 1928, Sp. 1214–1215.
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3