Перегляд вихідного коду сторінки Айра Ікер

{{Військовик
| ім'я               = <big>Айра Ікер</big>
| портрет            = Portrait of USAF Lt Gen Ira C. Eaker.jpg
| розмір             = 240пкс
| підпис             =
| прізвисько         = 
| ім'я при народженні= Ira Clarence Eaker
| дата народження    = 13.4.1896
| місце народження   = {{ПрапорЗначок|Сполучені Штати Америки|1896}} [[Понтоток (Техас)|Понтоток]], [[Мейсон (округ, Техас)|Мейсон]], [[Техас]]
| дата смерті        = 6.8.1987
| місце смерті       = {{Прапорець|USA}} [[Ендрюс (авіабаза)|авіабаза Ендрюс]], [[Меріленд]]
| місце поховання    = {{Прапорець|USA}} [[Арлінгтонський національний цвинтар]]
| координати місця поховання=
| приналежність      = [[Файл:Prop and wings.svg|20px]] [[Авіаційна служба Армії США|Авіаційна служба Армії]]<br/>{{FПовітряний корпус Армії США}}<br/>{{FПС армії США}}<br/>{{FПС США}}
| країна             = {{USA}}
| освіта             = [[Університет Південної Каліфорнії]]<br/>[[Командно-штабний коледж армії США]]
| рід військ         = [[Файл:USA - Army Infantry Insignia.png|20px|]] [[піхота]]<br/>[[Файл:Prop and wings.svg|20px|]] [[військова авіація]]
| роки служби        = [[1917]]—[[1947]]
| звання             = {{Ранг|країна=США|звання=Генерал}}
| формування         =
| командування       = [[8-ма повітряна армія (США)|8-ма повітряна армія]]
| битви              = '''[[Друга світова війна]]'''<br/>
* [[Стратегічні бомбардування під час Другої світової війни|Стратегічні бомбардування Німеччини]]
* [[Операція «Френтік»]]
[[Італійська кампанія (1943—1945)|Італійська кампанія]]
* [[Битва при Монте-Кассіно]]
* [[Операція «Шінгл»]]
* [[Операція «Драгун»]]
| нагороди           =
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Медаль «За видатні заслуги» ВПС США}}{{!!}}{{Медаль «За видатні заслуги» армії США}}{{!!}}{{Медаль «За видатні заслуги» ВМС США}}
{{!}}-
{{!}}{{Срібна Зірка (США)}}{{!!}}{{Легіон Заслуг (Легіонер) (США)}}{{!!}}{{Хрест льотних заслуг (США)}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль ВПС (США)}}{{!!}}{{Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)}}{{!!}}{{Пам'ятна медаль оборони Америки}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «За Американську кампанію»}}{{!!}}{{Медаль «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну кампанію»}}{{!!}}{{Медаль Перемоги у Другій світовій війні (США)}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден Британської Імперії (військовий)}}{{!!}}{{Орден Лазні}}{{!!}}{{Великий офіцер ордена Почесного легіону}}
{{!}}-
{{!}}{{Воєнний хрест 1939—1945 з пальмовою гилкою}}{{!!}}{{Срібний Хрест Заслуг з мечами}}{{!!}}{{Орден Кутузова 2 ступеня}}
{{!}}-
{{!}}{{Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря}}{{!!}}[[Файл:ARG Order of the Liberator San Martin - Grand Officer BAR.png|55px|Командор ордена Визволителя Сан-Мартіна (Аргентина)]]{{!!}}[[Файл:BRA Order of the Southern Cross - Grand Officer BAR.png|55px|Гранд офіцер ордена Південного Хреста (Бразилія)]]
{{!}}-
{{!}}[[Файл:PER Order of the Sun of Peru - Officer BAR.png|55px|Офіцер ордена «Сонце Перу»]]{{!!}}[[Файл:BRA Ordem do Mérito Aeronáutico Cavaleiro.png|55px|Кавалер ордена «За заслуги в аеронавтиці» (Бразилія)]]{{!!}}[[Файл:BOL Order of Condor of the Andes - Knight BAR.png|55px|Лицар ордена Кондора Анд (Болівія)]]
{{!}}-
{{!}}{{Офіцер ордена Заслуг (Чилі)}}{{!!}}[[Файл:VEN Order of the Liberator - Officer BAR.png|55px|Офіцер ордена Визволителя (Венесуела)]]{{!!}}[[Файл:Order of the partisan star with golden wreath Rib.png|55px|Орден Партизанської зірки із золотим вінком (СФРЮ)]]
{{!}}-
{{!)}}
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} [[Файл:USAF Command Pilot Wings.svg|55px|]]
{{!)}}
| відносини          =
| інше               =
}}
'''Айра Клеренс Ікер''' ({{lang-en|Ira Clarence Eaker}}; [[13 квітня]] [[1896]], [[Понтоток (Техас)|Понтоток]], [[Техас]]&nbsp;— [[6 серпня]] [[1987]], [[Ендрюс (авіабаза)|авіабаза Ендрюс]], [[Меріленд]])&nbsp;— американський [[воєначальник]], [[Генерал (США)|генерал]] Повітряних сил США (1985). Учасник [[Друга світова війна|Другої світової війни]], командувач [[8-ма повітряна армія (США)|8-ї повітряної армії]] на Європейському театрі в роки Другої світової війни.

== Біографія ==
{{Вставка
|Вирівнювання  =right
|Ширина        =265px
|Текст         ='''Військова кар'єра'''
* [[15 серпня]] [[1917]]&nbsp;— [[другий лейтенант]]
* [[6 вересня]] [[1919]]&nbsp;— [[перший лейтенант]]
* [[1 липня]] [[1920]]&nbsp;— [[Капітан (військове звання)|капітан]]
* [[1 серпня]] [[1935]]&nbsp;— [[майор]]
* [[18 серпня]] [[1940]]&nbsp;— [[підполковник]]
* [[24 грудня]] [[1941]]&nbsp;— [[полковник]]
* [[17 січня]] [[1942]]&nbsp;— [[бригадний генерал]]
* [[7 вересня]] [[1942]]&nbsp;— [[генерал-майор]]
* [[13 вересня]] [[1943]]&nbsp;— [[генерал-лейтенант]]
* [[26 квітня]] [[1985]]&nbsp;— [[Генерал (США)|генерал]]
|Підпис        =
}}
Айра Клеренс Ікер народився [[13 квітня]] [[1896]] року у Філд-Крік, штат [[Техас]], у 1896 році в родині голландського фермера-орендаря. Освіту здобув у Південно-Східному державному педагогічному коледжі в [[Дюрант (Оклахома)|Дюранті]], штат [[Оклахома]]. У серпні 1917 року поступив на військову службу до армії. Був призваний на дійсну службу в 64-й піхотний полк у [[Форт Блісс|Кемп-Блісс]], [[Ель-Пасо (округ, Техас)|Ель-Пасо]], Техас з присвоєнням військового звання [[другий лейтенант]] піхоти офіцерського [[Резерв Армії США|резервного корпусу]]. 20 грудня 1917 року 64-й піхотний полк був включений до 14-ї піхотної бригади [[7-ма піхотна дивізія (США)|7-ї піхотної дивізії]], що готувалася до відправлення до Франції. 15 листопада 1917 року Ікер продовжив службу в [[Регулярна армія США|регулярній армії]]. Пізніше він отримав ступінь [[Бакалавр мистецтв|бакалавра мистецтв]] з [[Журналістика|журналістики]] в [[Університет Південної Каліфорнії|Університеті Південної Каліфорнії]] в 1934 році.

До березня 1918 року Ікер продовжував службу в 64-му піхотному полку, коли його відправили на курси льотної підготовки в Остіні та Келлі Філдс у Техасі. Після закінчення навчання в жовтні наступного року він отримав кваліфікацію пілота і був направлений у Роквелл-Філд, [[Каліфорнія]].

У липні 1919 року офіцер був переведений для подальшого проходження служби на [[Філіппінський архіпелаг|Філіппінські острови]], де служив у 2-й авіаескадрильї у Форт-Міллс до вересня 1919 року; у 3-й авіаційній ескадрильї в Кемп Стотсенбург до вересня 1920 року та на штабних посадах Департаменту авіації, а також до вересня 1921 року командував авіабазою постачання у філіппінській Манілі.

[[1 липня]] 1920 року його призвали до регулярної армії в чині капітана [[Авіаційна служба Армії США|Авіаційної служби]], а в січні 1922 року він повернувся до Штатів для виконання обов'язків у Мітчел Філд, штат Нью-Йорк, де Ікер командував 5-ю авіаційною ескадрильєю, а пізніше був [[ад'ютант]]ом.

У червні 1924 року Ікер був призначений виконавчим помічником в Управлінні авіаційної служби у [[Вашингтон]]і, округ Колумбія, а з 21 грудня 1926 року по 2 травня 1927 року&nbsp;— пілот одного з [[Летючий човен|плавучих літаків]] [[Loening OL|Loening OA-1]] ''Pan American Goodwill Flight'', який здійснив політ на 35 200&nbsp;км навколо Південної Америки та разом з іншими був нагороджений [[приз Маккея|призом Маккея]]. Потім він став виконавчим офіцером в офісі помічника [[Військовий міністр США|військового міністра]] у Вашингтоні.
[[Файл:Eaker, Cannon, Devers and Larkin.jpg|міні|праворуч|220пкс|Керівники [[Операція «Анвіл»|операції «Енвіл»]] (зліва направо): американські генерали Айра Ікер, [[Джон Кеннет Кеннон|Джон К. Кеннон]], [[Джейкоб Деверс]] і [[Томас Ларкін]]. 1944]]

У вересні 1926 року він був призначений офіцером з експлуатації та лінійного технічного обслуговування в Боллінг-Філд, Вашингтон. Виконуючи цю посаду, він брав участь у ролі старшого пілота в польоті армійського літака ''Question Mark'' з 1 по 7 січня 1929 року, поставивши новий світовий рекорд тривалості польоту. За це досягнення весь екіпаж з п'яти осіб, включаючи Ікера та командира місії майора [[Карл Спаатс|Карла Спаатса]], були нагороджені [[Хрест льотних заслуг (США)|Хрестом льотних заслуг]]. У 1930 році Айра Ікер здійснив перший трансконтинентальний політ повністю по приладах.

У жовтні 1934 року Ікер прибув для продовження служби на авіабазу [[Марч (авіабаза)|Марч-Філд]], штат Каліфорнія, де очолив командування 34-ю винищувальною ескадрильєю, а пізніше 17-ю винищувальною ескадрильєю. Влітку 1935 року він був направлений на службу у ВМС і на борту авіаносця [[USS Lexington (CV-2)|«Лексінгтон»]] брав участь у маневрах на Гаваях і [[Гуам]]і.

У серпні 1935 року Ікер поступив до тактичної школи повітряного корпусу в [[Максвелл (авіабаза)|Максвелл Філд]], штат [[Алабама]], а після закінчення в червні наступного року продовжив навчання в армійській [[Командно-штабний коледж армії США|Командно-штабній школі]] у [[Форт Лівенворт]]і, штат [[Канзас]], яку закінчив у червні 1937 року. З 3 по 7 червня 1936 року Ікер здійснив перший трансконтинентальний політ «наосліп» (лише за показаннями приладів літака) з [[Нью-Йорк]]а до [[Лос-Анджелес]]а. Пізніше призначений помічником начальника відділу інформації в [[Повітряний корпус Армії США|Офісі начальника авіаційного корпусу]] (OCAC) у Вашингтоні. У листопаді 1940 року Ікер отримав командування 20-ю винищувальною групою в Гамільтон-Філд, Каліфорнія. У 1941 році він отримав звання [[полковник]]а.

=== Друга світова війна ===
У січні 1942 року Айра Ікер підвищений у ранзі до бригадного генерала. Незабаром він отримав від керівництва завдання&nbsp;— організувати VIII бомбардувальну команду (яка пізніше була реорганізована у [[8-ма повітряна армія (США)|8-му повітряну армія]]) в Англії та вивчати британську систему проведення бомбардувальних операцій. У грудні 1942 року він прийняв командування 8-ю повітряною армією, яку створював. У промові, яку він виголосив перед британцями, яка зробила йому прихильну публічність, він сказав: ''''.
{{text|
«''«Ми не будемо багато говорити, доки не закінчимо бої. Ми сподіваємося, що після того, як ми підемо, ви будете раді, що ми прийшли»''
{{oq|en|«"We won't do much talking until we've done more fighting. After we've gone, we hope you'll be glad we came."}}}}

Значна частина персоналу Ікера, з якими він починав роботу на Британських островах, включаючи капітана Фредеріка В. Касла, капітана Бейрна Лея-молодшого та лейтенанта Гарріса Халла, складалася з офіцерів запасу, а не кадрових військових, і група стала відомою як «Аматори Ікера».

Протягом усієї війни Ікер був прихильником «точного» бомбардування військових і промислових об'єктів на окупованій Німеччиною території та, зрештою, Німеччини, у денний час, щоб завдати удару по здатності противника вести війну, мінімізуючи втрати серед цивільного населення. [[Британці]] вважали денне бомбардування надто ризикованим і хотіли, щоб американці приєдналися до них у нічних рейдах, які б націлювалися на завдавання ураження ширшим територіям. Але Ікер переконав скептично налаштованого Вінстона Черчилля, що американський і британський підходи доповнюють один одного, у односторінковому меморандумі, який завершував: «Якщо Королівські ПС продовжує нічні бомбардування, а ми бомбимо вдень, ми будемо бомбити їх цілодобово, і диявол не матиме спокою».

[[17 серпня]] 1942 року він особисто взяв участь у першому американському нальоті важких бомбардувальників [[Boeing B-17 Flying Fortress|B-17 «Летюча фортеця»]] проти німецьких окупаційних сил у Франції, атакувавши [[Руан]]. Однак, оскільки втрати американських бомбардувальників унаслідок атак німецьких винищувачів при проведенні місій з глибокого проникнення за межі доступного радіусу дій союзних винищувачів, Ікер, можливо, втратив частину довіри командувача ПС армії США генерала [[Генрі Арнольд]]а. Щоб зменшити втрати для винищувачів, Ікер був рішучим прихильником поставок на озброєння модернізованої версії «Летючих Фортець» [[Boeing YB-40 Flying Fortress]], озброєного додатковими гарматними баштами з навідниками замість бомбового навантаження та мав діяти як бомбардувальник далекої дії, своєрідний [[Ударник (авіація)|«ганшип»]] для супроводу звичайних бомбардувальників. Однак YB-40 не здобув значного успіху в бою. Ікер також рішуче виступав за роботу над покращенням радіусу дії звичайних винищувачів, які використовують [[Підвісний паливний бак|підвісні баки]].

Коли у грудні 1943 року генерал [[Дуайт Ейзенхауер|Дуайт Д. Ейзенхауер]] був призначений [[Верховне командування Союзних експедиційних сил|Верховним головнокомандувачем союзних експедиційних сил]], він запропонував використати на ключових посадах команду своїх колишніх підлеглих командувачів, яких він знав особисто, у тому числі генерал-лейтенанта [[Джеймс Дуліттл|Джиммі Дуліттла]]. Дуліттл був призначений командувачем 8-ї повітряної армії, і Арнольд погодився із зміною.

Відповідно Айру Ікера перепризначили на посаду командувача Середземноморськими повітряними силами союзників, попередній командувач, британський генерал Теддер був обраний Ейзенхауером для планування повітряних операцій для вторгнення в Нормандію. Під командуванням Ікера на новій посаді були 12-та та [[15-та повітряна армія (США)|15-та повітряні армії]], а також Британські пустельні повітряні сили та балканські повітряні сили. У лютому 1944 року генерал Ікер не схвалював [[Битва при Монте-Кассіно|план бомбардування Монте-Кассіно]], вважаючи його сумнівною військовою метою, але врешті-решт відмовився від місії та піддався тиску сухопутного командування. Історики тієї епохи тепер загалом вважають, що скептицизм Ікера був правильний і що стародавнє [[абатство]] в [[Монте-Кассіно]] можна було зберегти, не ставлячи під загрозу просування союзників через Італію. [[2 липня]] 1944 року Айра Ікер особисто керував першим нальотом [[Операція «Френтік»|операції «Френтік»]], вилетівши на B-17 під назвою «Янкі Дудл II» і приземлившись на радянській базі в [[Полтава|Полтаві]] в Україні.

[[30 квітня]] 1945 року генерал Ікер був призначений заступником командувача армійськими повітряними силами та начальника штабу повітряних сил армії. [[31 серпня]] [[1947]] року він пішов у відставку, отримавши звання [[генерал-лейтенант]]а новостворених ПС США за списком звільнених у відставку [[29 червня]] [[1948]] року.

Майже через 40 років після його виходу на пенсію [[Конгрес США|Конгрес]] прийняв спеціальне законодавство щодо присвоєння генералу Ікеру статусу [[Чотиризіркове звання|чотиризіркового генерала]] ПС США, за ініціативою генерал-майора [[Резерв Повітряних сил США|резерву ПС]] у відставці та сенатора [[Баррі Голдвотер]]а ([[Аризона]]) та схваленого президентом Рональдом Рейганом. [[26 квітня]] [[1985]] року [[Начальник штабу Повітряних сил США|начальник штабу ПС]] генерал [[Чарльз Гебріел]] і Рут Ікер, дружина генерала, почепили йому четверту зірку.

Після виходу на пенсію Айра Ікер був віце-президентом авіаційних компаній [[Hughes Tool Company]] та [[Hughes Aircraft Company|Hughes Aircraft]] (1947–57) і [[Douglas Aircraft Company]] (1957–61).

== Див. також ==
* [[Френк Максвелл Ендрюс]]
* [[Карл Спаатс]]
* [[Клер Лі Шеннолт]]
* [[Лонні Мур]]
* [[Джон Макконнел]]
* [[Пол Тіббетс]]

== Примітки ==
;Виноски
{{Reflist|group=Прим.}}

;Джерела
{{reflist}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Ira Eaker}}
* [https://web.archive.org/web/20061109094013/http://www.af.mil/bios/bio.asp?bioID=5312 GENERAL IRA C. EAKER]{{ref-en}}
* [https://www.arlingtoncemetery.net/iraeaker.htm Ira Clarence Eaker&nbsp;— General, United States Air Force]{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20100709212901/http://digital.library.okstate.edu/encyclopedia/entries/E/EA010.html EAKER, IRA CLARENCE (1896—1987)]{{ref-en}}

== Література ==
* General Henry H. Arnold; John W. Huston, Major General (2004). American Airpower Comes of Age: General Henry H. «Hap» Arnold's World War II Diaries. The Minerva Group, Inc. pp. 26–. ISBN 978-1-4102-1736-3.
* «General Eaker Leads First U.S. Bomber Raid». Life. 1942-09-14. p. 38.

{{Портали|Біографії|США|Друга світова війна|Авіація|Війна}}
{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Ікер Айра}}
[[Категорія:Випускники Університету Південної Каліфорнії]]
[[Категорія:Випускники Командно-штабного коледжу армії США]]
[[Категорія:Генерали Повітряних сил США]]
[[Категорія:Американські воєначальники Другої світової війни]]