Анос (архонт Абазгії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анос

Анос (VI або VII ст.) — 1-й архонт Абазгії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Відомостей про нього обмаль. Вважається представником місцевої племенної знаті абзгів. Навіть точний період панування його невідомий. Основні відомості містяться в «Дивані абхазьких царів». Мав візантійський титул архонта. Проте повноваження та рівень самостійності невідомий.

За одними відомостями панував в 510—530 роках, за іншими — у 450-х роках. З огляду на це він не міг бути самостійним правителем, а скоріше намісником царів Лазики. Тому можливо він панував після 550 року, коли було придушено антивізантійське повстання царя Північної Лазики — Опсіта. З метою зміцнення тут влади імператор Юстиніан I признначив Аноса архонтом частини Абазгії.

Наступники[ред. | ред. код]

Йому спадкував Гозар, про якого практично відсутні відомості. Правління наступників останнього Іствіне (Юстина) і Фелікта (Пінікта-Юстиніана) припадає на період панування останніх імператорів династії Юстиніана. Архонти Абазгії були повністю залежними від Візантії. Факт спадковості влади, родинні відносини між архонтами є дискусійним. Більше відомостей з'являється з часів Деметре I.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Alexander Mikaberidze. Abasgia // Historical Dictionary of Georgia. — Lanham, Maryland • Toronto • Plymouth, UK: The Scarecrow Press, Inc., 2007. — 734 с. — (Historical Dictionaries of Europe, No. 50). — ISBN 978-0-8108-5580-9.